Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Мій Еверест: за що я готова боротися

17 липня, 2018 - 13:30

Відомо, що Еверест – найвища точка земної кулі, тому Джомолунгма може символізувати докладання максимально можливих зусиль у різних життєвих си-туаціях задля досягнення певної мети. Кожна людина вирішує для себе, що для неї головне, чим вона готова жертвувати та за що боротися.

На мій погляд, за мету,до якої слід рухатись, можна визначити: встановлен-ня рівноправ’я між людьми, законності та правопорядку в державі, свободи слова, доброчесності посадовців, а також поваги, взаємодопомоги та людяності у стосу-нках.

Передусім хочеться домогтися справедливості між людьми, які розділені за расою, віруваннями, місцем проживання тощо. Треба робити добро, втішати, співчувати  та давати те, чого людина потребує у складний для неї час. Коли ти з повагою ставишся до звичок, характеру та поведінки інших, простіше мати кон-такт з різними людьми, бо кожен є рівним у своїх правах та має безліч можливос-тей почувати себе на рівних з іншими.

«Бар’єри створюють розбіжності у поглядах замість того, щоб просувати справжній прогрес серед людей, а розбіжності, рано чи пізно, призводять до зітк-нень», – сказав Папа Франциск.

Актуальним прикладом несправедливого ставлення суспільства до людей з іншими потребами є ставлення до біженців. Вони волею долі були вимушені пе-реїхати в іншу країну або місто. Таким людям у деяких ситуаціях треба приділяти значно більше уваги, виділяти кошти на гуманітарну допомогу, надавати волон-терську допомогу, бо вони перебувають у край важкому фізичному, моральному та матеріальному стані. Про це я мала змогу пересвідчитися особисто під час візи-ту до Грузії у рамках міжнародного освітнього проекту «Та йти далі», який про-водився Україною, Німеччиною та Грузією. Під час поїздки ми брали інтерв’ю у біженців та формували книгу про людей, які опинились в тяжких життєвих ситу-аціях.  

Хочу також нагадати про рівність громадян перед Законом. На жаль, норми права в нашій країні діють не для всіх чесно та рівно. Оскільки я навчаюсь у юри-дичному ліцеї, тож готова відстоювати  потрібну рівність, боротися за можливості і дозволи, не зважаючи, яка в людини посада або статус у житті. Треба знати свої права і вміти користуватися ними.

«Як тільки служіння суспільству перестає бути головною справою громадян і вони надають перевагу служити йому своїми гаманцями, а не особисто, — дер-жава вже близька до зруйнування», – говорив  Жан-Жак Руссо. Вважаю, що в цьому вислові відображається основна мета – громадяни повинні служити держа-ві та суспільству всупереч власним фінансовим інтересам та бажанням.

Впевнена, що силою думки та слова можна вплинути як на суспільну дум-ку, так і на думку представників влади в державі. Найкраща професія для цього – журналіст, адже основна місія теле-, радіокомунікацій та інтернету полягає у ви-світленні правди та донесенні достовірної інформації до суспільства. У кореспон-дентів досить багато можливостей, якими можна користуватися задля інформу-вання людей. І саме тому я хочу стати журналістом, бо вважаю, що зможу внести свій внесок в цю важливу місію – відрізняти гарне від поганого!

Недарма Чарльз Діккенс казав: «Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усій їхній потворності, показати злиденне жит-тя… означає допомогти суспільству»

Вікторія ГОНЧАРЕНКО, Літня школа журналістики «Дня»-2018
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments