Гаррі Поттер й українська культура: чим пов’язані?

Нарешті сталося те, на що два місяці чекали всі поттеромани України – вийшов український переклад заключної частини саги про Гаррі Поттера – п’єса «Гаррі Поттер і прокляте дитя». В останній вечір вересня Український дім заполонили учні Грифіндору – в червоно-жовтих шарфах, Слизерену – в сріблясто-зелених вбраннях, відьми в гостроверхих капелюхах, справжнісінькі Гаррі Поттери з чарівними мітлами, а разом із ними й захоплена молодь, старші люди й батьки з дітками. За приблизними підрахунками, в Українському домі зібралося більше двох тисяч поттероманів! Презентація нової книжки про улюбленого усіма Гаррі Поттера, яку українською традиційно видала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», спричинила справжній фурор. І недаремно – переклади поттеріани Віктора Мороза по праву вважаються одними з найкращих у світі, а український переклад «Гаррі Поттера і проклятого дитя» випередив усіх.

Ніби сам Дамблдор, керував дійством Іван Малкович. Молоді актори представили уривок із восьмої частини, а між присутніми розіграли два примірники книжки з автографом самої Джоан Роулінг, які отримали переможець вікторини та найкращий двійник Гаррі Поттера. А рівно о 20.00 було розпочато продаж книжок як у книгарнях, так і на самій презентації, де за ними одразу ж виросла черга по периметру всього Українського дому.

Українське суспільство доросло до того рівня, коли його не задовольняє споживання світової літератури в російському перекладі. За «ліниві» переклади – із російського варіанту на українську – видавництва нещадно засуджують. Великим ривком уперед стало україномовне видання «Улісса» Джеймса Джойса, презентоване того року на Форумі Видавців, за яким з’явилося багато знакових перекладів європейської та американської літератур. Завдяки перекладам серії книжок про Гаррі Поттера в не надто сприятливий для перекладів час (початок двохтисячних) в українського читача вже почала формуватися  так звана перекладацька культура. Зі сторінок українських видань поттеріани улюблені герої промовляли до читачів мовою соковитою й дотепною, яка була об’єктивно якіснішою, ніж в аналогічних російськомовних виданнях. Так, сюжет однаковий скрізь, та хіба лише він впливає на задоволення від тексту? Тому ще в 2002-му році з перекладом книжки «Гаррі Поттер і філософський камінь» українські читачі почали схиляти вибір на користь українського.

Восьму частину авторка назвала завершальною – після неї шанувальникам не варто очікувати продовження історії. Та й чи потребує вона продовження? Найбільше світове зло знищено остаточно, і далі на героїв чекає мирне щасливе життя. Цікаво, що останню книжку Джоан Роулінг вирішила написати у формі драми спільно з Джоном Тіффані та Джеком Торном. Письменниця майстерно «погралася» з фрагментами попередніх книжок, місцями доповнюючи відому вже історію і договорюючи недоказане. До основної проблеми добра і зла, що пронизує всю серію, доєднується проблема батьків і дітей, що додає драмі психологізму. Тепер герої не лише боряться з темними силами, вчаться бути собою, знаходити в собі сміливість, чинити по справедливості, а й намагаються будувати родинні стосунки і спільно знаходити вихід зі складних ситуацій. А чи не найважливішим уроком, який мають винести і юні герої драми, і читачі, є відповідальність за свої вчинки. Бо часом найменша дія здатна змінити хід історії.