Знати – це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Афіша (12 – 18 вересня)

ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

«Парсуна»

(вул. Хорива, 43)

11.09 – 15.09 – «ЯНГОЛИ НАДІЇ» (авторська лялька, текстильні квілти). 10.00 – 18.00, сб. – 11.00 – 17.00. Вих. – нд.

«Янголи надії» – це наша віра в справедливість, добро і мир на Землі. Тому окрасою експозиції стали квілти Олени Шуміліної: «Зелений янгол надії», «Козак Мамай», «Варвара», в яких художниця звертається до народних картин та ікон, переосмислюючи власну історію минулого і сучасного. Українські художники надали свої роботи, кошти від продажу яких, підуть на підтримку воїнів «Головного клінічного військового госпіталю»: Ірина Кіршина, Олена Шуміліна, Олена Ступа, Анастасія Кацан, Олена Пірожок, Настя Крава, Марина Руденко, Марися Семіцвет, Ірина Луценко, Елізавета Портнова, Оленка Кравченко, Олена Коростельова, Оксана Весна, Світлана Гоменюк, Вікторія Кукало та інші.

Співоче поле

(Печерський ландшафтний парк)

11.09 – 21.09 – 59-та щорічна виставка квітів «ЄДИНА УКРАЇНА». 9.00 – 21.00

МУЗИКА

(початок о 19.00)

Національна філармонія України

16  –  Відкриття 151-го концертного сезону. Симфонічний оркестр Національної філармонії України. Гол. дир. – Роман КОФМАН. Соліст – Бенедетто ЛУПО (фортепіано, Італія)

Симфонічний оркестр Національної філармонії України був створений у вересні 1995 року як базовий колектив Колонного залу імені М.В. Лисенка Національної філармонії. Першим диригентом оркестру був Леонід Тихонов. В 1996 році оркестр очолив Микола Дядюра. Перші кроки оркестру були підтримані видатними музикантами, серед яких Роман Кофман, Кшиштоф Пендерецький, Мікіс Теодоракіс, Володимир Крайнєв. Нині - це оркестр, який визнаний одним із кращих колективів Східної Європи, помітна фігура європейського музичного життя.  Головний диригент Роман Кофман.

17 – Національний ансамбль солістів «КИЇВСЬКА КАМЕРАТА». Худ. кер. і гол. дир. – Валерій МАТЮХІН. Солісти – Богдана ПІВНЕНКО (скрипка), Тамара ХОДАКОВА (сопрано), Дмитро КУЗЬМІН (флейта), Дмитро ТАВАНЕЦЬ (фортепіано)

18 –  Концерт «ЗІРКОВИЙ КАЛЕЙДОСКОП»

Ціна квитків 25 – 150 грн. 

Національний будинок органної та камерної музики України

(початок о 19.30)

12 – Максим СИДОРЕНКО (орган)

13 – Оркестр ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського. Дир. – Богдан ПЛІШ. Солісти – Анатолій БАЖЕНОВ (скрипка), Іван КУЧЕР (віолончель), Юрій КОТ (фортепіано)

16 – Володимир КОШУБА (орган), Іван КУЧЕР (віолончель), Вікторія КОШУБА (орган), Лев КУЧЕР (віолончель)

У 1999 році Американським біографічним інститутом при конгресі США ім'я Володимира Кошуби було включено у Всесвітній каталог музикантів нового тисячоліття. Протягом останніх п'ятнадцяти років митець активно сприяє проведенню в Україні традиційних органних фестивалів; брав участь в організації першого фестивалю шведських органістів в Україні 1998 року, першого і другого фестивалю органістів США в Україні у 2001 та 2003 рр. Творчу діяльність Володимир Кошуба поєднує з викладанням класу органа в Київській спеціальній музичній школі ім. М. Лисенка. 2007 року його обрано президентом Всеукраїнської асоціації органістів та органних майстрів.

17 – Тріо «РАВІСАН», Наталія СВИРИДЕНКО (клавесин), Ганна БУБНОВА (орган), Тамара РОЙ (флейта)

18 – Ірина ХАРЕЧКО (орган)

Ціна квитків 30 – 120 грн.

ТЕАТРИ 

Національна опера України

18 – Відкриття 147-го театрального сезону. М. Лисенко «НАТАЛКА ПОЛТАВКА». Сповнена гумору, танців і фольклору історія кохання. Дир. Кирило Карабиць. Реж. Дмитро Гнатюк. Ціна квитків 10 – 200 грн.

«Наталка Полтавка»  - опера М.  Лисенка за однойменною п'єсою І. Котляревського. Хоча п'єса Котляревського приваблювала багатьох музикантів і до М. Лисенка, саме його опера закріпилася в репертуарі оперних театрів і посіла місце серед найпопулярніших українських опер. Музика й п'єса розкривають кращі риси українського національного характеру - шляхетність, моральну чистоту, духовну силу, мужність. Котляревський і Лисенко показують моральну перевагу простих людей над представниками «влади» - сільськими багатіями й приказними.

Театр ім. Івана Франка

12 – Прем’єра. Л. Толстой «ЖИВИЙ ТРУП». Пост. Роман Мархоліа

13 (о 12.00) – І. Карпенко-Карий «МАРТИН БОРУЛЯ». Комедія. Пост. Петро Ільченко

13 – О. Кобилянська «В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА…». Пост. Дмитро Чирипюк

14 – Пам’яті Богдана Ступки. А. Чехов «ЧАЙКА». Пост. Валентин Козьменко-Делінде

«П’єса «Чайка» — геніальна! Антон Павлович порушив дві дуже важливі для нас теми — кохання і театр. Я переконаний, що ця п’єса про нас сьогоднішніх, про те, як багато в класичний текст ми зможемо вкласти кохання, свого масштабу почуттів, філософії. А друга проблема — це наше ставлення до театру, якою мірою ми його розуміємо, як спосіб існування, як засіб спілкування з людьми, скільки віддаємо сил служінню театру своєю відданістю цьому великому мистецтву». Валентин Козьменко-Делінде.

16 – І. Нечуй-Левицький «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». Комедія. Пост. Петро Ільченко

17 – «УРУС-ШАЙТАН». Байки про Сірка. Авт. і пост. Ігор Афанасьєв

18 – Т. Шевченко «НАЗАР СТОДОЛЯ». Лицарська балада. Пост. Юрій Кочевенко

Ціна квитків 15 – 200 грн.

Театр ім. Лесі Українки

12 – Відкриття 89-го театрального сезону. Леся Українка «У ПОЛОНІ ПРИСТРАСТЕЙ» («Кам’яний господар»). Драма. Пост. Михайло Рєзникович

На всі століття останньою коханою жінкою Дон Жуана залишалася Донна Анна. Це, мабуть, єдине, що об’єднує всі історії  про Дон Жуана, які розповіли Мольєр і Фріш, Пушкін і Цвєтаєва. І, врешті-решт, історія пристрастей, де немає прірви між почуттями і розрахунком, де воля жінки - закон для чоловіка, історія кохання, вигадана Лесею Українкою. Цей спектакль - п’яте звернення театру до драми великої української поетеси, після 1939, 1946, 1951, 1971 років.

13 –  Прем’єра. «НАХЛІБНИК». Сцен. версія театру за мотивами однойменної комедії та прози Івана Тургенєва. Пост. Михайло Рєзникович

14 (о 12.00) – Прем’єра. А. Ніколаї «ЖІНКА І ЧИНОВНИК». Комедія. Пост. Дмитро Морозов

14 – «ВСЮДИ ОДИН…». Сценічна композиція та постановка Михайла Рєзниковича

15 – Р. Куні «№ 13» («Шалена ніч, або Одруження Пігдена»). Комедія наших днів. Пост. Ірина Барковська

15 (о 20.00) – І. Вирипаєв «ВАЛЕНТИНІВ ДЕНЬ». Спектакль про кохання. Пост. Леонід Остропольський

16 – Мольєр «УЯВНИЙ ХВОРИЙ». Комедія. Пост. Аркадій Кац (Москва)

17 – Р. Куні «НАДТО ОДРУЖЕНИЙ ТАКСИСТ». Комедія. Пост. Ірина Барковська

18 – А. Касона «ДЕРЕВА ПОМИРАЮТЬ СТОЯЧИ». Пост. Ірина Барковська

18 (о 20.00) – Т. Дорст, У. Елер «СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК НА ПОЧАТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ…». Досвід про істину. Пост. Михайло Рєзникович, леонід Остропольський

Ціна квитків 10 – 160 грн.

Театр драми і комедії

12 – Д. Таборі «МАЙН КАМПФ, або ШКАРПЕТКИ У КАВНИКУ». Фарсові трюки у нічному віденському притулку. Пост. Едуард Митницький

13 (о 15.00) – М. Коляда «ДНІ ПРОЛІТАЮТЬ ЗІ СВИСТОМ…». Драма і комедія кохання. Пост. Ксенія Холоднякова

13 – Ю. Коваль «ВЕСЕЛОЩІ СЕРДЕЧНІ, або КЕПКА З КАРАСЯМИ». За збіркою оповідань «Чистий Дор». Пост. Дмитро Богомазов

В сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» – це кумедні, добрі, мудрі та дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з примарною назвою Чистий Дор і життя-буття її мешканців. Ці цікаві історії для душі, розуму та серця, приносячи гру, посмішку, свіжість та зачарування живого життя, роблять і самих глядачів чистіше й добріше. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.

14 (о 15.00) – Н. Птушкіна «ТИ, КОТРОГО КОХАЄ ДУША МОЯ…». Еротична драма за біблійним сюжетом. Пост. Дмитро Лазорко

14 – Р. Баер «ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ВИЙТИ ЗАМІЖ». Комедія про кохання. Пост. Андрій Критенко

16 – М. Фрейн «ГЛЯДАЧІ НА СПЕКТАКЛЬ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ!». Комедія. Пост. Юрій Одинокий

17 – «ОПІСКІН. ФОМА!». За повістю Ф. Достоєвського «Село Степанчиково та його мешканці». Пост. Олексій Лісовець

18 – «КАРНАВАЛ ПЛОТІ». Спектакль-концерт за п’єсою Г. Бюхнера «Войцек». Пост. Дмитро Богомазов

Ціна квитків 40 – 120 грн.

Театр оперети

14 – Відкриття ювілейного 80-го театрального сезону. Гала-концерт до відкриття ювілейного 80-го театрального сезону!

16 – Й. Штраус «ЛЕТЮЧА МИША». Оперета. Реж. Тамара Тимошко-Горюшко

17 – О. Рябов «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК». Оперета. Реж. Богдан Струтинський

«Сорочинський ярмарок» - масштабний національний проект, в якому широко представлені багатства українського народного промислу, широта української душі та народної мудрості, багатий український мелос та колоритний гумор, було увінчано у 2010 році престижною театральною премією «Київська Пектораль» за «кращу музичну виставу». У виставі зачепляється пласт української культури гоголівських часів, коли щорічно відбувалися гучні ярмарки, такі, як Сорочинський.

18 – І. Кальман «МІСТЕР ІКС». Оперета. Реж. Богдан Струтинський

Ціна квитків 10 - 120 грн.

«Київ модерн-балет»

(Театр опери і балету для дітей та юнацтва)

12 – «ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО.СУЧАСНА ВЕРСІЯ». Балет на музику П. Чайковського

13 – «КАРМЕН.TV». Балет на музику Ж. Бізе

Хореог. Раду Поклітару. Ціна квитків 40 – 150 грн.

«Колесо»

(Андріївський узвіз, 8)

12-14 – Прем’єра. Ф. Дюрренматт «ПОРТРЕТ ПЛАНЕТИ». Чорний фарс. Пост. Дімо Дімов (Болгарія)

16-17 – Камінна зала. К. Людвіг «ПРИМАДОННИ». Комедія. Пост. Ігор Славинський

18 – Камінна зала. А. Шніцлер «ФАТАЛЬНИЙ ФЛІРТ, або ЗАБАВКИ». Пост. Ірина Кліщевська

Ціна квитків 60 – 100 грн.

Молодий театр

12 – М. Ердман «ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ З ДВОХ ЯЄЦЬ». Комедія. Пост. Олександра Меркулова

12 – Камерна сцена. І. Вілквіст «СВОЛОТА». Психологічна драма. Пост. Андрій Білоус

13 – Прем’єра. І. Жаміак «ПОТРІБНІ БРЕХУНИ». Скажена комедія. Пост. Стас Жирков

14 – П. Гладілін «АФІНСЬКІ ВЕЧОРИ». Лірична комедія. Пост. Ігор Славинський

Інтелігентна московська сім’я зовні має цілком  благопристойний «фасад». Але близькі люди в ній вже давно стали чужими один одному. В цьому «благородному сімействі» назріває скандал: з’ясовується, що зовсім юна незаміжня дочка-піаністка чекає на дитину. Протягує обірвані ниточки тепла і розуміння між батьками і дітьми бабуся – людина мудра і тонка, чия молодість пройшла в Петрограді епохи декадансу.

14 – Камерна сцена. Прем’єра. О. Савченко «БЕРИ, ЛЮБИ, ТІКАЙ!». Реаліті-шоу спального району. Пост. Керолайн Штайнбайс (Лондон)

16 – Камерна сцена. С. Беккет «ЧЕКАЮЧИ НА ҐОДО». Трагікомедія. Пост. Алла Заманська

17 – Камерна сцена. Я. Стельмах «СИНІЙ АВТОМОБІЛЬ». Трагікомедія. Пост. Ігор Славинський

18 – М. Ладо «ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ». Пост. Тарас Криворученко

18 – Камерна сцена. «ЩАСТЯ». За повістю А. Платонова «Річка Потудань». Пост. Андрій Білоус

Ціна квитків 30 – 80 грн.

МТМ «Сузір’я»

(вул. Ярославів Вал, 14-Б)

12 – Ж.-Ж. Брикер, М. Ласег «ТЕ, ЩО ПРИХОВУЮТЬ ФРАНЦУЗИ…». Комедія 16+ у стилі. Пост. Лев Сомов

Дійові особи та виконавці: Френк Хардер – Валентин Томусяк; Альбер Лямар – з.а. України Лев Сомов; Луі Лямар – Михайло Косенко; Матільда Ласбрі – з.а. України Ксенія Ніколаєва; Жасант – Олена Колісниченко. У виставі використовується популярна музика 60-70 років минулого сторіччя.

13 – Ж. Ануй «АНТИГОНА». Ода небайдужості. Пост. Ігор Славинський

14 – Т. Вільямс «СТРАХ БАЖАННЯ». Трагікомедія. Пост. Володимир Борисюк

16 – Є. Чуприна «ЦВЄТАЄВА + ПАСТЕРНАК». Роман життя. Пост. Олексій Кужельний

18 – М. Вінграновський «ПРЕКРАСНИЙ ЗВІР У СЕРЦІ». Хореодрама. Пост. Олексій Кужельний

(мікросцена, вул. Ярославів Вал, 16)

17 (о 19.30) – Р. Білецький «РОЗМОВА, ЯКОЇ НЕ БУЛО». Трагікомедія. Пост. Вікторія Філончук

Ціна квитків 40 – 80 грн.

Новий український театр

(вул. Михайлівська, 24-Ж)

12 – Н. Уварова «ШАХРАЙКИ?.. ЛЕСБІЙКИ?!! КРАСУНІ!». Дуже сучасна комедія. Пост. Віталій Кіно

Якщо доля підкинула тобі лимон - зроби з нього якщо не лимонад, то хоча б чай з лимоном. За цим принципом і живуть героїні комедії “Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні!” Дві дівчини - Жулька та Оля - разом знімають кімнату. Грошей постійно не вистачає, хоч обидві і працюють. Одного разу, залишившись і без грошей і без роботи, дівчата вирішують цю проблему у досить незвичний спосіб: вони вплутують себе до ціло? низки незвичайних ситуацій, з яких виплутуються, заплутуючи інших. Але усе закінчується добре.

13 – А. Чехов «БЕЗЗАХИСНІ СТВОРІННЯ». Вистава з антрактом і фуршетом. Пост. Віталій Кіно

14 – Ж. Кокто «ЧИТАЙ!.. ЧИТАЙ СВОЮ ГАЗЕТУ!». Жіноча істерика. Пост. Ольга Куник

Ціна квитків 100 грн.

Театр на Липках

12 (о 19.00) – «ШИНДАЙ». Драма. Авт. і пост. Ігор Афанасьєв

13 (о 18.00) – А. Курейчик «ОБЕРЕЖНО – ЖІНКИ!». Мелодраматична комедія. Пост. Ірина Стежка

Світ почуттів іноді нагадує лабіринт, не знаєш де на тебе чекає глухий кут. Серж Дюбуа, французький художник, заплутався у стосунках з трьома жінками, кожна з яких його приваблює по-своєму. Як бути? Кого вибрати? Чи може не перейматися цим питанням та просто отримувати повну насолоду від стосунків з кожною? Та саме головне в цій справі – щоб ці три дами не зустріли одна одну…

14 (о 18.00) – О. Галін «СИРЕНА ТА ВІКТОРІЯ». Комедія. Пост. Віктор Гирич

Ціна квитків 35 - 70 грн.

Театр на Подолі 

(мала зала палацу «Україна»)

17 – А. Крим «ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ДІТИ?». Лірична комедія

18 – О. Коломієць «ФАРАОНИ». Комедія-фарс 

Пост. Віталій Малахов

(театральна гостина, Андріївський узвіз, 20-Б)

11-12 – Відкриття 28-го театрального сезону. Прем’єра. «ВЕРНІСАЖ НА АНДРІЇВСЬКОМУ». Театральне буріме. Пост. Віталій Малахов

13 – А. Крим «ЛИСТ БОГУ». Театральна розповідь. Пост. Ігор Славинський

14 – Р. Тома «ПАСТКА ДЛЯ САМОТНЬОГО ЧОЛОВІКА». Іронічний детектив. Пост. Ігор Славинський

16 – О. Вампілов «СТАРШИЙ СИН». Лірична комедія. Пост. Ігор Волков

«Старший син»- одна із найзнаменитіших п’єс Олександра Вампілова. Вона про недоладного й кумедного чоловіка, якого переповнюють любов, ніжність і співчуття до всіх людей. Його так легко обдурити. Ця історія розпочинається з обману, коли два молодики, які проводжали дівчат у передмістя, запізнилися на останню електричку. У пошуках тепла та ночівлі, залицяльники потрапляють до будинку чудакуватого музиканта. І це призводить до найнесподіваніших наслідків, перевертаючи життя всіх героїв п’єси…

17 – О Вампілов «СТАРОМОДНА КОМЕДІЯ». Лірична комедія. Пост. Володимир Кудлинський

18 – А. Крим «ЛЬОВУШКА». Розповідь про єврейське щастя. Пост. Ігор Славинський

Ціна квитків 70 - 90 грн.

СПЕКТАКЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ

Київський театр опери та балету для дітей та юнацтва

(вул. Межигірська, 2)

13 (о 12.00) – Ю. Русинов «ДЮЙМОВОЧКА». Балет

14 (о 12.00) – О. Білаш «ПРИГОДИ БУРАТІНО». Мюзикл

Вистава «Пригоди Буратіно» – мюзикл, створений  для театру відомим українським композитором Олександром Білашем за казкою Олексія Толстого „Золотий ключик, або Пригоди Буратіно”. Мовою музики, танцю і яскравого театрального дійства вистава розповість про веселі пригоди дерев’яного хлопчиська, про страшного Карабаса-Барабаса та його ляльок, про те, що знайшли Буратіно та його друзі за дверцятами у комірчині тата Карла. Виставу адресовано дошкільнятам та молодшим школярам.

17 (о 13.00) – Музичні классики-3. Оперна абетка для дітей та їхніх батьків, або У пошуках загублених нот

18 (о 13.00) – Ю. Шевченко «БАРМАЛЕЙ ТА АЙБОЛИТЬ». Балет

Ціна квитків 10 - 100 грн.

Театр ім. Івана Франка

14 (о 12.00) – Є. Шварц «ПОПЕЛЮШКА». Казка. Ціна квитків 10 – 50 грн.

Театр на Липках

13 (об 11.00) – К. Драгунська «ДОГОРИ ДРИГОМ». Казка-гра

13 (о 12.00) – Я. Стельмах «ПРИГОДИ ТОМА СОЙЄРА». Життєпис хлопчика

14 (об 11.00) – Т. Власова «ВЕЛОСИПЕД ІЗ ЧЕРВОНИМИ КОЛЕСАМИ». Неймовірна пригода

«Божья коровка»

(вул. Михайлівська, 24-Ж)

6 (об 11.00) – В. Орлов «ЗОЛОТЕ КУРЧАТКО». Казка-мюзикл

«У діда та баби знеслася курочка Ряба…» . Ця казкова «новина» відома всім дітям. Але уявіть, що «мишка не пробігла, хвостиком не махнула, яєчко не впало та й не розбилося…»! Ось тут все і почалось!!! Точніше, з цього починається вистава «Золоте курчатко», яку пропонують юним глядачам та їхнім батькам актори театру «Божья коровка». Події у казці розвиваються блискавично! Хитра Лисиця та її «товариш» Вовк заволоділи золотим яєчком… Незабаром на світ з’явилося гарненьке золотеньке Курчатко… Що чекає на нього? Як житиме воно на цьому світі? Хто замінить йому маму квочку?..

7 (о 12.00) – Прем’єра. Н. Уварова «БОЖА КОРІВКА РЯТУЄ СВІТ». Казка з життя комах

Ціна квитків 50 грн.

Київський академічний театр ляльок

(вул. М. Грушевського, 1-А)

13 (об 11.00) – Є. Гімельфарб «ВОВК І КОЗЕНЯТА»; (о 13.00) – Г. Владичина «СЛОНЕНЯ»; (о 15.00) – Є. Жуковська, М. Астрахан «НОВІ ПРИГОДИ ПІФА»; (о 17.00) – Є. Тараховська «ЗА ЩУЧИМ ВЕЛІННЯМ»

14 (об 11.00) – Н. Гернет «ГУСЕНЯ»; (о 13.00) – С. Ципін «СОЛОМ’ЯНИЙ БИЧОК»; (о 15.00) – В. Швембергер «МАРІЙКА І ВЕДМІДЬ»; (о 17.00) – Н. Гернет «ЧАРІВНА ЛАМПА АЛАДДІНА»

Ціна квитків 40 грн.

Київський муніципальний театр ляльок

(вул. Миропільська, 1) (поч. об 11.00 і 13.00)

13 – Н. Осипова «ПІВТОРИ ЖМЕНІ»

14 – А. Попеску «СОНЯЧНИЙ ПРОМІНЬ»

Ціна квитків для дітей і дорослих 40 грн.

ЦИРК

Національний цирк

13.09 – 21.12 – Нова циркова програма «МАГІЧНЕ КОЛО». Початок: сб., нд. - о 13.00 і 17.00. Ціна квитків 50 - 180 грн.

ДЕЛЬФІНАРІЇ

Дельфінарій «Nemo» 

(Льодовий стадіон, вул. Глушкова, 9)

12.09 – 30.09 (о 12.00, 15.00 і 18.00) – «ДЕННЕ ШОУ»; (щосуботи - о 21.30) – «РОМАНТИЧНЕ НІЧНЕ ШОУ». Ціна квитків 110 - 150 грн.  

МУЗЕЇ

Національний Києво-Печерський заповідник

(вул. Лаврська, 9)

11.09 – 15.09 – «ХУДОЖНИК ІВАН ЇЖАКЕВИЧ: ...ХОЧУ БУТИ КОРИСНИМ ЛАВРІ» (до 150-річчя від дня народження митця). 9.00 – 18.00

На виставці представлено понад 120 оригінальних та копійних експонатів, які розповідають про творчій шлях народного художника України Івана Сидоровича Їжакевича (1864 - 1962 рр.). В історії української культури гідне місце належить цьому славетному художникові - живописцю, графіку, педагогу. З його ім’ям пов'язана ціла епоха у вітчизняному образотворчому мистецтві. Багатогранний талант Івана Їжакевича визрів на лаврському ґрунті, адже з Києво-Печерською лаврою пов’язані важливі періоди його життєвого і творчого шляху. Тут, у лаврській живописній школі, він навчався і саме в двох лаврських храмах збереглися найбільші й найдосконаліші ансамблі монументального малярства, в створені яких брав участь Іван Сидорович.

Музей історії Києво-Печерської лаври

(вул. Лаврська, 9, корпус 3)

Працює: 9.00 – 18.00

Національний заповідник «Софія Київська»

(вул. Володимирська, 24)

11.09 – 15.09 –  «ВСЯ ПРАВДА ПРО КРИМ. ПЛЕНЕРНІ ХРОНІКИ» (живопис, графіка). 10.00 – 18.00, ср. – 10.00 – 17.00

На виставці представлено понад 100 робіт, виконаних українськими художниками кількох поколінь за більш ніж півстоліття мистецького «освоєння» Криму.  У радянську добу ідеологічно нейтральний пейзажний жанр ставав прихистком для багатьох художників, котрі відстоювали внутрішню свободу творчості, але не бажали йти на відкритий конфлікт із режимом. В експозиції коло цих авторів представлене роботами Г. Меліхова, С. Подерв’янського, Б. Рапопорта, Г. Сокиринського, А. Файнерман, Ю. Химича, Т. Яблонської. Серед популярних пленерних майданчиків того часу – Бахчисарай, Судак, Ялта, Коктебель, Гурзуф (саме тут знаходився будинок творчості Спілки художників).

Національний музей історії України

(вул. Володимирська, 2)

11.09 – 17.11 –  «1000 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕЧАТКИ» (міжнародний музейний проект). 10.00 - 17.30. Вих. - ср.

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих «Віхи історії: тисячоліття української печатки». На ній представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

МК «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни»

(вул. Лаврська, 24)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

За розмірами та значенням колекцій музей є одним з найбільших в Україні. Його зібрання, яке постійно поповнюється, нараховує близько 400 тисяч музейних предметів. Це дає змогу оновлювати й вдосконалювати головну експозицію та постійно діючі тематичні реліквійні, а також щорічно створювати різноманітні виставки. Враховуючи значення Меморіального комплексу як унікальної пам'ятки вітчизняної культури, з метою збереження його історико-культурних цінностей 21 червня 1996 року Указом Президента України музею надано статус Національного. Відтоді він має назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

Національний музей «Чорнобиль»

(пров. Хорива, 1)

11.09 – 1.10 – «МОЛИТВА ЗА ФУКУСІМУ. ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ. ДВА РОКИ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ» (фотодокументи та артефакти культури з Японії)

11.09 – 1.10 – Катерина ПИРОЖКОВА «СЛІДАМИ КАТАСТРОФИ» (фото)

11.09 – 1.10 – «НЕСПОДІВАНИЙ ЗАПОВІДНИК: ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ЗООЛОГА» (виставка авторського фото та таксидермії)

10.00 - 19.00, сб., нд. – 10.00 – 18.00

Національний науково-природничий музей

(вул. Богдана Хмельницького, 15)

Працює: 10.00 - 18.30

Національний музей «Київська фортеця»

(вул. Госпітальна, 24-а)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Національний музей народної архітектури і побуту

(с. Пирогів)

Працює:10.00 - 18.00. Вих. – ср.

Національний музей медицини України

(вул. Богдана Хмельницького, 37)

Екскурсії для індивідуальних відвідувачів від вівторка до п’ятниці о 14 год., у суботу о 12 та 14 год. В інші дні відвідування музею проводиться організованими групами за попередніми заявками

Музей медицини створено у Києві 1973 р. Він розташований у будинку колишнього анатомічного театру Київського університету, який було збудовано за проектом відомого архітектора О. Беретті 1853 р. Ця будівля є пам’яткою архітектури XIX ст. У музеї представлено розвиток медицини в Україні з стародавніх часів до наших днів. В основу організації музею покладено новітню концепцію музеєзнавства, яка дозволила використати науково-методичні і документальні матеріали та експонати у комплексі із архітектурними, художньо-технічними та аудіовізуальними засобами.

Національний музей літератури України

(вул. Б. Хмельницького, 11)

11.09 – 15.09 – Петро СМИКОВСЬКИЙ «УКРАЇНА – ЯПОНІЯ: ВІД ДУШІ – ДО ДУШІ» (живопис)

11.09 – 30.09 – До Дня знань. «НАЦІОНАЛЬНОМУ ВИДАВНИЦТВУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ВЕСЕЛКА» - 80!»

9.00 - 17.00, ср., сб . – 12.00 – 20.00. Вих. - нд.

Національний художній музей України

(вул. М. Грушевського, 6)

11.09 – 21.09 –  Анатолій СУМАР (живопис). 10.00 – 18.00, пт. – 12.00 – 20.00, сб. – 11.00 – 19.00. Вих. – пн., вт.

Анатолій Сумар (1933 – 2006) досі належить до загадкових і маловивчених художників епохи хрущовської «відлиги» кінця 1950 – початку 1960-х. Його картин не має жоден музей, а творчість була відкрита глядачам лише у 1990-у – після 27 років мовчання і забуття.  Архітектор за освітою, Сумар не вважав себе професійним художником і тому стояв дещо осторонь кола нині визнаних митців, які у 1960-і торували шляхи нового українського мистецтва. Так само він не ставив собі за мету йти проти системи або комусь щось доводити – вабив лише живописний експеримент. Своє захоплення Сумар пояснив так: «Виникло бажання випробувати свої сили, бажання переконатися, що можна робити інший живопис, не такий, який визнавався офіційно».

Національний музей Тарас Шевченка

(бульв. Шевченка, 12)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків

(вул. Терещенківська, 15-17)

Працює: 10.30 - 17.30. Вих. - пн., вт.

Національний музей російського мистецтва

(вул. Терещенківська, 9)

11.09 – 29.09 – «АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП. ЖИВОПИС. ПРОСТІР». Вт., пт. - 11.00 - 19.00; ср., сб., нд. - 10.00 - 18.00. Вих. - пн., чт.

В експозиції представлено близько 40 творів Анатолія Криволапа. Серед них як ретроспективні, так й ті, що створено в останні декілька років. Творче кредо, сформульоване ще за часів становлення художнього уґрупування «Живописний заповідник», визначає кожну картину, проте кожний новий твір попри формалістичні варіації – це естетичний опір симуляції, пустотності, розфокусованості сучасного художнього простору, це декларація цілісності,  гармонійного впорядкування світу, істинності буття людини.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва

(вул. Лаврська, 9, корпус 29)

11.09 – 15.09 – Андрій СУХОРСЬКИЙ (різьблення по дереву). 10.00 – 18.00. Вих. – вт.

Домінантою творчості Андрія Сухорського є тематична скульптура. Ним створені розмаїті сюжетні композиції на етнографічні та історичні теми, зокрема козацької доби. Часто він звертається до ілюстрування літературних творів, зокрема Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Для робіт художника характерні детальна проробка обличчя та більш узагальнене трактування фігури. У нього своєрідна манера обробки деревини: поверхню скульптур він обробляє “сміливими ударами різця, які нагадують широкі живописні мазки”. Постаті його персонажів пропорційні, мають реалістичне трактування, що наближує автора до професійного станкового мистецтва.

Музей книги і друкарства України

(вул. Лаврська, 9, корпус 9)

11.09 – 6.11 – Присвячується Небесній сотні. «ДІТИ УКРАЇНИ – ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ» (дитяча творчість). 10.00 – 17.00. Вих. – вт.

Музей історичних коштовностей України

(вул. Лаврська, 9, корпус 12)

Постійна експозиція унікальних пам’яток ювелірного мистецтва IX ст. до н.е.  - ХХ ст. н.е. 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України – було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.

Музей театрального, музичного і кіномистецтва України

(вул. Лаврська, 5)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.

Центральний музей Збройних Сил України

(вул. М. Грушевського, 30/1)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Центральний музей Збройних сил України засновано Міністерством оборони в жовтні 1995 року, а вже у вересні 1996 року отримав статус Центрального і головного музею в системі військово-музейної справи у Збройних силах України, а вперше відкрив свої двері для відвідувачів 14 червня 1998 року. Постійно діюча експозиція музею висвітлює загальний розвиток військової справи на теренах України на всьому шляху її історичного розвитку.

Центральний музей Прикордонних військ України

(вул. Лаврська, 44)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Музей відкрився 4 листопада 1996 р. Експозицію музею побудовано за хронологічним принципом; розкривається історія формування й розвитку прикордонної охорони на території України з часів Київської Русі до наших днів. Основною базою для експозиції стали матеріали фондів колишнього музею прикордонних військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу. Працюють постійні виставки вогнепальної, газової та холодної зброї, демонструються зразки фальшивих документів, контрабанди, вилучені у порушників кордону.

Державний музей авіації України

(Жуляни, вул. Медова, 1)

Працює: з 1 квітня до 30 жовтня: 10.00 - 19.00; з 1 листопада до 31 березня: 10.00 – 17.00 . Вих. - пн., вт.

Державний музей авіації України (Жуляни) є наймолодшим і, разом з тим, найбільшим історико-технічним музеєм країни. Його створено 2003 року до  100-річчя світової авіації. Музей розташувався на території колишньої навчально-авіаційної бази КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром его колекції. Розпочавши всього з 30 бортів, сьогодні Жуляни володіють експозицією в майже 70 літаків і гвинтокрилів. Ще один напрямок – зразки авіаційного озброєння і БПЛА, а також експозиція авіадвигунів.

Музей «Кирилівська церква»

(вул. Олени Теліги, 12)

Працює: 10.00 - 18.00, чт . – 10.00 – 17.00. Вих. - пт.

Кирилівська церква у Києві – пам’ятка архітектурної та художньої спадщини ХІІ ст., одна з найдавніших православних святинь Східної Європи. Церква розташована на Кирилівських висотах в історичному урочищі Дорогожичі. Ця колишня околиця Києва досі зберігає стародавнє найменування у назві сучасної станції метро. Храм будувався на замовлення чернігівського князя Всеволода ІІ Ольговича у середині ХІІ ст. як церква Кирилівського монастиря і усипальня княжої династії Ольговичів. Сучасний архітектурний вигляд пам’ятки сформувався у результаті перебудов ХVІІІ cт., що провадилися під керівництвом українського архітектора І. Григоровича-Барського. Сьогодні Кирилівська церква є музеєм у складі Національного заповідника «Софія Київська».

Музей «Золоті ворота»

(вул. Володимирська, 40-а)

Працює: 10.00 - 18.00, вт. – 10.00 – 17.00. Вих. -   пн.

У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, розташована унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі – Золоті ворота. Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт. Головні ворота в Києві названі Золотими, безперечно, за аналогією з головними міськими воротами Царгорода. Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в'їздом до Києва. Через них в'їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв'язки з Руссю.

Музей історії Михайлівського золотоверхого монастиря

(вул. Трьохсвятительська, 8)

Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.

Музей історії Михайлівського монастиря був створений у червні 1998 року ? відразу після початку робіт з відновлення обителі. Велика кількість археологічних знахідок вимагали систематизації. Одночасно народилася і концепція музею: на прикладі історії знищеного монастиря показати долю культових споруд Києва в більшовицьку епоху. Знищення Михайлівського собору стало вершиною антирелігійного варварства, і тому експозиція ділиться на дві частини: нижній зал розповідає про сам монастир, про його роль в історії та культурі України, експонує безцінні знахідки з монастиря, верхня частина експозиції присвячена боротьбі більшовиків з пам'ятниками релігійного культу, а також розповідає про унікальну історію відновлення «з нуля» знаменитого храму.

Архів-музей літератури і мистецтва України

(вул. Володимирська, 22-А)

Працює: 10.00 - 17.00, пт. - до 16.00. Вих. - сб., нд.

Педагогічний музей

(вул. Володимирська, 57)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - сб., нд.

Музей гетьманства

(вул. Спаська, 16-Б)

Працює: 10.00 – 17.00. Вих. – пт.

Музей культурної спадщини

(вул. Московська, 40-б)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Музей культурної спадщини було відкрито 29 травня 1999 р. Експозицію музею розміщено у відреставрованому старовинному будинку - пам'ятці історії та архітектури кінця XVIII - поч. XIX ст. Старий київський будинок, який розташований у самому центрі Печерська, став «родинною домівкою» відомих діячів української діаспори, які багато років плідно працювали поза межами Батьківщини. Експозиція музею розповідає про життя та творчий шлях митців, композиторів, хормейстерів, письменників, поетів, хореографів, співаків... Чимало з них народились в Києві, здобули тут освіту, працювали тривалий час.

Музей О.С. Пушкіна

(вул. Кудрявська, 9)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Музей однієї вулиці

(Андріївський узвіз, 2-б)

11.09 – 30.11 – «УКРАЇНСЬКИЙ ПАНТЕОН» (посмертні маски). 12.00 – 18.00. Вих. – пн.

Подібні проекти майже не зустрічаються в світі, хоча зібрання живописних образів предків вже давно існує в Національній Портретній галереї у Лондоні, а у паризькому Пантеоні поряд з могилами відомих представників французького народу експонуються їх художні та скульптурні зображення. До сьогодні не лише в Україні, а й за кордоном не набула популярності практика вшановувати видатних діячів саме через їх посмертні образи, і тому Музей Однієї Вулиці вирішив заповнити цю прогалину. Вперше у повному обсязі представлені посмертні маски української еліти, в свій час розділеної кордонами, ідеологією, розумінням та усвідомленням нації: видатних громадських та політичних.

Музей воскових фігур

(пр. Перемоги, 29)

Працює: 11.00 - 19.00

Аптека-музей

(вул. Притисько-Микільська, 7)

Працює: 9.00 - 16.00. Вих. – нд.

Головна мета Аптеки-музей у Києві - познайомити відвідувачів із зародженням, розвитком і вдосконаленням аптекарської справи в Україні, зокрема в Києві. Перша аптека відкрилася у столиці за часів київського губернатора князя Дмитра Голіцина. З метою створення в Києві аптеки Імператор Петро Великий видав відповідний наказ, датований 18 лютим 1715 року. Музей розташовано в будівлі, де містилася перша приватна аптека німця Йоганна Гейтера. Після його смерті справу успадкував зять - Георг Бунге, який поклав початок знаменитій династії київських аптекарів.

МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ

Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка

(пров. Т.Г. Шевченка, 8-а)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пт.

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка  - філія Націо-нального музею Тараса Шевченка. Тут Т.Г. Шевченко проживав з весни 1846 р. до свого арешту - 5 квітня 1847 р. Дерев'яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку «Козине болото». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX ст., яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод. Крім сіней, у ньому було шість кімнат. Білостінний фасад виходив на вулицю трьома вікнами з налисниками і віконницями.

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки

(вул. Саксаганського, 97)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.

До складу Музею видатних діячів української культури увійшли три музеї: Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Меморіальний музей М. Лисенка, Меморіальний будинок-музей М. Старицького. Музей було засновано 1987 р. Підставою для його створення став той факт, що наприкінці ХIХ – поч. ХХ ст. у близькому сусідстві мешкали родини відомих діячів українського руху - Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського. На фото: Кімната музею Лесі Українки.

Меморіальний музей М. Лисенка

(вул. Саксаганського, 95)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Меморіальний будинок-музей М. Старицького

(вул. Саксаганського, 93)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - вт.

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

(вул. Паньківська, 9)

Працює 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г. Тичини

(вул. Терещенківська, 5)

Працює: пн.., вт., ср., сб., нд. – 10.00 – 19.00, чт., пт. – 11.00 – 20.00

Музей розміщений у помешканні, де з 1944 по 1967 рік жив Павло Тичина. У музеї збережено повну меморіальність. Хто б не завітав до цього дому, гостинний господар спочатку запрошував гостя до свого улюбленого кабінету. На стінах біля письмового столу портрети славетних українців. Особливо вражає відвідувачів бібліотека, яка налічує понад 20 тисяч книжок. з них близько 5 тисяч - це книжки з дарчими написами та автографами гостей, що побували в затишному домі поета й імена яких є окрасою літератури, науки, культури.

Літературно-меморіальний музей М. Рильського

(вул. М. Рильського, 7)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - пн.

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського розташований у будиночку на мальовничих схилах Голосієва, де пройшли останні 13 років життя Максима Рильського (1951–1964), де він створив свої поетичні перлини — збірки «Троянди й виноград», «Зимові записи», «Вечірні розмови» тощо. Двоповерховий з горищем будинок зведений за проектом самого Максима Тадейовича й дотепер зберігає дух творця; тут бували, як за життя поета, так і вже в музеї, чимало видатних діячів української культури, митців-початківців, проводилися різноманітні заходи. Навколо будинку — сад і квітники, посаджені Максимом Рильським. Перед будинком уже після відкриття закладу було встановлено погруддя поету.

Літературно-меморіальний музей М. Булгакова

(Андріївський узвіз, 13)

Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - ср.

Музей Михайла Булгакова у Києві було засновано 1989 року рішенням Київського міськвиконкому. Його експозицію присвячено київському періоду життя автора легендарного твору "Майстер і Маргарита". Київ було невипадково обрано місцем створення музею Булгакова. Саме в цьому місті він народився і провів значну частину свого життя. Тут він обрав для себе професію лікаря й зустрів свою першу дружину. Михайло Булгаков був щиро відданий Києву, зайвим тому підтвердженням є неодноразове згадування Києва у багатьох його творах. Він часто писав слово "Місто" з великої літери, маючи на увазі Київ.

Меморіальний будинок-музей Марії Заньковецької

(вул. Велика Васильківська, 121)

Працює: 10.00 - 18.00. Вих. - пн.

Будинок-музей Марії Заньковецької був відкритий в 1960 р. на другому поверсі маленького будиночка по вулиці Великій Васильківській, д. 121, де доживала свої роки відома українська актриса. Експозицію музею склала колекція, що вже належала Державному музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Її склали: документи, афіші, фотографії, сценічні костюми, особисто передані в 1923 році Марія Костянтинівна. Але, на жаль, будинок згорів. І лише завдяки самовідданості музейних співробітників вдалося врятувати унікальні експонати. Згодом будинок довелося знести, але в 1982 р. почалася робота з відтворення музею, а в 1989 р. Будинок-музей Марії Заньковецької відродився у реконструйованому приміщенні.

Музей Івана Гончара

(вул. Лаврська, 19)

11.09 – 22.09 – «НОВА», «ТРАДИЦІЯ» (рушники)

11.09 – 29.09 – «ВОЇН» (народна картинка та ікони)

10.00 - 17.30. Вих. - пн.

Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запрошує на виставку «Нова»(?), «Традиція»(?), де представлені півсотні рушників 30-х – 60-х рр. ІІ пол. ХХ століття з колекції музею Івана Гончара. Рушники зібрані з різних регіонів України. Виконані різнокольоровими нитками переважно технікою “гладь” з використанням мережок. У зображеннях переважають рослинні мотиви. Цю колекцію рушників Музей Івана Гончара вперше виставляє на огляд відвідувачам.

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

(Андріївський узвіз, 21)

Працює: 11.00 - 17.00. Вих. - пн.

«Хата на Пріорці»

(вул. Вишгородська, 5)

Працює: 10.00 - 17.00. Вих. - нд., пн.

ГАЛЕРЕЇ

«Арка»

(вул. Б. Хмельницького, 37)

11.09 – 22.09 – Виставка-проект «ЛІТО, МОРЕ, ВІДПОЧИНОК»

11.09 – 22.09 – Виставка-проект «ARKA» - BATIK – SHOW»

10.00 – 18.00. Вих. – нд.

Галерея «Висоцький»

(вул. Воздвиженська, 40)

11.09 – 20.01.15 – «ВОЛОДИМИР ВИСОЦЬКИЙ. РІДКІСНІ ФОТОГРАФІЇ АРКАДІЯ ГЕРШМАНА». 11.00 – 18.00. Вих. – пн.

«Hapchynska»

(вул. Михайлівська, 16)

Постійна виставка робіт Євгенії Гапчинської

Пн.-пт. 10:00-19:00, сб. 12:00-16:00. Вих. – нд.

«Мануфактура»

(Обухівське шосе, 2, с. Ходосіївка)

11.09 – 30.10 – «ДЕРЕВО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО РОДУ» (текстиль в побуті українського народу з колекції Музею української спадщини Віктора Ющенка). 11.00 – 19.00

 «Wunjo-Art»

(вул. Воздвиженська, 9 - 19)

11.09 – 18.09  – Катерина БАГУТА «У РИТМІ ЛЕГКОСТІ» (живопис). 12.00 – 18.00, сб., нд. – 12.00 – 15.00. Вих. – пн.

Представлено реалістичний живопис художниці у жанрах «пейзаж», «фігуратив», «портрет» і кілька експериментальних робіт в напрямку «декоративна фантазія».  З яскравих відчуттів від робіт Катерини Багути - «свіжість та прозорість». Повітря, води, яких багато в сюжетах авторки; і в портретних її роботах присутня подібна ж «прозорість», легкість «атмосфери».  Палітрі цих виставкових картин Катерини Багути притаманні м'які приглушені тони й цікаві кольорові акценти; вражаючим у творчій манері Катерини є те, що з цією м'якістю і «ненав'язливістю» чудово уживається чіткість і «безпомилковість» обрисів образів.

«Я Галерея»

(вул Десятинна, 13)

11.09 – 15.09  – Олег ГРИЩЕНКО «ПРОЦВІТАННЯ». 11.00 – 19.00, пн. – 11.00 – 18.00

КУЛЬТУРНІ ЦЕНТРИ

Будинок природи

(вул. Рогнідинська, 3)

11.09 – 21.09  – «СОНЯЧНИЙ СВІТ СОЛОМКИ» (картини та об’ємні вироби із соломки). 12.00 – 18.00. Вих. – нд., пн.

Водно-інформаційний центр (Музей води)

(вул. Грушевського, 1-В)

Працює: 10.00 – 17.00, сб., нд. – 10.00 – 18.00. Вих. – пн., вт.

Музей води носить назву Водно-інформаційний центр. І дійсно, головна мета Музею води – розповісти відвідувачам про гідросферу планети, про запаси води, які має Україна, про те, які незворотні процеси викликає необдумана діяльність людини і як вона впливає на екологію в цілому. Цікаво подивитися, який шлях у природі проробляє вода, коли випадає на землю дощем, всотуючись в землю, проходячи крізь різні шари ґрунту, збираючись у підземні річки.

Парк «Київська Русь» 

(с. Копачів, Обухівський р-н, Київська обл.)

13.09 – 14.09 (о 13.00) – «ЗУСТРІЧ БАБИНОГО ЛІТА». Ціна квитків 100 грн.

У театралізованих постановках оживуть древні легенди з дохристиянських вірувань наших предків. Кінний театр здивує демонстрацією стройової підготовки княжої дружини, турніром кінних лучників. Відбудеться презентація коней з унікальної колекції Княжої конюшні Древнього Києва: представники найдревнішої породи, найвищої, найшвидшої, найсміливішої – усі вони постануть перед гостями Древнього Києва, дозволять себе погладити, сфотографуватися і навіть прокататися верхи на собі.

Центр української культури та мистецтва   

(вул. Хорива, 19-В)

11.09 – 30.09  – VII Всеукраїнський фестиваль клаптикового шиття. 10.00 – 19.00, сб. – 10.00 – 18.00. Вих. – нд.

Клаптикове шиття, як вид рукоділля, з давніх-давен існує в багатьох країнах світу, з тих пір, як з’явилась тканина. Проте, ще задовго до цього вмілі жіночі руки створювали одяг та ковдри із залишків хутра й шкіри. Фактично, кожен народ має свою тисячолітню історію виникнення й розвитку клаптикового шиття. Україна – не виняток. Згадаймо неповторні клаптикові ковдри та килимки наших бабусь. Сьогодні українські традиції клаптикового шиття не лише дбайливо оберігаються рукодільницями - вони щороку набувають нових національних рис.