«Енергія» на межі катастрофи?
Києву бракує потужностей для переробки власних відходів, і навантаження столичного сміттєспалювального заводу може обернутись лихом, вважають експерти
До 1 серпня Київ прийматиме на утилізацію сміття зі Львова. Про це домовились голови двох міст після масштабної пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі (про це «День» писав у матеріалі «Сміття у головах і навколо» у №101—102 від 9 червня 2016 року). У місті Лева щоденно назбирується близько 650 тонн відходів, і Київ погодився приймати на утилізацію до 200 тонн на день, решту львівська влада «роздаватиме» іншим полігонам.
Частину твердих побутових відходів, привезених до Києва, сортуватимуть, а частину спалюватимуть на столичному заводі «Енергія», розташованому поблизу щільно заселених житлових масивів у Дарницькому районі міста, зокрема Харківського та Позняків. Першими на новину про переробку львівського сміття на «Енергії» відреагували місцеві жителі. Людей, зокрема, непокоїть, за чий рахунок возитимуть сміття аж за 500 кілометрів і хто оплатить його сортування та переробку. А головне — навіщо зайвий раз труїти киян? Адже наслідки діяльності заводу жителі столиці і так відчувають щоденно, скаржачись на сморід. Раніше «Енергію» навіть намагались закрити через шкідливість, принаймні обіцянки зробити це лунали від кількох кандидатів на посаду київського мера.
«На щастя, завод «Енергія» був недовантажений. Але ж ніхто не каже, що він розташований у зоні щільної забудови біля житлового масиву Позняки. Ніхто не каже, що спалення відходів, куди входить і сміття з маркуванням PVC, це — діоксин на виході. Уявляю, який жах буде, коли завод завантажать львівським сміттям», — прокоментувала наміри міської влади еколог Наталя Вишневська.
«ФІЛЬТРИ ЗАВОДУ ВИЙШЛИ З ЛАДУ ДЕСЯТЬ РОКІВ ТОМУ»
Такої ж думки громадський активіст та адвокат Олексій Шевчук (саме йому належить ініціатива створення у Дарницькому районі Києва екологічних дружин, які б стежили передусім за стихійними сміттєзвалищами). «Фільтри заводу «Енергія» вийшли з ладу ще десять років тому. Ми відкрили кримінальне провадження щодо забруднення земель і вод заводом і отримали постанову слідчого на проведення у ньому комплексної перевірки. При температурі +350С введення повної потужності забруднить повітря настільки, що Дарниця буде непридатна для проживання. Завод «Енергія» на межі екологічної катастрофи, оскільки обладнання не оновлювалося п’ять-сім років, на ньому відсутні сортувальні лінії», — так описав у соцмережах ситуацію активіст.
Наразі найгостріше стоїть питання екологічної безпеки для киян. За словами Олексія Шевчука, раніше при Київраді створювалась робоча група щодо безпечності роботи заводу «Енергія», та вона не працює. «Зараз категорично не можна спалювати сміття на заводі, оскільки рівень загазованості повітря критичний, його підвищення матиме наслідком спалах ряду захворювань, які відповідно до статистичних даних зросли втричі за минулий рік», — наголошує активіст.
«У КИЄВІ НЕ КРАЩЕ, НІЖ У ГРИБОВИЧАХ»
На сайті Київради навіть з’явилась петиція про заборону спалювати на «Енергії» сміття зі Львова. Та столична влада відстоює іншу позицію. Щоб заспокоїти киян, нещодавно місцеві ЗМІ запросили на екскурсію «Енергією». Директор комунального підприємства «Київкомунсервіс» Євген Русін повідомив, що завод не завантажується на повну потужність, а прибуття додаткових обсягів сміття зі Львова не матиме негативних наслідків для киян. Він ще раз нагадав, що прийматимуть львівські відходи лише до серпня, бо потім на заводі почнеться плановий ремонт і модернізація обладнання. Львів же до того часу має врегулювати питання зі сміттям.
Однак експерти переконують: розповіді чиновників про незавантажену «Енергію» — міф. «Як завод може впоратись зі сміттям зі Львова, якщо не може впоратись із київським? Я не бачу в цьому логіки. Як завод може бути недовантажений, якщо він не покриває потреби міста? Куди тоді дівається київське сміття? Це якась маячня, бо столиця потопає у власному смітті, у нас нема потужностей для переробки львівського. Київське сміттєзвалище, єдине офіційне, не у кращому стані, ніж у Грибовичах. А решта — це нелегальні смітнички навколо міста. У нас всі околиці завалені відходами. Мені здається, що це якийсь безглуздий піар-хід», — підсумовує експерт Національного екологічного центру України Олександр Соколенко.
СМІТТЯ ПОТРЕБУЄ ІНВЕСТИЦІЙ
Львівсько-київська взаємовиручка загострила проблему утилізації відходів та стану сміттєзвалищ по всій країні. За словами Олександра Соколенка, у нас взагалі не розвинена галузь переробки сміття, а проблемою Грибовичів слід було займатись років 20 тому, а не після пожежі. «Сьогодні немає іншого варіанту, як використовувати Грибовицьке сміттєзвалище, яким би воно не було, але треба негайно розпочати залучати інвестиції, щоб створити місця переробки відходів на цьому полігоні. Неодноразово інвестори намагались зайти на львівський ринок, але їм не дозволяла місцева влада», — коментує еколог.
До слова, у Польщі останні 15 років впроваджується така собі реформа у сфері утилізації сміття, створюються потужні та сучасні сміттєпереробні заводи, сміттєзвалища проектуються так, щоб пожежі, подібні до грибовицької, були там неможливі. Поляки вчаться заробляти гроші на відходах, запускаючи на повторну обробку максимальну кількість сміття різного виду. А ще там працює система роздільного сортування, яка в Україні перебуває на зародковій стадії.
