Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

«Ви голодні»?

14 липня, 2016 - 12:03

Ось це запитання, яке ви можете побачити в заголовку, рік тому почули десятки людей з різних міст. При чому від однієї і тієї ж людини, яку раніше не бачили ніколи в житті. Від кого?

Андрій Лисенко - студент вже третього курсу Київського національного університету. Рік тому він, як і багато студентів, спробував себе в програмі Work and Travel USA 2015, протягом якої відвідав Нью-Йорк, Чикаго, Медісан, Вашингтон та інші міста.

Напевно, читача зацікавить, на яких професіях працюють студенти, які беруть участь у подібних програмах. Відповідь проста - найчастіше у сфері послуг (доречно буде сказати, що в Америці зайнятість населення в цій сфері близько 80%).

Ось і Андрій, попри хімічну спеціалізацію в університеті, працював продавцем, касиром у таких закладах, як River walk pub, Rocky pizza pasya та KFC (Kentuki Fried Chicken) в перекладі з англійської «Смажене курча з Кентуккі».

Зупинимось детальніше на останньому місці роботи. Специфіка цього закладу полягає у тому, що закриття кухні займає півтори години. Тому кухарі, щоб не затримуватись на роботі, починають закривати робоче місце за півтори години до закриття закладу. І щоб вирішити проблему, чим годувати останніх гостей, їжу готують наперед на ці останні години роботи. Але ж ніхто не знає, скільки людей доведеться нагодувати, тому продукцію виготовляють із запасом. Особливих збитків така система не приносить, адже собівартість виробу в декілька разів менша за ціну продажу.

Таким чином, після закриття залишається купа нерозпроданої продукції, яку зазвичай віддають працівникам або ж просто викидають. Другий варіант зовсім абсурдний. Як це викидати в сміття купу свіжого м’яса, коли у нас на Батьківщині люди живуть на 50 доларів на місяць (а ціна восьми  курячих ніжок у KFC складає 15$)?!

Але надлишок продукції перевищував потребу всіх працівників закладу  ( і, напевно, їхніх сімей і друзів також), тому все прямувало в смітник. Доки в закладі не з’явився наш Андрій...

Після закінчення робочого дня Андрій забирав усю їжу, яка залишилась, та дорогою додому роздавав її українським студентам чи просто незнайомцям. Неодноразово підходив до людей з фразою "Are you hungry?" (Ви голодні?) до всіх перехожих. І на відповідь "ну, трохи" віддавав пакет із куркою зі словами: «Це вам від українців» (звісно ж, в англійському перекладі). Ось так Андрій коментує свої дії: "Хочу хоч трохи підняти думку іноземців про українців. Вважаю, ось такі  маленькі вчинки і формують образ типового українця. Хтось вдома розповість: "А от мене сьогодні один українець пригостив куркою". Тим паче що викидати стільки "смажених грошей" у смітник рука не підіймається".

Андрій, згадуючи свої перші дні в KFC, розповідає про те, як сварився з адміністратором через зламане куряче крильце, яке хотіли викинути. "А як же тварини чи голодні студенти?" – звернувся студент до приголомшеного подібним запитанням адміністратора.

Я була свідком, коли працівники з «Сільпо» винесли величезного плюшевого ведмедика (з надірваним вухом) і спалили. Бо ж ніхто не купить зіпсовану річ. Чому не можна було віддати цю іграшку в дитячий будинок?! Або ж їжу з різних супермаркетів чи фаст-фудів на кшталт KFC направляти в місця для безпритульних, а не в смітник? На жаль, я не знаю подібних випадків. Проте сподіваюсь, що вони є.

Марія МАТЯЖ, Літня школа журналістики «Дня»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments