Охтирка – наша гордість і біль
Цьогоріч виповнюється 200 років від дня народження Григорія Сковороди. До речі, його вважають своїм великим філософом не лише українці, а й росіяни. У писаннях останніх можна зустріти навіть думку, що їхня філософія починається від Сковороди. А й справді… Яка була філософія в московитів до 18 ст. – поки не прийшли їх навчати учителі з України.
І ось до 200-ліття «свого» першого філософа російські окупанти вирішили зробити українцям «подарунок» – жорстоко бомбардували, скинувши вакуумну бомбу, на місто Охтирка в Сумській області. Адже з цим містом пов’язаний важливий момент у біографії Сковороди.
Взагалі історія Охтирки доволі цікава. Вона, зокрема, була центром Охтирського слобідського козачого полку. Саме тут ще в 1718 р. з’явилася перша у Східній Європі тютюнова мануфактура. Взагалі про цю історію можна писати довго.
Але повернімося до Сковороди. У 1770 р. він у саду Троїцького монастиря міста Охтирки пережив глибоке містичне потрясіння. За його ж словами, він відчув у собі надзвичайний рух, увесь світ зник перед ним і лише почуття любові, благонадійності, вічності оживляло його існування. Мислитель «проникнув у себе». І з того часу свою особу присвятив покірності Духу Божому й став мандрівним філософом.
Сьогодні Охтирка на устах багатьох українців. Це місто чинило героїчний супротив російським окупаційним військам, які проривалися до Києва. У Охтирці базувався полк оперативного забезпечення. Ворог там мав помітну перевагу над нашими воїнами, але вони не розбіглися й не ховалися, одразу ж вступивши в бій з окупантами. Полк не мав багато протитанкових засобів, не було відомо, скільки йде ворогів на них йде. Але прийняв бій там, де стояв. І вистояв. Охтирку вороги не змогли взяти. 27 лютого розлючені втратами окупанти нанесли бомбовий удар по базі полку у центрі Охтирки. Загинуло приблизно 70 людей. Руйнувань зазнало й саме місто.
Віднині Охтирка для мене (і не лише для мене) асоціюватиметься не лише з філософом Сковородою, а й з героїчною боротьбою українців проти окупантів. А також з варварством російських військ. Хотілося, щоб не лише українці, а й увесь світ знав, як вони нищили місто, пов’язане з їхнім «першим філософом».
