Знати – це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

«Чорний» ювілей генетики

60 років тому її оголосили псевдонаукою. Як це було
12 серпня, 2008 - 00:00

7 серпня 1948 стало чорною датою в історії радянської біологічної науки. Цього дня завершилася горезвісна сесія ВАСГНІЛ, на якій «народний академік» Т.Д. Лисенко і його поплічники — послідовні мічурінці звели порахунки з так званими формальними генетиками, які стояли на позиціях «реакційного» менделізму-морганізму-вейсманізму. Сесія носила, аж ніяк не науковий, а політико-ідеологічний характер, який спочатку позначив у своїй доповіді Т.Д. Лисенко, котрий заявив, що його позиція, викладена в доповіді, є вираженням позиції більшовицької партії в біологічній науці. «Оргвисновки», які було зроблено відразу ж після сесії, носили не лише організаційний, а, в багатьох випадках, репресивний характер.

За оперативністю та масштабністю, з якими вони проводилися, вони були схожі на фронтову операцію. Хвиля розгрому менделістсько-морганістсько-вейсманістської генетики, яка прокотилася всією країною й вигнання з науки найкращих, найталановитіших учених-біологів не обійшла й колектив Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових бурякiв (ВНДІЦБ) у місті Києві.

Автори статті відшукали в фондах Центрального Державного архіву вищих органів влади й управління архів ВНДІЦБ, серед документів якого є матеріали, пов’язані з серпневою 1948 року сесією ВАСГНІЛ. Так, 14 серпня до ВНДІЦБ надійшов грізний циркуляр Головного управління технічних культур Міністерства сільського господарства СРСР. Тон, у якому було витримано цей директивний документ, був категоричним і безапеляційним. Наведемо його.

«7 серпня закінчила свою роботу сесія ВАСГНІЛ. Доповідь тов. Лисенка на цій сесії про становище в біологічній науці, яку схвалено ЦК ВКП(б), висловлює лінію більшовицької партії. Сесія є історичною віхою розвитку біологічної науки, вона показала повне торжество мічурінської біології над морганізмом-менделізмом... Надаючи матеріалам і документам сесії величезного теоретичного і практичного значення для соціалістичного сільського господарства, подальшого розвитку біологічної науки та виховання наших наукових кадрів, Головне управління технічних культур МСГ СРСР, пропонує вам обговорити на Вченій раді інституту із залученням усіх наукових працівників опубліковані в центральній пресі доповідь Т.Д. Лисенка та виступи учасників. У ході обговорення матеріалів сесії повинна бути широко розгорнута критика вад науково-дослідної роботи відділів, лабораторій і окремих працівників і намічені плани поліпшення та перебудови роботи інституту на основі передового мічурінського вчення, яке має неподільно панувати в радянській біологічній науці». Остання вказівка звучала, як відома команда «крок ліворуч, крок праворуч вважається за втечу».

І колесо закрутилося. За всі роки існування ВНДІЦБ iз жодного питання не було проведено такої кількості заходів. Протягом місяця інститут морозило. На виконання міністерського обіжника в інституті 23 серпня за вказівкою партбюро дирекція скликала нараду завідувачів відділами та лабораторіями, на якій було представлено план опрацювання матеріалів сесії. У всіх відділах і лабораторіях протягом 25—28 серпня на семінарах і виробничих нарадах було пророблено матеріали сесії та прийнято відповідні до керівних вказівок ухвали.

На зборах партактиву ВНДІЦБ 28 серпня було пророблено доповідь директора інституту й дано відповідні вказівки для проведення розширеного засідання Вченої ради спільно з працівниками мережі наукових установ інституту. З 30 серпня до 2 вересня директор ВНДІЦБ і 46 працівників узяли участь у роботі республіканської наради наукових працівників і практиків-мічурінців. 3 та 4 вересня пройшло засідання розширеної Вченої ради ВНДІЦБ і, нарешті, 11 і 13 вересня відбулося засідання ще однієї Вченої ради, на якій було заслухано доповідь директора ВНДІЦБ І.Ф. Бузанова «Система заходів щодо виконання ухвал сесії ВАСГНІЛ».

Дещо про те, як проходила «проробка», що звучало на заходах, про які було сказано. На семінарі у відділі селекції та генетики цукрових бурякiв професор В.П. Зосимович, у майбутньому лауреат Ленінської премії за участь у створенні однонасінного цукрового буряка, говорив «...усі ці вчені (Вейсман, Мендель, Морган) не могли погодитися з ученням Дарвіна, що в процесі еволюції людина походить від мавпи, а вважали її творінням вищої істоти. Закон Мальтуса про перенаселеність, буржуазні теорії про нерівноцінність людської особистості в Німеччині вилилися в расизм-фашизм. У нашій країні на противагу буржуазній ідеології Вейсмана, Менделя, Моргана її найкращі вчені Тімірязєв, Сєченов, Мечников та інші відстоювали та розвивали вчення Дарвіна». Виступи на Вченій раді були витримані в дусі повного «одобрямсу» доповіді Т.Д. Лисенка та всіх матеріалів сесії ВАСГНІЛ.

Було прийнято ухвалу про докорінну перебудову науково- дослідної роботи на базі мічурінської біології, розвинутої Т.Д. Лисенком. Ряд працівників, які зазнали критики за їхні морганістсько-менделістські погляди, було усунуто від роботи. У їх числі була генетик-селекціонер Марія Григорівна Бордонос, яка відкрила цілий ряд генетичних особливостей явища однонасінності у цукрового буряка і лауреат Ленінської премії за створення нової форми рослини — однонасінного цукрового буряка. Доведена до виробництва ця нова форма у вигляді високопродуктивних сортів і гібридів, високо оцінених виробничниками, дозволила звільнити трудівників полів від важкої фізичної праці при вирощуванні цукрового буряка.

Микола РОЇК, академік Української академії аграрних наук, директор Інституту цукрових бурякiв; Сергій ІЛЬЄВИЧ, кандидат сільськогосподарських наук
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments