Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Хартію мов «взяли в лапки» у МЗС

16 червня, 2000 - 00:00

Одна з останніх добрих справ Верховної Ради України — Грамота про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов чи мов меншин, яку парламент прийняв наприкінці 1999 року — так і не доїхала до Страсбурга, де перебувають керівні органи Ради Європи.

Чотири роки депутати — націонал-демократи робили все можливе, щоб не допустити ратифікації Хартії, що визнає за різними мовами громадян України бiльші права. І, коли ця подія все ж таки сталася, в Україні сприйняли її, росіяни зокрема, з великим ентузіазмом як добрий новорічний подарунок. Та й самі депутати за кордоном були не проти козирнути цією Хартією. Мовляв, ми вже виконуємо всі прийняті на себе при вступі до Ради Європи зобов’язання. Ось навіть Хартію мов прийняли. У пам’ятний «День України» в Страсбурзі 4 квітня, коли члени Парламентської Асамблеї Ради Європи обговорювали, як би ж їм покарати Україну за недемократичний (на їхню думку) референдум, друзі України з інших країн (наприклад грузинський делегат Саакашвілі) захищали її в своїх виступах, посилаючись на факт ратифікації Хартії мов як одне із важливих свідоцтв торжества демократії в Україні.

А де ж Грамота про ратифікацію? 20 квітня група депутатів Верховної Ради надіслала до МЗС України запит, щоб дізнатися, де, власне, загубилася відправлена Грамота. На розшуки документа, котрий зник, знадобилося 25 днів. Відповідь міністра Бориса Тарасюка депутатам було надіслано 15 травня. З’ясувалося, що Грамоту відправили зворотною поштою до Верховної Ради ще 6 березня: виявилося, що в тексті документа є помилки.

Що ж за великі порушення в тексті Грамоти загальмували її шлях до Страсбурга? Їх лише три.

По-перше, МЗС вважає, що слово «Закон» треба поміняти на «Ратифікаційну грамоту» (депутати вважають, що в цьому питанні МЗС саме помиляється). По-друге, слово «умов» в одному рядку написано помилково. Треба, щоб було «мов».

Ініціатор депутатського запиту Володимир Алексєєв пояснив, що, як правило, такого роду явні друкарські помилки виправляються після телефонного узгодження між МЗС та ВР.

І нарешті, третя груба помилка: ви не повірите, знак лапок повернуто в одному місці не в той бік. Український чиновник дуже добросовісний. Він з дитинства сприйняв максиму зразкового бюрократа Російської імперії Козьми Пруткова: «Пильнуй!». І ось, одержимий прагненням довести, що гроші платників податків витрачаються недаремно, високопоставлений урядовець зовнішньополітичного відомства здійснює акт вищого адміністративного пильнування. Сам перший заступник міністра пише серйозний документ до Верховної Ради (дає роботу друкаркам, кур’єрові, водіям і секретарям з обох сторін): «Слід виправити позначку лапок».

І парламентські урядовці працювали над помилкою понад два місяці. Це було б дуже схоже на анекдот… якби не було правдою (редакція має в своєму розпорядженні копії відповідних документів).

У парламентського комітету в закордонних справах і Міністерства закордонних справ дійсно дуже серйозна проблема. І треба б скасувати ратифікацію Хартії, пославшись на порушення якихось процедурних правил. Але тоді треба скасовувати всі ратифіковані за останні роки міжнародні документи: вони приймалися за цими ж правилами. Чи, може, просто... виправити лапки!

Дмитро КОРНIЛОВ, Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ