Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Gap year: перспектива чи марнування часу?

19 грудня, 2017 - 17:46

Мабуть, багато хто погодиться, що відразу після закінчення школи потрібно здобувати вищу освіту. Однак у Європі та США побутує трохи інша тенденція. Деякі випускники вирішують зачекати рік, а потім вже вступають у виш. Таке явище називається gap year, дослівно з англійської  –  «пропущений рік». 

Більшість українських студентів знають, що таке gap year. Однак навіть з такою обізнаністю одиниці українських студентів наважуються взяти gap year. У чому ж причина?

По-перше, у сучасному українському суспільстві панує стереотип «Не вступив в університет після школи – значить, «завалив» ЗНО». І виходить, що випускник не може керуватися власними принципами, оскільки боїться думки оточення. Погодьтеся, зараз навіть двієчники вступають на платну форму навчання. А тепер уявіть ситуацію, коли б хорошист або ж навіть відмінник здав ЗНО і не вступив одразу після завершення школи у виш. Для більшості це здалося б дивним. Побутували б думки: «Як так – вчився, а не вступив?» або ж ще гірше: «Його напевне всі 11 класів вчителі «тягнули».

По-друге, така перерва у навчанні негативно сприйнялася б батьками. Не слід забувати, що сучасну молодь виховують колишні жителі Радянського Союзу. Згадаймо тодішні принципи, пропаганду праці і т.д.  Більшість сучасних батьків подумали б, що пропустити рік навчання в університеті за власною волею – марнування часу. До того ж одна річ, коли твоя дитина навчається у виші, а  ти економічно її допомагаєш, і зовсім інша, коли твоє чадо цілий рік «сидить на твоїй шиї».

Однак не варто так скептично ставитися до gap year. Насправді це – унікальна можливість, яка фактично дається лише один раз.

Насамперед, це можливість самовизначитися. Мається на увазі не тільки вибір майбутньої професії, а система думок, поглядів, цілей на майбутнє. Справа в тім, що, згідно з Законом України «Про загальну середню освіту»,  українському школяреві, щоб здобути повну середню освіту, варто закінчити одинадцять класів у школі. Фактично він отримує можливість вступати у виш уже у 17 років. У європейських університетах така тенденція не прослідковується. Там випускники починають здобувати вищу освіту приблизно у 19 років. Таким чином, це дозволяє переосмислити вибір майбутньої професії та життєвих цінностей у цілому.

З іншого боку gap year – можливість відпочити від навчання. Найкраще це реалізувати у подорожах або ж у волонтерстві. Зараз в Україні є низка програм, які цьому сприяють. Серед них – Українська Академія Лідерства, AIESEC та інші. Така практика допомагає здобути досвід, удосконалитися. Можна розглядати перспективи gap year і з іншого погляду. Вільний рік випускник може витратити на самоосвіту. Скажімо, ще раз підготуватися до ЗНО, якщо не задовольняє попередній результат. До слова, згідно з даними Українського центру оцінювання якості освіти, у 2018 році під час вступу до вищих навчальних закладів будуть дійсні сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2016 і 2017 років, окрім результатів з англійської, французької, німецької та іспанської мов. Тож навіть якщо український випускник візьме gap year, через рік йому не доведеться здавати ЗНО, щоб вступити у виш.  

Таким чином, gap year не можна назвати просто пропущений роком. Швидше, це – рік можливостей. Українським випускникам не треба ні соромитися, ні боятися брати gap year.

Богдана КАПІЦА, Літня школа журналістики «Дня»-2017
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments