Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Реформа, яка псує відносини Брюсселя і Варшави

Євросоюз розпочав другу дисциплінарну процедуру проти Польщі через набуття чинності закону про Верховний суд
4 липня, 2018 - 11:22
ФОТО FLICKR.COM/PHOTOSMARTINSCHULZ

2 липня Єврокомісія — вищий орган виконавчої влади ЄС — розпочала проти Польщі друге розслідування у зв’язку з судовою реформою в цій країні. Цього разу — через закон про Верховний суд, який набув чинності 3 липня. «Враховуючи відсутність прогресу та неминучу імплементацію нового режиму виходу на пенсію для суддів Верховного суду, комісія сьогодні вирішила негайно розпочати процедуру про порушення», — сказав речник організації Маргаритіс Схінас, цитує його AFP.

ЗМІСТ ЗАКОНУ

Новий польський закон знижує пенсійний вік для суддів Верховного суду з 70 до 65 років. Ця норма, зокрема, застосовується до першого президента Верховного суду Малґожати Ґерсдорф, чий 6-річний мандат може бути достроково призупинений у зв’язку з тим, що їй виповнилося 65 років, повідомляє Польське Радіо. Розпорядження про її вихід на пенсію мав видати вже 3 липня президент Польщі Анджей Дуда.

Загалом 27 з 72 суддів Верховного суду зіткнулися з ризиком того, що можуть бути змушені піти на пенсію, зазначається у повідомленні на сайті Єврокомісії. Чинні судді мають можливість звернутися до президента країни і попросити його подовжити свій мандат ще на три роки. 16 суддів склали такі клопотання до глави держави.

ПОЗИЦІЯ ЄС

Єврокомісія вважає, що не встановлено жодних критеріїв ухвалення такого рішення главою держави і що немає можливості судового перегляду цього рішення. «Комісія вважає, що ці заходи підривають принцип незалежності суддів, включаючи незмінність суддів, і тому Польща не виконує своїх зобов’язань згідно зі статтею 19(1) Договору про ЄС у зв’язку зі статтею 47 Хартії основних прав ЄС», — зазначається у повідомленні. Також йдеться про те, що уряд Польщі має місяць на те, щоб відреагувати на формальний лист із Брюсселя,  і що Комісія готова продовжувати діалог з країною щодо цього питання. Відсутність пояснень загрожує Польщі тимчасовим позбавленням права голосу або частини субсидій ЄС.

ПОЗИЦІЯ ПОЛЬЩІ

Уряд наполягає на тому, що ці зміни необхідні для подолання корупції та перезапуску судової системи. Статс-секретар з питань ЄС МЗС Польщі Конрад Шиманський заявив, що конфлікт між Варшавою і Брюсселем має вирішити Європейський суд, який повинен встановити «межі втручання права Євросоюзу» в автономію окремих країн ЄС, передає DW.

Речниця уряду Йоанні Копчінска заявила, що уряд прем’єра Матеуша Моравецького таким чином виконує обіцянку виборцям очистити систему правосуддя — зміни, які мали б зробити попередні уряди, але не зробили. «Можливо, у нас не було би цієї дискусії (з ЄС), якщо б вони зробили це раніше», — цитує її слова The Washington Post.

Кілька десятків суддів польського Верховного суду ще минулого тижня пообіцяли, що не підкорятимуться змінам і залишаться на своїх посадах, бо вважають реформи неконституційними, адже саме Конституція Польщі гарантує суддям Верховного суду, що вони можуть обіймати цю посаду протягом шести років.

Варто нагадати, що це не перший випадок запровадження дисциплінарної процедури проти Польщі в зв’язку із суперечливою судовою реформою. В грудні 2017 року Комісія вже ініціювала таке розслідування, що теоретично могло навіть позбавити Варшаву права голосу в ЄС. Тоді в організації пояснили, що польська влада створила таку ситуацію, за якої може втручатися в роботу судових органів країни. Проте санкцій проти Польщі так і не запровадили, а слухання щодо реформи в Раді ЄС нічим конкретним не завершилися, хоча обидві сторони високо оцінили цей захід.

Чи перетворяться цього разу погрози Брюсселя на реальні санкції щодо Польщі «День» запитав у співголови Групи з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща, народного депутата України Оксани ЮРИНЕЦЬ:

— За прийняті рішення несе повну відповідальність сейм. Щодо санкцій, які можуть бути накладені на нашу країну-сусідку, то думаю, всю відповідальність будуть брати на себе депутати, які вели перемовини і мають делегованих представників у Брюсселі в Європейському парламенті. Це відповідальність як делегованих депутатів, так і тих, хто ухвалював рішення.

Напевно, щоб приміряти на себе цей закон, треба жити в цій країні, за її правилами. Якщо є певні норми, що суперечать, робота має вестися.

Наскільки мені відомо, розпочатий процес змін до деяких прийнятих законів, що безпосередньо стосуються взаємин наших двох країн. Це те, на що ми б мали певною мірою реагувати, говорити, дискутувати про це. А що стосується внутрішніх питань, не думаю, що це в нашій компетенції. Сьогодні це відповідальність тієї політичної еліти, яка представляє більшість у сеймі чи сенаті, делегованих до Європарламенту депутатів, які мають спільно взаємодіяти та працювати на користь своїх громадян і представляти їхні інтереси, аби якісь речі не обмежували розвиток самої держави, обраного нею руху.

Польща збільшує сьогодні гроші на оборону і, напевно, єдина з країн-членів НАТО зробила цей крок першою. Вважаю, що це правильно. Адже вона чітко усвідомлює загрози, що можуть стосуватися її після анексії Криму та захоплення східних територій, де триває російсько-українська війна. Що стосується блокування «Північного потоку-2». Польща найактивніше виступала за те, щоб цього не було. Два роки тому під час візиту Президента України Порошенка до Польщі він разом з польським президентом Дудою узгодив це. Тобто я не хочу шукати негативного впливу рішень певної країни, а навпаки — шукати можливості, які можуть з’явитися при перемовинах щодо наболілих питань.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments