«Бібліотек@ – діалог, культура, мир»
УБА пропонує книголюбам провести цей день неординарно — розкриваючи таємниці книгозбірень та Києва
Сьогодні бібліотекарі виходять за межі просто книгозбірень і пропонують своїм читачам ширше меню активностей. Одним із позитивних прикладів діяльності в цій сфері є програма Української бібліотечної асоціації (УБА). Сьогодні тут запропонували таке гасло до всеукраїнського Дня книгозбірень: «Бібліотек@ — діалог, культура, мир» (це — девіз УБА 2015 року. — Авт.). Організація постійно працює над модернізацією нашого бібліотечного середовища. Тільки у вересні УБА взяла участь у двох масштабних фестивалях — Форумі видавців та ГОГОЛЬFESTI. Проте асоціація ще й організовує свої, не менш цікаві.
Для тих, хто постійно читає в транспорті або просто любить публічні акції, молодіжна секція УБА влаштовує флешмоб на підтримку читання в Києві. Для участі необхідно взяти із собою улюблену книжку, газету, журнал чи електронну книжку і прибути на станцію метро «Арсенальна» о 16.30. Як обіцяють організатори, учасники флешмобу разом, занурившись у читання, спочатку спустяться вниз ескалатором, а потім піднімуться назад до проміжного вестибулю.
А тих, кого приваблюють довгі пізнавальні прогулянки, УБА запрошує сьогодні на безкоштовну екскурсію «Знання, що долають злами століть». Двогодинна науково-популярна прогулянка-розмова по території Експоцентру розпочнеться з Державної бібліотеки України для юнацтва, а закінчиться поряд з білими корпусами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Ми замислимося над світами Бібліотеки, Науки, Природи, штучної показухи та перевагами моделей існування світу за принципами соціальної відповідальності, громадянської активності, відкритості суспільства», — обіцяють організатори, викликаючи інтерес до теми.
Варто сказати, що це вже не перша пізнавальна прогулянка столицею, яку влаштовує УБА. Безкоштовні екскурсії Києвом створені за проектом УБА «Як тебе не любити, Києве мій!» за підтримки Європейської культурної фундації. Це — чотири різних маршрути з акцентом на розумне середовище, історію, просвітництво і здобутки українського народу.
«Сам механізм проекту — створення маршрутів прогулянок на базі бібліотек із залученням волонтерів — показує модель нового типу суспільної комунікації та суспільної дії,, — коментує «Дню» Оксана Бояринова, менеджер проекту, PR-менеджер УБА. — Коли маршрут прогулянки розпочинається чи закінчується бібліотекою, це спонукає оцінити те, як бібліотека вписується в місто, в історію свого краю, в життя громади, на вирішення яких проблем спрямовані її послуги. У проекті беруть участь п’ять бібліотек Києва: Національна медична бібліотека України, Державна бібліотека України для юнацтва, міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія», бібліотека імені Т. Шевченка для дорослих Шевченківського району, Наукова бібліотека НаУКМА, ПБ ім. Лесі Українки. Ці бібліотеки були обрані волонтерами, які розробляли маршрути прогулянок».
Наприклад, в екскурсії «Паньківщина: від Латинського кварталу — до українського Парнасу» відвідувачам пропонують «зануритися в період наприкінці ХІХ — початку ХХ століття, коли зародився і розвивався просвітницький дух Києва, дізнатися, як київський Університет став центром української еліти, київського аналогу «Латинського кварталу», як у Києві формувалась українська інтелігенція, зароджувалися проривні ідеї». Маршрут «Terra Incognita у центрі Києва» розповість про провінцію, яка стала майже центром — Лук’янівку з її міфами: «Київською Швейцарією» та «Київським Єрусалимом», «Монмартром» і «Дачею Хрущова» і навіть... «Лігвом Змія Горинича». А «Загублені в часі» покажуть відвідувачам столицю очима студентів-богословів і гайдамаків, геніальних композиторів та вчених, ченців і торговців XVIII століття.
За словами організаторів, понад 600 киян та гостей міста уже відвідали екскурсії. На сайті проекту — позитивні й схвальні відгуки відвідувачів. «День» разом з іншими відвідувачами та гідом здійснив маршрут «Загублені в часі» і... може засвідчити, що екскурсії користуються широкою популярністю цілком обґрунтовано.
«На мій час я розмовляю з вами забороненою мовою (екскурсія відбувається українською. — Авт.)», — каже гід Олександра Уралова, входячи в образ інтелігента XVIII століття і своїм вбранням, і стилем подавання матеріалу. Звісно, тут буде згадано і бібліотечну справу. «У палаці митрополита зберігається архів музею літератури, більшість творів у якому із XVII — XVIII стст.: стародруки, рукописи, здебільшого перебували під забороною, — розповідає Олександра. — Це й не дивно, адже саме тут зберігалася Софіївська бібліотека, бібліотека Ярослава Мудрого. Ярослав був першим, хто почав офіційно збирати в Києві найбільшу бібліотеку Європи на той час».
У цій екскурсії буде ще багато цікавого. Наприклад, про те, що прототип графа Монте-Крісто — українець, про те, чому на деяких воротах монастирів зображена виноградна лоза і чому будівництво пам’ятника Магдебурзькому праву тривало майже потайки. «День» не розкриватиме одразу всіх таємниць. Розкрийте їх самі.
