Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Бойові швачки

Третій рік поспіль волонтерське об’єднання жінок шиє для військових білизну, маскувальні костюмами і плете сітки
14 грудня, 2018 - 10:59
ФОТО З FACEBOOK-СТОРІНКИ «Бойові швачки»

Чотири роки тому волонтерка Олександра Перова об’єднала навколо себе небайдужих дівчат у Києві, щоб шити бійцям спідню білизну. Вона побачила, що попит на це дуже великий. «До військового госпіталю якось привезли бійця. Весь його одяг був пропалений. Навіть трусів на ньому не залишилося. До мене прийшли дівчата-волонтери і кажуть: «Не знаємо, де придбати труси 62-го розміру». Я запропонувала, що пошию сама. Свого часу мама віддала мене в професійно-технічне училище. Я вивчилася на швачку. Тепер вдячна матері, що змусила мене здобути цю професію», — розповідає засновниця волонтерського об’єднання «Бойові швачки» Олександра ПЕРОВА.

Жінка допомагала багатьом волонтерським об’єднанням: перевозила речі своєю автомашиною, виконувала різні підряди волонтерів, жертвувала кошти, купувала речі. Одного дня в групі «В’язані речі для воїнів» Олександра побачила, що військові просять пошити їм спідню білизну.

«Я розмістила в соціальній мережі оголошення: мовляв, хто бажає, долучайтеся, я знайду приміщення, знайду матеріал, і ми будемо шити труси для воїнів. На той час відгукнулося декілька. Вони стали основним кістяком нашої групи. Ми кроїли труси, розбирали додому і розвозили своїм знайомим — і так пропрацювали два місяці, а в січні 2015 року пішов великий потік замовлень. Тоді я створила окрему групу «Бойові швачки». Із самого початку до нас прийшли Вікторія Корецька, Жанна Шнуренко, Любов Гузовська, Ніна Коваленко», — розповідає волонтерка.

Жінки третій рік поспіль шиють білизну бійцям. За цей час вони отримували сотні подяк від воїнів, а також медалі «За жертовність і любов до України» від Святійшого патріарха УПЦ КП Філарета, не обділили їх увагою і в Генеральному штабі Міністерства оборони. Там також відзначили їхню волонтерську працю.

ЛЮДИ НЕСЛИ ТКАНИНУ РУЛОНАМИ

У перші роки діяльності об’єднання «Бойові швачки» отримували чималу підтримку від пересічних людей.

«Пригадую, як одна жінка віддала три рулони тканини. Каже: «Мама залишила на чорний день, мабуть, він настав, будуть хлопцям труси». Потім один боєць написав нам, що отримав нашу білизну і попросив свою маму, щоб купила тканину й відправила нам. Мама так і зробила. Ми отримали від неї рулон чорної тканини з червоними ієрогліфами. Ми назвали її «китайський правосєк», — усміхається Олександра і розповідає далі: — І в нас була колекція трусів з такою назвою. Тоді ще тканина була дешевша, і ми самі скидалися й за власні кошти дещо купували. Але потім ціни почали рости, замовлень дедалі більшало, і ми почали просити людей про фінансову допомогу», — розповідає Олександра Перова.

«Бойові швачки» використовують для пошиття трусів лише натуральну тканину. Вона не просвічується в тепловізорі, зберігає тепло. За три роки волонтери пошили понад 20000 пар спідньої білизни військовим. Люди зараз продовжують допомагати швачкам, хоч і не так активно, як два роки тому.

«Якось у київському клінічному госпіталі я познайомилася з однією волонтеркою. Це було 2015 року. Вона принесла допомогу бійцям. Я запропонувала їй допомогу супроводжуючого. Ми пішли в хірургію і роздали допомогу. Коли поверталися назад із відділення, розговорилися. Я згадала про нашу групу і сказала, що у нас велика потреба з тканиною. Вона запропонувала допомогу. І вже третій рік вона щомісяця купує для нас два рулони тканини — це 100 метрів, це 200 пар трусів. Однак ця волонтерка не хоче озвучувати своє ім’я», — додає Олександра Перова.

Дівчата шиють білизну на професійних швейних машинках. Деякі з них подарував Віталій Валентіно, а також українці із закордону. «Бойові швачки» шиють труси різних розмірів, навіть нестандартних. Багато дівчат навчилися кроїти і шити завдяки Олександрі Перовій. Вона має кваліфікацію швачки четвертого розряду. Хоча сама скромно говорить про свою, насправді левову, частину праці, а навпаки, поспішає похвалити інших волонтерок групи: «У нас Ірина Кисловська, наприклад, робить на трусах кольорову вишивку, також додає або червоні, або жовто-блакитні стрічки. Наша волонтерка Жанна Шнуренко почала прикрашати вироби мережками та аплікаціями: кицями, песиками, створювала цілі композиції з квітів, метеликів, бджілок, пташечок», — радісно додає ініціаторка «Бойових швачок».

НА МАСКУВАЛЬНУ СІТКУ ЧЕРГА НА МІСЯЦІ

У холі клубу Київського військового госпіталю швачки плетуть маскувальні сітки й шиють маскувальні костюми. Замовлень на маскувальні сітки завжди багато. «Є дівчата, котрі постійно це роблять. Однак рук на всі замовлення не вистачає. Тому будемо раді всім, хто готовий долучитися плести сітки. Загалом ми вже відправили на фронт 3,5 км кв. маскувальних сіток. І зараз у нас шість підрозділів у черзі за ними. Зараз якраз ми плетемо сітки білого кольору, під тон снігу», — зазначає Олександра Перова.

Волонтери об’єднання «Бойові швачки» переконують, що працюватимуть далі, навіть після завершення війни. «Допомагати завжди є кому, і до того ж, війна понівечила дуже багато життів і доль, і цим людям завжди буде потрібна підтримка від небайдужих», — підсумовує Олександра Перова.

Леся КЕСАРЧУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ