Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері І шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духа
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Два Велетні

Відкрилась виставка, присвячена Патріархові Йосифу Сліпому та понтифіку Івану Павлу II — в Патріаршому соборі Києва
20 серпня, 2013 - 11:35
ВЛАДИКА ЙОСИФ (МІЛЯН) ГОВОРИТЬ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОСТАНКІВ ПАТРІАРХА ЙОСИФА СЛІПОГО ДО КИЄВА

Урочистості з нагоди освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового розпочалися із виставок «Патріарх Йосиф Сліпий» і «Папа та Україна» (йдеться про вікопомний візит понтифіка Івана Павла ІІ 2001 року до Києва і Львова). Експозиції розмістили в крипті (підвальному приміщенні) храму. Власне, тут планується перепоховання Патріарха — згідно його заповіту. Очевидці згадують, що це звучало швидше як наказ, аніж як прохання. Так, ніби тодішній глава греко-католиків знав, що Україна стане незалежною. Взагалі Йосиф Сліпий мав дуже сильну інтуїцію. (У Церкві вважається, що інтуїція — ознака сильної присутності Святого Духа). Ще до прикладу: зазвичай замовляв у друкарні великі наклади книжок, мовляв, частина з них знадобиться в Україні. Після падіння Радянського Союзу, звісно.

Йосифа Сліпого можна порівняти із Мойсеєм. Він зміцнив Українську греко-католицьку церкву (згуртував її в світі, тримав зв’язок із катакомбною частиною в Україні), а сам не дожив якихось п’ять років до виходу з підпілля.

На виставці представлено раритетні експонати: від копій родинних фото до копій листів, особистих речей Патріарха (подушка із заслання, окуляри, сорочка, піжама). Так само із експозицією про Папу Івана Павла ІІ, на якій презентовано плакати, листівки і прапорці з нагоди приїзду Святішого Отця в Україну (ними тоді рясніли Київ і Львів), знімки з людьми і посеред людей... І ще одне світлина: Папа Іван Павло ІІ, прощаючись з померлим Йосифом Сліпим, цілує його руку. Це, можна сказати, дуже сильний вияв людяності і резонансний політичний жест. Таким чином понтифік засвідчив перспективу УГКЦ і, ясна річ, свою симпатію. До речі, 2001 року згадане фото друкувалося в «Дні» (www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/nihto-ne-kazav-svitovi-stilki-dobr...)

— Ці дві постаті невипадково представлено разом, — говорить куратор виставки Руслана БУБРЯК з Музею історії релігії (Львів). — Це — два Велетні. Це   — дві людини високого духу. Почну з Патріарха. Якось в Інсбруку він зустрівся з одним відомим австрійським художником і поетом. Патріарх настільки вразив митця, говорячи, що раніше чи пізніше радянська імперія розвалиться, а УГКЦ відродиться. «Наївний чоловік», — думав той. Як результат, зобразив Йосифа Сліпого в образі Дон Кіхота — у вічній мерзлоті, в лахміттях в’язня і льодорубом у руках. Тепер ми розуміємо, який пророчий дар і віру мав наш глава Церкви.

— Тепер щодо Папи, — продовжує пані Руслана. — Напередодні його візиту недруги України писали, мовляв, приїде старий немічний чоловік. А приїхав Велетень. Не важливо, що мав хворі ноги, і тому його часто тримали попід руки. Проте якого високого духу була людина! Ліна Костенко в своєму романі «Записки українського самошедшого» написала, коли Папа спускався трапом літака, складалося враження, що то білий янгол...

— П’ятирічною дитиною я співала перед Патріархом Йосифом під час його відвідин українців Великобританії. (Я народилася в Ноттінгемі), — ділиться враженнями Маруся ЮРКІВ-ЯРОЦЬКА з Австралії. — А моя покійна сестра Оля Юрків працювала в бібліотеці тодішнього глави УГКЦ в Римі. То я ходжу між експонатами, і на очі навертаються сльози. Все таке близьке. До того, як Україна здобула незалежність, тільки Українська греко-католицька церква утримувала тамтешніх українців від асиміляції. До речі, у 1960-х багато греко-католицьких парафій в США, Канаді, Великобританії розпочали переходити на англійську в богослужіннях. Церкву було розгублено: Шептицький помер, Сліпий — на засланні. Аж Сліпого повернули до Риму, і він, згуртувавши українських греко-католиків у світі, повернув літургії українською мовою.

— Для мене приїзд сюди — це подарунок Бога, — підсумовує Стефан ТИЦЬКИЙ зі Швеції. — Адже Патріарший собор Воскресіння Христового — центральний храм для українських греко-католиків цілого світу. Тут править наш глава — Блаженнійший Святослав (Шевчук). Якраз ці дві постаті — Патріарх Йосиф і Папа Івана Павло ІІ наближали цей день.

Надія ТИСЯЧНА, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments