НЕМАЄ СЛIВ...

Докладно зупинятися на інформації прес-релізів та повідомлень Мінпаливенерго, МНС, Держдепартаменту з нагляду за охороною праці, загалом, не має сенсу. Офіційні дані досить одноманітні, у чомусь суперечливі, але вони не визначають ні причин трагедії, що відбулася, ні її винуватців. Віддамо належне — пройшло ще дуже мало часу для того, щоб відпрацювати всі можливі версії та робити конкретні висновки. Набагато важливішими сьогодні є оперативність гірничорятувальників (на момент аварії в шахті знаходилося 759 гірників, із них 31 — у зоні впливу аварії) й ефективність роботи медиків (учора вранці до них звернулися 11 чоловік, які отруїлися продуктами вибуху).

Але не можна не звернути увагу, що протягом останніх трьох років у двох великих аваріях на шахті ім. Засядька загинуло понад 100 чоловік. Остання, нагадаємо, сталася 19 серпня 2001 року. Тоді внаслідок вибуху метано-повітряної суміші на шахті загинули 55 чоловік та десять пропали безвісти. Зазначимо ще, що АП «Шахта ім. Засядька» є одним із небагатьох в Україні рентабельних підприємств вугільної галузі, що не знаходяться у власності держави, та видобуває понад 4 млн. тонн вугілля на рік. Раду орендарів шахти очолює народний депутат України Юхим Звягільський.

Його, нагадаємо, після трагічних подій у серпні минулого року змусив вiдповiдати куратор «вибухів і завалів», перший віце-прем’єр-міністр Олег Дубина (який очолив урядову комісію з розслідування причин аварії і цього разу). Компетентні джерела повідомляли, що розмова у них на колегії, з якої представників ЗМІ ввічливо «попросили», вийшла досить жорсткою. А причиною тодішньої аварії нібито стало прагнення керівництва підприємства видобути максимум вугілля в обхід норм безпечної праці. Довести це, підкреслимо, не вдалося. Детонатором вибуху визначили недотримання норм безпеки на одній із найбільше обладнаних шахт.

Що тепер? Роботи, під час яких загинули 20 чоловік, не були пов’язані з видобутком вугілля. Проте яким чином поруч із зоною проведення вибухових робіт (у 10-й східній К8) виявилося 12 чоловік, ще потрібно з’ясувати. Поки тільки можна стверджувати, що, за даними Мінпаливенерго, концентрація метану в зоні вибухових робіт вимірювалася нульовою позначкою і що у гірських виробках метану також не було. Хоч би як там було, а темпи, з якими у нашій країні падають літаки, горять і вибухають шахти, примушують замислитися. І річ тут, схоже, не тільки в недостатньому фінансуванні та грошових труднощах. За всіма цими досить загальними поясненнями того, що відбувається, стоять конкретні особи і все частіше життя конкретних людей. Залишається сподіватися, що ініціативність, з якою Генпрокуратура взялася за державні шахти, виявиться і на шахті, що принесла мільйони тонн вугілля та десятки смертей.

КОМЕНТАР

Геннадій СУСЛОВ, начальник управління організації нагляду у вугільній промисловості Держнаглядохоронпраці:

— Троє членів комісії вилетіли учора на шахту (31. 07 — Авт. ) о 12 годині ночі. Решта — сьогодні вранці. Тому про причини трагедії говорити ще рано. Це було б не професійно. Це вже третя аварія на шахті, але все-таки ця шахта — одна з тих небагатьох, де рівень виробничо-психологічної дисципліни набагато вищий, ніж загалом у галузі. Але тут істотно впливають власне умови праці — те, що все відбувається на великих глибинах. Після аварій 1999 року та 2001 року галузевій науці доручили серйозно зайнятися питанням праці на значних глибинах. На жаль, на сьогодні це ще не зроблено. Тому можливі наслідки роботи на таких глибинах не прогнозуються. І хоч інструкції з безпечної роботи, в принципі, є, але з початком ринкових відносин вийшов перекіс. Сьогодні науково-дослідні інститути переважно обгрунтовують можливість роботи з відступами від правил, а не працюють над введенням нових правил техніки безпеки роботи на великих глибинах. Звісно, третя аварія на шахті — це дуже гірко. Але я не вважаю, що цю шахту треба закривати. Просто щось ми десь пропускаємо — виробничники, політики, суспільство загалом. Аварія минулого року пов’язувалася часто з тим, що шахтарі працювали понад норму. Цей процес після аварії контролювався... І не тільки на шахті Засядька, але й на інших. Але річ у тому, що ця аварія не пов’язана з видобутком вугілля, тому причини попередньої на неї механічно перекладати не можна. Комісія розбереться. А щодо торішньої аварії — стосовно перевищення навантаження — я як посадова особа користуюся офіційними даними та висновками комісії з розслідування аварії. Серед її причин перевищення навантаження не було.