Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Мундир

3 грудня, 2016 - 19:04

«Другорядні люди» - чи не найбільш ексцентричний фільм Муратової. Спробуємо розібрати один епізод, у якому абсурд цієї чорної комедії сягає свого максимуму.

'''

На березі моря, в білому довоєнному “Опелі” з піднятим верхом точиться сварка. Огрядний пан (Жан Даніель) вмовляє свого охоронця Олексія (Нікола Седнєв) взяти пістолет, відкрити багажник і застрелити того, хто там лежить. Бо той, у багажнику - “це тварюка, це скотина, це потвора, наймерзенніша, найогидніша, найжахливіша наволоч. Я з ним п’ять років відпрацював у школі, між іншим. Він викладав фізкультуру, а я викладав російську мову й літературу. Боже, що він робив з бідними дівчатами! Він їх лапав, він їх садив на кільця, на поперечини. Я те все сам бачив, сам! Боже, в нього ще були шури-мури з директрисою! Ти знаєш, який у нього був розклад? Урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно, урок - вікно… Хіба то життя? Рано на восьму приходжу, о восьмій іду додому. Повечеряв, перевірив зошити, все! Ніякого життя, ані кіна, ані театру, жодних… я ж інтелігентна людина, я вчитель, я ж маю бути в курсі подій. А що він, фізкультурник? Чотири години відробив – і вільний. Скажи мені, якого дідька йому стільки часу? А як він на мене дивився! Наче на якусь молекулу. Уяви собі: йде урок, відчиняються двері, і його мармиза, й він мені каже: “Жирний, ти мені потрібен”. Я не міг, я не міг, я не міг витерпіти цього абсурду. Я філолог, а якийсь фізик… кретин, дебіл... фізкультурник!.. має стежити за моїм життям і розпоряджатися моїм часом. Я вважаю, що кожний фізкультурник має знати одне: свою поперечину, і все! От скажи: і після цього ти мені будеш казати, що така людина має право на життя? Та вбити його треба як гадину”.

Зрозуміти, яким є Буль насправді, судячи з того перепудженого опису, нелегко. Найбільше запам’ятовується сомнамбулічне “урок - вікно, урок - вікно”, котре бурмотить собі під ніс “Жирний”, впадаючи в легкий транс. Буль раз-у-раз нагадує про себе міцним гупанням. А як кришку врешті-решт відкривають, то замість атлетичного зарізяки знаходять там рудоволосого суб’єкта середніх років і середньої статури, зв’язаного, з театрально білим лицем, з барвистою краваткою замість кляпу в роті. Вбраний він у дивний чорний мундир. Убивство таки відбулось. Монструозний Буль задихнувся в багажнику кінематографічної машини. Викладач російської мови та літератури замордував учителя фізкультури.

Комічний ефект у цій частині “Другорядних людей” створюється невідповідністю зовнішнього вигляду виконавця і того, що каже він або говорять про нього. Балакучого товстуна-вегетаріанця, котрий блищить кільцем у правому вусі й відгукується на позичене в актора ім'я Жан, надзвичайно важко уявити вчителем літератури, тим паче, кримінальним авторитетом. Що ж до Буля, то вражає не блякло-руде волосся та несерйозна набілена фізіономія, а його одіж.

Мерців у фільмі чимало: на початку агонізуючий хворий, котрого не зміг порятувати лікар (Сергій Четвертков), потім Олексіїв брат-близнюк Василь, заціпенілий після раптового зіткнення з тим-таки лікарем; розчленована жінка, про яку повідомляє сувора міліціянтка в недобудованому Жановому домі; Міледі з радянських “Трьох мушкетерів” перед стратою кричить голосом Маргарити Терьохіної. Декотрі видалені з історії, інші приречені на воскресіння; лише Буль має найповніший набір доказів і смерті, і того, що було до неї.

Мундир з погонами, шевроном, сріблястими ґудзиками, лискучим паском – і є Буль. Це – його заперечення на слова “Жирного”, його виправдання, а також те, що можна назвати його, Булевою, душею. Мундир тотожний оголеності численних муратівських ексгібіціоністів як єдиний спосіб показати себе в кількох кадрах, що поновлюють існування будь-якого образу, просто анімуючи його. Неважливо, чи був він честолюбним, чи був бандитом, чи фізкультурником, чи одразу обома - головне, що був, мундиром смерть подолавши. Не гріх над ним і поплакати.

Бідний, бідолашний одягнений Буль.

______________

Другорядні люди (2000, Україна, 107`), режисура: Кіра Муратова, сценарій: Сергій Четвертков за участі Кіри Муратової, Євгена Голубенка, оператор: Генадій Карюк, актори: Наталія Бузько, Сергій Четвертков, Нікола Седнєв, Жан Даніель, Філіп Панов, виробництво: Одеська кіностудія художніх фільмів та творчо-виробнича кінотелевідеостудія “Одисей”.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments