Час великодушний і справедливий - він очищає пам'ять, знімає наклепи та образи з засуджених, воскрешає забутих, судить неправедних.
Сергій Параджанов, кінорежисер, сценарист, художник

Беремо в борг у природи?

Вчені підрахували: тиждень тому людство використало всі річні природні ресурси
27 серпня, 2010 - 00:00
«ПІКНІК НА УЗБІЧЧІ». ПРОБЛЕМА УТИЛІЗАЦІЇ СМІТТЯ — ОДНА З НАЙГЛОБАЛЬНІШИХ ДЛЯ УКРАЇНИ: РОЗМІРИ ПЛОЩІ, ЗАЙНЯТОЇ ВІДХОДАМИ, — КРИТИЧНІ. ОДИН ІЗ КРОКІВ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ — МЕНШЕ СМІТИТИ (КІЛЬКА РАЗІВ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПАКЕТИ, ПАПІР — НА ЗВОРОТНОМУ БОЦІ, ЗАГАЛОМ, ЗАДУМАТИСЯ, БЕЗ ЧОГО МОЖНА ОБІЙТИСЯ) / ФОТО ВОЛОДИМИРА ФАЛІНА

Людство настільки звикло бездумно використовувати те, що майже дарма дає природа, зокрема воду й повітря, що йому здається, що все це буде вічно. Вода, мовляв, завжди буде в крані чи в колодязі, а повітря — це само по собі, воно є усюди. Але природні багатства, навіть такі майже нескінченні, теж мають свої обмеження. І чим довше ми живемо, тим ці обмеження жорсткіші. Наприклад, експерти підрахували, що минулої суботи, 21 серпня, людство вже використало усі природні ресурси, вироблені Землею цього року. Тобто, ще чотири місяці до кінця цього року ми житимемо в борг у природи. Про такі підрахунки незалежної міжнародної організації Global Footprint Network заявив завідувач лабораторії екобезпеки Національного авіаційного університету Ярослав Мовчан.

«Протягом року біосфера Землі відновлює воду через дощі. Повітря — через фотосинтез рослин. Але існує ліміт відновлення. І цього року ми вичерпаємо його ще влітку. Після 21 серпня людство споживатиме воду з підземних джерел, які не підживлюють дощі. Ми викидатимемо у повітря вуглекислий газ, який дерева не встигнуть переробити. Ми доторкнемося до запасів, які уже неможливо буде відновити. Сьогодні це ще не катастрофа, але якщо нічого не змінювати, за кілька років нам більше не буде що пити і чим дихати», — пояснює принцип Дня надспоживання (Earth Overshoot Day) Ярослав Мовчан.

Він розповів, що минулого року День надспоживання настав 25 вересня, тобто за рік період споживання ресурсів людством скоротився ще на один місяць. «Вперше людство перевищило норму споживання 1986 року, і з того часу цей день повільно наближався до початку року. Зараз він підскочив аж на цілий місяць», — каже Ярослав Мовчан.

«Основних причин надмірного споживання ресурсів дві. По-перше, людей на Землі більшає, всім потрібно їсти, пити. А кількість ресурсів на Землі уже навіть не лишається на тому ж рівні — постійно зменшується. Друга причина: культ споживання. Його насаджують виробники продуктів, щоб продавати більше. Це стосується не тільки купівлі великих машин або нових будинків. Це і звичка раз на рік міняти мобільні телефони або писати на папері тільки з одного боку, а потім викидати його», — каже голова Національного екологічного центру України Ігор Сіренко.

Експерти давно наголошують, що внаслідок втручання людини та надмірного споживання продуктивна спроможність екосистеми Землі зменшується: через нераціональне ведення сільського господарства псуються ѓрунти, вирубуються ліси, надмірно виловлюється риба, а те, що залишається, забруднюється промисловими або побутовими відходами.

«Дуже небагато експертів у світі усвідомлюють, що нині продуктивна спроможність Землі підтримується штучно. Переважна більшість політиків і бізнесменів не зважають на вичерпність викопних ресурсів і думають, що технічний прогрес зможе вирішити будь-які екологічні проблеми. Але якщо людство не змінить розкішний стиль життя і не стане економити буквально на всьому — є велика ймовірність, що за життя ще теперішніх поколінь екологічні проблеми переростуть у гуманітарні й нам доведеться боротися за місце під сонцем. Але хочеться, щоб люди при цьому не втратили людське обличчя», — каже Ігор Сіренко.

Експерти радять вчитися економити: не купувати більше їжі та одягу, ніж потрібно, щоб потім не викидати їх; виключати воду в душі, коли намилюєтеся; вимикати світло у кімнатах, де не перебуваєте; сортувати сміття.

Але таких на перший погляд простих правил дуже важко дотримуватися, особливо якщо люди звикли чинити по-іншому. І дорослі, які цього не вміють, до речі, можуть повчитися у своїх дітей. В країнах Європи та США давно популярними стали уроки екології та культури споживання, які можуть бути дуже гармонійно «вплетеними» в тему інших уроків, наприклад біології, хімії, мови, фізкультури тощо. В Україні теж є школи, в яких директори зрозуміли важливість навчання дітей культури споживання та культури витрачання природних ресурсів. Ці уроки називаються уроками стійкого розвитку.

У 2010—2012 роках благодійна організація «Вчителі за демократію та партнерство» (ВДП), Україна, та «Глобальний план дій» (ГПД), Швеція, за підтримки фонду шведського уряду SIDA запланували виконати освітній проект «Освіта для стійкого розвитку в дії». Проект має на меті ознайомлення вчителів України з досвідом, методологією та технологіями навчання учнів навичок та вмінь будувати власне життя та життя сім’ї, місцевої громади з урахуванням потреб стійкого розвитку, що нагромаджений міжнародної педагогічною спільнотою представником якої є організація «Глобальний план дій», акредитована при ООН (газета «День» писала про цей проект два роки тому).

Як повідомляє організація «Вчителі за демократію та партнерство», під час реалізації проекту передбачається розробка та запровадження у навчальний процес загальноосвітніх шкіл України навчальних матеріалів з освіти для стійкого розвитку у третьоіх-восьмих класах у вигляді курсів за вибором, факультативів, гурткових, клубних та інших форм позакласних занять. Відповідно до плану проекту, в ньому мають взяти участь вісім областей: Харківська, Черкаська, Миколаївська, Житомирська, Київська, Тернопільська, Донецька, основним регіоном буде АР Крим.

Зрозуміло, що аби такі речі, як сортування сміття, економне використання води, дбайливе ставлення до зелених насаджень, розуміння, навіщо пересідати з авто на велосипед, стали нормою в суспільстві, в країні має вирости хоча б покоління. Проте це справа необхідна і благородна, оскільки іншого виходу в людства просто немає.

«Це все дуже прості і всім відомі правила. Більшість людей думає, що нестача продуктів ніколи їх не торкнеться. Але якщо не починати з себе і своїх близьких уже зараз, за 20 років усе може змінитися на гірше», — підсумовує Ігор Сіренко.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments