Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це
Кирило Турівський, церковний діяч, філософ, письменник, проповідник і стовпник, оратор Київської Русі

Держава проти волонтерів-шахраїв. Хто переможе?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який має захистити благодійників. Однак експерти вважають його недосконалим
21 жовтня, 2015 - 11:01
У НОВОМУ ЗАКОНОПРОЕКТІ №3215 ПРОПИСАНО, ЩО ЗБІР ПОЖЕРТВ НА ДОРОЗІ ТА В ТРАНСПОРТІ СЛІД ЗАБОРОНИТИ, СКРИНЬКИ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ МАЮТЬ БУТИ ОПЛОМБОВАНІ БАНКОМ, А ОТРИМУВАЧ ДОПОМОГИ — ВІДЗВІТУВАТИ ПЕРЕД БЛАГОДІЙНИКОМ, НА ЩО ПІШЛИ ПОЖЕРТВИ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Певно, багатьох дратують сумнівні волонтери у вагонах метро, підземних переходах, на проїжджій частині дороги: з сумними виразами обличчя, прозорими скриньками в руках та нібито справжніми документами про діяльність їхнього благодійного фонду. Щоб покласти цьому край, на початку жовтня народний депутат Антон Геращенко зареєстрував у парламенті законопроект №3215 «Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва». Пропонується, що благодійні фонди повинні публікувати звіти про свою діяльність на власних веб-сайтах як мінімум один раз на місяць, збір пожертв на дорозі та у транспорті треба заборонити, скриньки для збору коштів мають бути опломбовані банком, а отримувач благодійної допомоги має відзвітувати перед благодійником, на що ж пішли пожертви. Щодо покарання, то за збір пожертв без банківської пломби або на дорозі чи у транспорті передбачатиметься штраф від 20 до 155 неоподаткованих мінімумів. А за шахрайство під виглядом благодійності — штрафи від 50 неоподаткованих мінімумів, виправні роботи і термін ув’язнення до 12 років з конфіскацією майна.

Однак запропоновані новації викликали критику серед низки благодійних організацій. Так, Анна Гулевська-Черниш, керівник Українського форуму благодійників, відзначає, що пропозиції до цього законопроекту із результатами міжнародних досліджень, із нормами міжнародної практики, як відсіяти скринькових волонтерів, експерти надали Антону Геращенку ще на початку літа. Однак жодна з рекомендацій не врахована.

«У нас зареєстровано близько 12 тисяч благодійних організацій, зокрема у селах та райцентрах, чи є там можливість створити веб-сайт і підтримувати його? Є справді проблема з доступом до звітування фонду, бо є різниця між тим, скільки фондів зареєстровано і скільки подає податкову звітність. Кілька років тому ця різниця була у три тисячі фондів. У Норвегії є реєстр благодійних фондів, у нас його теж створюють, обов’язок фонду — раз на рік подавати офіційну податкову звітність та звіт про діяльність на цьому сайті, а сайт підтримується Міністерством юстиції. Інший підхід зробили Нідерланди три роки тому: фонди мають звітувати раз на рік, не щомісяця, а паралельно створився окремий портал для громадських організацій, який підтримується за рахунок бюджету. Якщо організація не має коштів для свого сайта, може створити окрему сторінку на цьому порталі. Ідеолог проекту Павло Новіков каже, що нехай пишуть дві цифри — про доходи та видатки, але шахраї роблять так і зараз. У цьому законопроекті є якийсь приватний інтерес, якого не можна поки зрозуміти».

Не розуміють благодійники, чому на шахраїв-волонтерів не реагують правоохоронці. Для цього нових законів розробляти не треба. Однак автори документа стверджують, що у міліції немає інструментів для притягнення скринькових волонтерів до відповідальності. Є питання і щодо банківських пломб на скриньках: чи погодяться банки ставити їх безплатно, як пропонують у законопроекті? На цю критику та зауваження вже відреагував Антон Геращенко, пояснивши, що його законопроект — це лише початок діалогу з громадськістю, якій, схоже, є що сказати.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments