Знак вищості чи ницості?

У той час, як у Саксаганському районі Кривого Рогу гучно відкривали найвищий у Європі монумент Володимиру Великому, в іншому районі, Центрально-Міському, тернівські козаки декомунізували постамент пам’ятника більшовицькому кату Василю Валявку. І якщо в першому випадку учасників урочистого заходу міська поліція ревно охороняла, то дії декомунізаторів чомусь назвала незаконними.

Постамент, звільнений в ході декомунізації від бюста кривавого більшовика і чекіста Василя Валявка, який власноруч розстрілював у камерах затриманих українських інтелігентів, офіцерів і священиків, з лютого 2016-го стояв порожній. Щоправда з написом, який повідомляв про те, кому він належав. А відтак, на думку криворізьких патріотів з тернівського козацтва та ГО «Степ», даний об’єкт залишився не докінця декомунізованим.

Недекомунізований постамент

Тому саме цей недолік вони й вирішили усунути, прибувши до Криворізького історико-краєзнавчого музею, біля якого знаходиться залишок пам’ятника радянської доби. Прибули не з порожніми руками, а з пам’ятною дошкою на честь головного отамана Холодного Яру Степового-Блакитного (Костя Пестушка), який у травні 1920 року підняв антибільшовицьке повстання в повітовому військкоматі, що знаходився неподалік. Вважаючи, що саме на цьому місці має стояти пам’ятник одному з провідників українського визвольного руху, криворізькі патріоти почали закріплювати пам’ятну дошку на постаменті, щоби таким чином «застовбити», за їхніми словами, місце під майбутню скульптурну композицію. 

Саме в цей момент і прибув на місце подій екіпаж патрульної поліції у супроводі заступника голови Центрально-Міської районної в місті ради Андрія Кириленка, яких викликали «небайдужі» громадяни. Назвавши дії ініціаторів самовільної декомунізації незаконними, представник районної влади закликав активістів спробувати вирішити дане питання у більш цивілізований спосіб і запросив їх на розмову до свого кабінету. Однак прибувши на розмову, активісти дізналися, що пан Кириленко десь на нараді й невідомо коли буде. Тому повернувшись до постаменту, представники тернівського козацтва та ГО «Степ» все ж таки закріпили на ньому пам’ятну дошку за допомогою цементного розчину й обмотали скотчем для підтримки – поки цемент не затвердне.

Пам’ятна дошка на постаменті на честь Костя Пестушка (Степового-Блакитного)

За словами провідника ГО «Степ» Ігоря Дедюхіна, встановлення пам’ятної дошки козаки вирішили приурочити до знаменної дати – річниці обрання Степового-Блакитного головним отаманом Холодного Яру. Як відомо, це відбулося 24 вересня 1920 року.

«До свята Покрови ми плануємо прикріпити до постамента ще дві дошки зі словами Костя Пестушка «За нашу кров! За нашу честь! За кривди нашому народу!», з якими він розпочав антибільшовицьке повстання в Кривому Розі, та з інформацією про Степову дивізію, формування якої саме тут і почалося під час зазначених подій», – говорить Ігор Дедюхін.

«І тоді патріотичні криворіжці матимуть нагоду прийти на це святе місце, полите кров’ю наших попередників, щоби вшанувати видатного отамана і героїв визвольного руху, покласти квіти й згадати ті буремні події», – додає представник тернівського козацтва Юрій Настусенко, який власне і є ініціатором даної акції.

Слід зазначити, що в серпні 2010 року стараннями Юрія Настусенка та тернівського козацтва в рідному селі Костя Пестушка Ганнівці, що в Петрівському районі на Кіровоградщині, було насипано курган і встановлено на ньому пам’ятний знак на честь Головного отамана Холодного Яру. З тих пір село Ганнівка стало місцем паломництва патріотів Криворіжжя, Кропивниччини та Січеславщини.

Тернівські козаки після впорядкування пам’ятного знака в Ганнівці, квітень 2011 р. 

У лютому цього року в рамках відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. патріотичні сили Кривого Рогу урочисто вшанували 120-ту річницю від дня народження Головного отамана Холодного Яру Костя Пестушка (Степового-Блакитного). На ювілейних заходах, які проходили в актовій залі КДПУ за участі Історичного клубу «Холодний Яр» і його президента Романа Коваля, головою оргкомітету Володимиром Стецюком було подано ідею до 100-річчя криворізького антибільшовицького повстання встановити на місці цих подій пам’ятник Костеві Пестушку та його соратникам – повстанським отаманам Криворіжжя. На його думку, це варто було б зробити на місці демонтованого пам’ятника чекісту Василю Валявку. На переконання голови оргкомітету, це було б актом історичної справедливості, свідченням того, що українська ідея зрештою перемогла більшовицьку, радянську, імперіалістичну.

У травні цього року в бібліотеці КДПУ під час передання міським бібліотекам виданих до 100-річчя подій Української революції книг «Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919-1923)» криворізького історика і краєзнавця Олександра Мельника та поетичної збірки «Повстання» Володимира Стецюка було презентовано й макет майбутнього пам’ятника Костеві Пестушку. Своє бачення такого пам’ятника представив громадськості скульптор Олександр Канібор.

 Скульптор Олександр Канібор представляє макет майбутнього пам’ятника, травень 2018

Однак просунути далі ідею його встановлення поки-що не вдалось. Як виявилось, у районної та міської влади є свої плани щодо цього місця в сквері поблизу Криворізького історико-краєзнавчого музею. Ідея ж встановлення першого на Криворіжжі пам’ятника героям визвольних змагань за незалежну Україну підтримки місцевої влади, на жаль, не знаходить.

Тим часом, проросійський мер Юрій Вілкул і криворізький митрополит Московського патріархату владика Єфрем, якого внесено в базу даних «Миротворця» за антиукраїнську діяльність, досить активно встановлюють і освячують у Кривому Розі пам’ятники релігійного змісту.

Судячи з того, що Московський патріархат і його духовенство в Україні виступають категорично проти надання Українській православній церкві автокефалії, а відтак не визнають незалежності і самої Української держави, встановленням пам’ятників православним святим (за час правління Юрія Вілкула їх уже встановлено п’ять, тільки цього року вже з’явилося два), його місцеві служителі та прихильники, очевидно, хочуть створити такий собі релігійний анклав «русского мира» на Криворіжжі.

 Відкриття пам’ятника Володимиру Великому, вересень 2018

З особливим акцентом міські провладні інформаційні ресурси підкреслюють, що 22-метровий криворізький монумент на 1,6 метра вищий від відомого пам’ятника Володимиру Великому, що стоїть на Володимирській гірці в Києві. Тепер залишилось зовсім небагато – зробити на Криворіжжі найвищі у світі  зарплати, найвищий рівень життя, найвищого рівня міську інфраструктуру та обслуговування населення і забезпечити найвищий рівень духовності та культури.