Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти.
Джеймс Мейс, американський історик, політолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні

Херсонський некрополь: «перевідкриття»

Про унікальність пам’ятки «День» поговорив із краєзнавцем Сергієм ДЯЧЕНКОМ
15 січня, 2014 - 10:50
ЦЕРКВА ВСІХ СВЯТИХ, ЗВЕДЕНА У 1804—1808 РОКАХ У СТИЛІ КЛАСИЦИЗМА. У ХЕРСОНІ — ЦЕ ЄДИНИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ХРАМ, ЯКИЙ НІКОЛИ НЕ ПРИПИНЯВ СВОЮ РОБОТУ / ФОТО АВТОРА

Ще десять років тому територію найстарішого некрополя Херсона, що поряд із центральними вулицями, було оголошено меморіальним комплексом. Втім, далі цього рішення міська влада не просунулася. А тим часом цікаві архітектурні об’єкти і могили видатних людей, якими пишається Херсон, і далі заростають бур’янами. Територія кладовища дедалі більше стає схожою на смітник, притулок для бездомних і шукачів брухту... Навіть попри те, що на його території стоїть церква. Які культурно-історичні особливості зберігає цей старий цвинтар? Про кого можна дізнатися, пройшовшись його вузькими алеями? І що варто зробити, аби люди не сахалися цього місця, а могли у будь-яку пору збагатитися тут знаннями з історії краю? Про це «День» говорив із краєзнавцем Сергієм ДЯЧЕНКОМ.

— Найвірогідніше, старе кладовище Херсона виникло у 80-х роках XVIII ст. на тодішній окраїні міста, біля роздоріжжя на Берислав і майбутній Миколаїв. Цікаво, що офіційно його закрили ще 1883 року. Однак на початку XX ст. на ньому продовжували хоронити, а так зване нове кладовище просто прирізали поряд, і загалом воно займало вже доволі значну територію. Але після Другої світової війни розбудова міста вплинула на його план. Будинки по вулиці Ушакова, що тягнуться до залізничного вокзалу, частина вулиці Кулика та інші прилеглі території фактично на місці колишнього кладовища, як не дивно — «нового». Тож вціліла найстаріша частина поховань, а це — важливо, — розповідає краєзнавець.

— Чим цікава ця частина?

— Старе кладовище є надзвичайно важливою культурно-історичною пам’яткою. Тут покоїться прах засновників і розбудовників міста: відомих діячів культури, вчених, військових офіцерів, лікарів, священиків, благодійників та інших. Крім того, цікавою є низка архітектурних об’єктів. Передусім — церква Всіх святих, зведена у 1804—1808 роках у стилі класицизму. До речі, це єдиний православний храм у місті, який ніколи не припиняв свою роботу: ні під час війн, ні під час руйнування церков більшовиками. У храмі зберігається чудовий різьблений іконостас та ікони, датовані XVIII—XIX           стст. Крім того, цікаво в архітектурному плані виконані надгробні пам’ятники і плити: стилізовані вази для праху, скульптури ангелів, бюсти. Особливість кладовища — відсутність чіткого розподілу території поховань за конфесіями. А ще — повага до солдат, які воювали на боці ворога. Наприклад, існують братські могили героїв-севастопольців і їхніх супротивників по Кримській війні — французів. Це приклад великого гуманізму, поваги до кожної особи, де б вона виконувала свій обов’язок.

— Які видатні особистості для Херсона знайшли свій спочинок на цьому цвинтарі?

— Найстаріший із нині відомих пам’ятників належить Іоганну Герману, він датований 1790 роками. В історії Херсона зустрічається кілька людей з цим прізвищем. Найвідоміший з них — співавтор першого плану міста Іоганн Герман, чий підпис є на цьому плані поряд із підписом Івана Ганнібала. Точно невідомо, чи саме цей Герман похований в Херсоні, але його офіційна біографія доволі суперечлива, тож такий варіант дуже вірогідний, до того ж вигляд і розмір пам’ятника вказують на те, що похована знана особа.

На кладовищі є могила Юліанії Касперової. В сім’ї цієї жінки в 40-ві роки ХІХ ст. проявив цілющі властивості Касперовський образ Богородиці. Ікону було передано в храм села Касперовка (тепер — Кізомис), а звідти завдяки широкій популярності вона потрапила до Херсона, а потім до Миколаєва і Одеси. Вважається, що ікона є заступницею Одеси. В середині ХІХ  ст., перед наступом на місто англо-французького флоту, образ обнесли довкола міста, і після цього флот з незрозумілих причин відступив. Відтоді Касперовський образ є одним із найшановніших на Півдні України.

Неподалік від могили Касперової покоїться прах першого археолога Херсонщини, одного з засновників Музею старовини Херсона і відомого громадського діяча Георгія Скадовського. Він також відомий тим, що запросив до свого маєтку в Білозерці польського вченого Лева Ценковського, щоб винайти вакцину від сибірської виразки. Там вакцину було винайдено і врятовано сотні тисяч тварин. Поряд поховані сестри Гозадінови — Олена, Марія і Софія, засновники перших у Херсоні жіночих гімназій. Відоме ім’я Платона Бурачкова — власника багатої колекції античних монет, яка стала основою нумізматичного відділу Російського державного історичного музею в Москві. Невелику колекцію монет він подарував і Херсонському музею. На кладовищі також збереглися могили видатних благодійників Тропіних, які за власний кошт побудували в Херсоні велику лікарню і передали її місту.

Можна знайти могили відомого польського генерала і громадського діяча Маріуша Заруського, українського поета Миколи Чернявського, а також пам’ятник англійському філантропу Джону Говарду. Чимало поховань представників козацьких родів і військових діячів, нащадків засновників прилеглих до міста хуторів Чорнобаївки або Музиківки. На жаль, за радянських часів було знищено всі склепи і могили колишніх губернаторів міста, поміщиків, дворян. Щоб не втрати ті імена, які відомі сьогодні, необхідно провести перепис поховань із фотофіксацією.

— Яким ви бачите цілісне відновлення старого кладовища як пам’ятки? Чи напрацьовані якісь пропозиції до влади? Що треба зробити в першу чергу?

— Останнім часом я дедалі рідше приходжу до цього місця. Не можу дивитися на розбиті пам’ятники і підкопані могили. Переконаний, що старий цвинтар повинен стати парковою зоною. Я розробив чіткий план відновлення кладовища. Передусім треба визначити межі кладовища (перевірити законність діяльності приватних структур, що розташовані впритул до поховань), прибрати сміття, огородити і забезпечити цілодобову охорону. Потім розчистити алеї згідно зі старим планом, забезпечити підхід до визначних пам’яток, а також вхід з центральних воріт, які доречно зробити біля пам’ятника Джону Говарду. Уздовж центральних алей треба поставити ліхтарі і лавки, розробити єдину систему озеленення території, проконсультувавшись з фахівцями ботанічного саду. Паралельно реконструювати або створити наново втрачені пам’ятники. Варто також створити сайт, де опублікувати інформацію про похованих. Зазвичай це дуже допомагає тим, хто відновлює своє родинне дерево. Але всі ці пункти неможливо втілити без кроку назустріч від керівництва міста. Я знаю чимало волонтерів, які згодні допомагати в прибиранні, і тих, хто може профінансувати озеленення. Однак зводити паркани чи забезпечити охорону нам не під силу, до того ж, це незаконно без відповідних рішень міської ради. Відтак лишається чекати, доки нас почують. Сподіваюся — недовго, бо з часом старий некрополь руйнується дедалі більше.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments