Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Каталонська криза: спільне й відмінне

2 жовтня, 2017 - 12:28

1 жовтня, коли Україна святкувала День працівників освіти, весь світ спостерігав за подіями в Іспанії. Уряд Каталонії проводив референдум, на який було винесено одне єдине питання: «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою з республіканською формою правління?»

Дуже багато людей почали проводити паралель із подіями в Україні, де спочатку було проведено нелегітимний референдум у Криму, а тоді на Донбасі. Особливо активізувалися російські ЗМІ та представники ЛНР-ДНР, які відверто засудили Мадрид, порівнявши його з «київською хунтою». Український журналіст Денис Казанський, який сам родом із Донецька, з цього приводу написав у Facebook: «Во-первых, Каталонию в данном случае скорее уместно сравнивать с Украиной, а Испанию с РФ. Каталонцев в Испании также долго не признавали отдельной нацией, а каталанский язык – самостоятельным языком, так как его словарная близость с испанским составляет около 85%. А во-вторых, АТО в Донбассе началась после того, как сторонники Л/ДНР стали калечить и убивать сторонников Украины. В Испании ничего подобного не происходит. В Барселоне живет множество людей, которые не хотят отделяться от Испании. Эти люди спокойно выходили на улицы, на свои митинги, и никто их не трогал. У них тоже есть право решать судьбу региона, в котором они живут, и каталонцы это право не оспаривают». На відміну від «русской весны» 2014 року, в Іспанії відбувається більш цивілізований процес і ніякі «зелені чоловічки» військові частини ЗС Іспанії не захоплюють.

Експерт російського громадсько-політичного видання «Нова газета» Олександр Мінеєв навпаки вважає, що каталонський проект має багато спільного з «новоросским»: «Крымский и каталонский референдумы роднит прежде всего то, что оба они незаконны, потому что противоречат конституциям стран, из которых выходят регионы, потому что им не предшествовала нормальная агитационная кампания с участием тех, кто «за» и кто «против». И там, и там – присутствие посторонних силовиков. Но если в Крыму это были «вежливые люди» без опознавательных знаков, которые прикрывали народное волеизъявление в пользу выхода региона из страны, то в Каталонии испанская гражданская гвардия находится с ясным приказом предотвратить голосование». Проте варто зауважити, що парламент автономного співтовариства 6 вересня прийняв закон про референдум, який і передбачає одностороннє відокремлення від Іспанії. Інша річ, що іспанський Конституційний суд заблокував цей закон з метою відтермінувати волевиявлення громадян.

Ще в ХІХ ст. в Каталонії розпочався рух за незалежність, була сформована ідея каталонського націоналізму – Elcatalanisme. З 2006 р. Каталонія є однією з найсамостійніших автономій у Євросоюзі. Каталанська мова в регіоні має статус офіційної. То чи є ці сьогоднішні події профанацією чи інспірацією Кремля, наприклад? Навряд чи.

На думку журналіста Віталія Портникова, «то, что происходит с этой испанской провинцией – свидетельство серьезных проблем в ЕС. Само существование ЕС помогло решить многие казавшиеся вечными споры и «склеить» разделенные между разными странами регионы, где проживают одни и те же народы – вспомним, для примера австрийский и итальянский Тироль. Но одновременно появление ЕС позволяет задаться вопросом: а нужно ли мне национальное правительство, которое я считаю «чужим», если у меня уже есть бюрократия в Брюсселе? Зачем Барселоне общаться с Брюсселем через Мадрид?». Таким чином, бачимо, як над Європейським союзом, який уже давно розширився з економічної в економіко-політико-ідеологічну площину, нависла нова загроза конфронтації, яку буде не так уже й легко залагодити.

Помилкою Мадрида стало те, що він вирішив розігнати референдум силовим методом, порушуючи конституційне право громадян на волевиявлення. Шотландський референдум 2014 р. яскравий приклад того, як можна безболісно оминути гострі кути. Британська влада дозволила провести референдум, де 55 % жителів Шотландії виявилися проти виходу з Королівства. Навіть, якщо б референдум у Каталонії пройшов інакше, тоді варто було задіювати правові важелі впливу, а не стріляти ґумовими кулями у власних громадян. За даними AFP, від сутичок постраждали понад 800 чоловік. Світові політики та Папа Римський засудили насильство правоохоронців стосовно учасників референдуму.

Свого часу, коли ОУН-УПА боролися за створення Української Соборної Самостійної Держави, з точки зору СРСР вони були сепаратистами, адже держави України не геополітичній мапі світу не існувало, була лише історіософська традиція. Проте українська нація мала право на самовизначення, обґрунтоване й доконане, яким і скористалася в 1991 році. Історичний процес неможливо оминути, адже каталонці боролися за незалежність, коли не існувало ні ЄС, ні НАТО, ні навіть консолідованої Іспанії, саме тому питання політичної суб’єктності сьогодні так гостро постало в піренейському регіоні.

Коли дискусія знову-таки йде про порівняння подій на Донбасі та Каталонії, то варто виокремити п’ять основних тез, чому ці події абсолютно різні: а) референдуму у Криму та Донбасі передувала революція; б) Президента у країні не було; в) закону про референдум не існувало; г) «ворог у воріт» українського кордону; ґ) відсутність політико-економіко-історичних передумов до відокремлення. Уряд Іспанії тепер має серйозний виклик, адже на 3 жовтня, за словами каталонського лідера Жорді Куйшара, планується всезагальний страйк, а це вже загрожує економічним колапсом усій Іспанії.

Олександр ПОДВИШЕННИЙ, м. Рівне
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments