Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Донеччина — лідер за промисловим потенціалом і аутсайдер за індексом людського розвитку

Доктор економічних наук Ольга Новікова — про шляхи подолання дисбалансу
16 березня, 2012 - 00:00
«СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЕКОНОМІКИ НА КОРИСТЬ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА — ЦЕ ОБОВ’ЯЗОК ДЕРЖАВИ» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Донецька область є практично абсолютним українським лідером за показниками розвитку промислового потенціалу, який залишився у спадок від Радянського Союзу. Частина старих промислових потужностей, разом із модернізованими або створеними новими об’єктами, слугують місцем роботи для сотень тисяч мешканців Донбасу, створюючи достатньо велику частину ВВП України. Однак за визначенням Донецька область є однією з традиційних старих індустріальних територій у Європі з характерними питаннями соціального, демографічного та екологічного характеру. На жаль, сприйняття Донбасу часто відбувається крізь призму політичного загальноукраїнського протистояння, в якому не лишається місця для тверезого і зваженого розуміння важливості регіону, потреб його мешканців, а головне — тих можливостей, які приховані насамперед у людському потенціалі краю.

Для реалістичної оцінки ситуації в різних країнах і окремих регіонах наприкінці ХХ століття пакистанським економістом Махбубом ель Хаком було створено індекс розвитку людського потенціалу. Він використовувався для порівняльної оцінки рівня бідності, освіти, середньої тривалості життя й інших соціально-економічних показників територій. Починаючи з 1993 року індекс людського розвитку використовується Організацією Об’єднаних Націй для підготовки щорічного звіту розвитку людського потенціалу.

Про проблеми і перспективи людського розвитку в Україні та Донецькій області — у розмові з завідувачем відділу економічних проблем соціальної політики Інституту економіки промисловості Національної академії наук України, доктором економічних наук, професором Ольгою Федорівною НОВІКОВОЮ.

— Якими є успіхи України у галузі розвитку людського потенціалу? Наскільки індекс розвитку людського потенціалу в Україні відрізняється від індексів інших пострадянських країн? Які переваги національного регіонального моніторингу з розвитку людського потенціалу?

— Згідно з даними Організації Об’єднаних Націй, Україна за індексом людського розвитку 2011 року посіла 76-те місце серед країн світу і знизилася на сім позицій, порівняно з рейтингом 2010 року (69-те місце). Крім того, індекс людського розвитку України став на позиції позаду Білорусі (65-те місце), Росії (66-те місце), Казахстану (68-ме місце). Низький рейтинг України у міжнародних порівняннях за людським розвитком, який поступово з певними коливаннями знижується, зумовив прагнення науковців та управлінців до пошуку шляхів забезпечення людського розвитку в країні та її регіонах. Як наслідок: створено наукові школи, з 1995 року готуються національні доповіді з людського розвитку, видаються наукові монографії, а головне — розроблена та впроваджена в статистичну практику Методика вимірювання людського розвитку в регіонах України. Значною мірою ці успіхи зумовлені розвитком наукової школи академіка НАН України Е.М. Лібанової, яка знайшла широке поширення в регіонах України.

Якщо ж говорити про практичний результат цієї діяльності, Держкомстат України з 2002 року започаткував у статистичному бюлетені «Регіональний людський розвиток» моніторинг оцінки розвитку людського потенціалу регіонів України. Представлені там інтегральні показники людського розвитку в цілому та за окремими його складовими ширші, більш якісні та інформативні, ніж міжнародні. За вітчизняною методикою оцінка рівня розвитку людського потенціалу здійснюється за 9-ма напрямами: демографічний розвиток, матеріальне становище, ринок праці, освіта, стан здоров’я та його охорона, умови проживання, соціальне середовище, екологія, фінансування людського розвитку.

— Донецька область є одним із найбільш розвинених промислових регіонів України, який забезпечує близько 13% ВВП України. Якою є ситуація в регіоні за показниками людського розвитку?

— Найголовніше — слід розуміти, що всі складові розвитку людського потенціалу взаємопов’язані та взаємозумовлені. Несприятливий екологічний стан у регіоні, соціальне середовище та умови проживання зумовлюють негативний вплив на стан здоров’я та тривалість життя (демографічна складова). Саме тому виникає дисбаланс між економічним та соціальним розвитком, який потребує зміни ставлення до людини, перетворення її в мету економічного розвитку, а не в заручника.

Серед регіонів України за інтегральним показником регіонального людського розвитку, розрахованим за вітчизняною методикою, Донецька область протягом 1999—2010 років має останнє або передостаннє місце. 2010 року Донецька область за основними складовими індексу людського розвитку мала найгірші показники екологічного стану (27-ме місце), стану здоров’я та його охорони (24-те місце), демографічного розвитку (26-те місце), умов проживання (26-те місце). Трохи змінились на краще показники соціального середовища (19-те місце) та освіти (18-те місце).

— Чи можна говорити, що завдяки цьому щорічному статистичному моніторингу органи регіональної влади Донецької області можуть приймати одразу якісні управлінські рішення для зміни ситуації на краще? Які інструменти для планування державної та регіональної стратегії розвитку людського потенціалу використовуються в країнах ЄС?

— На жаль, таке твердження не відповідає дійсності. Варто говорити про те, що будь-які наведені статистичні дані за розвитком людського потенціалу обмежено характеризують соціальні процеси, що відбуваються в регіоні, однак вони не дають можливості відстежувати соціальне самопочуття людини, гостроту та вагомість соціальних проблем, можливості самореалізації людини та населення, важелі соціальної, трудової, інноваційної активності тощо. Для якісної та достовірної оцінки людського розвитку Донецького регіону та формування перспективних соціальних стратегій розвитку необхідно мати актуальні соціологічні оцінки.

Це означає, що для зміни ситуації на краще щодо людського розвитку в Донецький області перш за все необхідно здійснити якісне та повне діагностування соціального стану через проведення соціологічного дослідження з цих проблем. Це дозволить змінити уявлення про Донецький регіон, побачити найбільш болючі міста для населення, визначити пріоритетні напрями стратегій розвитку, зважити рівень державної допомоги та вірність її адресності, мотивацію населення до дій у різних сферах суспільного життя тощо. У міжнародній практиці, а особливо у країнах Європейського Союзу, соціологічні оцінки є звичайною процедурою при формуванні стратегій територіального розвитку та при прийнятті важливих управлінських рішень у соціальній сфері. Особливо цим вирізняється Польща. Саме соціальна діагностика може дати можливість визначити суспільні пріоритети в стратегіях розвитку.

— Наскільки в Стратегії економічного та соціального розвитку Донецької області враховано пріоритети людського розвитку? Як ви оцінюєте реалізацію даного документа?

— Якщо звернути увагу на чинну Стратегію економічного та соціального розвитку Донецької області на період до 2015 року, людський розвиток було визначено в загальній меті, але реалізація його досягнення передбачалась не комплексно, а за окремими напрямками та програмами.

На жаль, можна говорити про те, що не відбулось позитивних зрушень протягом п’яти років реалізації Стратегії щодо розвитку людського потенціалу. Наприкінці 2011 року Донецька обласна державна адміністрація разом із Донецькою облрадою ініціювала розробку Стратегії економічного та соціального розвитку Донецької області на період до 2020 року. Тепер з’явилася можливість визначити та реалізувати більш адресні, якісні та ефективні дії у цьому напрямку. Саме на етапі, коли в проекті Концепції Стратегії Донецької області визначено в колі пріоритетів «Розвиток людського потенціалу», доцільно передбачити послідовність дій, які сприятимуть формуванню умов та можливостей розвитку людського потенціалу Донецької області. На мою думку, вони повинні базуватись на сполученні державних та регіональних важелів управління. Саме формування та реалізація державних механізмів людського розвитку стане фундаментом для покращення ситуації в регіонах.

— Тобто ви вважаєте, що вирішення проблем людського розвитку належить саме до компетенції загальноукраїнських державних органів влади? Чи не стане це суттєвою перешкодою для процесів децентралізації управління і підвищення можливостей самостійного розвитку регіонів?

— Однозначно — саме держава несе відповідальність за подолання надмірної диференціації розвитку регіонів. Промислові регіони потерпають від наслідків розміщення важкої промисловості в місцях концентрованого проживання людей. Так склалось історично. Екологічні небезпеки в регіоні негативно впливають на стан здоров’я населення, а відповідно зумовлюють надмірну захворюваність, смертність та низьку тривалість життя. Надмірна смертність чоловіків у працездатному віці зумовлена роботою у небезпечних, важких та шкідливих умовах праці через розміщення у промислових регіонах підприємств вугільної, металургійної та хімічної промисловості. Структурна перебудова економіки на користь людини та суспільства — це обов’язок держави. Забезпечення людського розвитку повинно бути її першочерговим стратегічним пріоритетом.

— Якою ви бачите державну та регіональну політику з розвитку людського потенціалу? Що саме потребує першочергового вирішення на державному рівні?

— Насамперед слід внести зміни та доповнення до пріоритетних перспективних напрямків Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року щодо забезпечення розвитку людського потенціалу областей, які мають найгірші показники. Наступним кроком варто було б визначити в державних підзаконних та законних актах, які стосуються соціальної політики, окремим пріоритетом людський розвиток. Крім того, необхідно визначити регіони, через які можливе виникнення загроз національній безпеці в соціальній сфері, пов’язаних з розвитком людського потенціалу, та долучити заходи з їх попередження та подолання до Стратегії національної безпеки України. Саме з цього мають виходити типові заходи із забезпечення людського розвитку під час створення угод регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України та обласними радами.

З точки зору фундаментальних досліджень, необхідно удосконалити методику вимірювання людського розвитку регіонів України з метою подальшого застосування для оцінки ефективності діяльності регіональних органів управління. Додатковим інструментом в такій роботі має стати постійний соціологічний моніторинг людського розвитку в кожному регіоні, поряд зі статистичними оцінками регіонального людського розвитку.

— Які кроки слід зробити органам влади та місцевого самоврядування в Донецькій області для вирішення питань людського розвитку?

— Такі кроки мають нести системний характер, який виходив би з реальної оцінки ефективності реалізації державних та регіональних стратегій, програм, планів, заходів, спрямованих на створення умов та можливостей розвитку людського потенціалу. Подібні заходи неможливі без здійснення соціального замовлення на проведення наукових досліджень із проблем людського розвитку і соціологічних опитувань населення та експертних опитувань відповідних фахівців та держслужбовців.

Крім того, необхідне долучення до проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Донецької області на період до 2020 року відповідного пріоритетного напрямку з людського розвитку та дієві механізми з його реалізації. Такі самі зміни мають відбутися і в положенні до Угоди регіонального розвитку між Донецькою облрадою та Кабінетом Міністрів України на 2012—2015 рр., які стосуються стратегічних засад людського розвитку, для спільного фінансування заходів як із боку держави, так і самого регіону. Всі ці зміни дозволять говорити і про необхідне розширення повноважень голів Донецької обласної ради і Донецької обласної державної адміністрації, а також керівників структурних підрозділів щодо напрямків розвитку людського потенціалу.

Станіслав ФЕДОРЧУК, Донецьк
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments