Iспит на вразливість

Звіт охопив період із 2011 року по 23 березня 2017-го, його можна прочитати на сайті Комісії з боротьби з дискримінацією Ради Європи (ECRI). Комісія не враховувала ситуацію в Автономній Республіці Крим і районах Донецької та Луганської областей, які наразі не контролюються українською владою, — а для неї і призначається доповідь із рекомендаціями.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд висловив сподівання, що українська влада врахує рекомендації, подані в доповіді. «Зі свого боку, Рада Європи продовжуватиме співпрацю з владою України у сфері боротьби з ненавистю та дискримінацією меншин та щодо сприяння толерантності та взаєморозумінню. Зокрема, через розроблений План дій для України на 2018—2021 роки», — додав він.

Цей іспит Україна склала. «Коли ми робили попередній звіт, Україна була країною, де панував мир. Минулого року, коли ми повернулися, Крим незаконно анексували, ви були атаковані іншою країною. Але я не можу сказати, що був регрес у специфічних аспектах, на які ми звертали увагу», — запевняє голова ECRI Крістіан Олунд у коментарі «Дню».

БАГАТО СПІВЧУТТЯ І МАЛО ДОПОМОГИ

Водночас, за словами Крістіана Олунда, конфлікт, який триває в Україні, призвів до різкого зростання ненависті за останні три роки й негативно вплинув на вразливі групи в цілому. Втім, в основному це стосується агресивної риторики. Так, випадків переслідування чи насильства проти конкретних людей через їхнє російське походження в організації зафіксували мало. 

Інше питання, пов’язане з анексією Криму і бойовими діями на Донбасі, — проблеми вимушених переселенців. Власне, ще два роки тому в проміжному звіті комісія підкреслила, що Україна має зробити кілька кроків для підтримки внутрішньо переміщених осіб і біженців. В ECRI серед основних називають ті ж самі проблеми, про які давно й регулярно говорять українські правозахисники, — труднощі у пошуку житла і роботи.

«Ми відзначили, що існує національна програма і план дій, але вони не мають фінансування. Також ми виявили, що дуже мала кількість внутрішньо переміщених осіб, лише 7%, живуть у помешканнях, наданих владою. Інші мусять знаходити житло самі. Крім того, більшість цих людей працевлаштовані нелегально, — акцентує Крістіан Олунд. — Мені важко сказати, чи було покращення у цій ситуації з часу оприлюднення проміжного звіту, оскільки ми були в Україні майже рік тому, у листопаді 2016 року».

Водночас Крістіан Олунд відзначає високий рівень солідарності з внутрішніми переселенцями серед пересічних громадян.

ЖЕРТВА НЕ ПОВИННА ДОВОДИТИ ЗЛОЧИН

ECRI приділила увагу злочинам на ґрунті гендерної дискримінації, гомо- і трансфобії. Два роки тому комісія називала позитивним кроком те, що у 2012-му Україна ухвалила закон про засади запобігання та протидії дискримінації, який значною мірою відповідає її рекомендаціям. Також тоді нас похвалили за введення в дію положень, котрі забороняють дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в Трудовому кодексі. Але наскільки дієві ці механізми?

«У цих законах було упущено одна важлива річ, яка стосується розподілу тягаря доведення, — стверджує Крістіан Олунд. — Тобто, жертва повинна довести, що зазнала дискримінації, а це майже неможливо. Багато країн мають таку систему: жертва може озвучити підозру про те, що вона є дискримінованою, а тягар доказів перекладається на відповідача, наприклад, на роботодавця. Упущення цієї деталі робить ці закони значно менш ефективними».

Між іншим, серед першочергових рекомендацій комісії — зазначити у Кримінальному кодексі України сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність в якості обставин, тобто криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомо- чи трансфобії. Виконання цієї вимоги (серед низки інших) буде моніторитися протягом двох наступних років.

ЩОБ РОМИ КОРИСТУВАЛИСЯ ПРАВАМИ

Ще один важливий акцент у звіті комісії — проблеми ромського населення. «У дечому ми побачили покращення у ставленні до ромів. Щонайменше вони реєструються, забезпечуються документами, що надзвичайно важливо, щоб користуватися власними правами, — каже Крістіан Олунд. — Але роми досі повинні платити у судах, щоб підтвердити свою особу. Ми вважаємо, що це має бути скасовано, оскільки більшість із них не має на це грошей».

Власне, звільнення від сплати судових витрат ромів, які прагнуть отримати документи, що посвідчують особу, — ще одна першочергова рекомендація комісії. Серед інших рекомендацій — покращення доступу ромських дітей до освіти.

«Щодо оформлення документів, це паспорти та свідоцтва про народження, дійсно, ми вже кілька років говоримо про те, що треба спростити процедуру оформлення документів, і не лише для ромів, а й для інших категорій, — говорить Земфіра Кондур, представниця міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі». — ОБСЄ минулого і цього року проводила зустрічі на високому рівні, з представниками Державної міграційної служби України й інших інституцій, щоб надати приклади, як це питання вирішувалося в інших країнах і зібрати інформацію по країні. Цього тижня наш фонд проводив зустріч із представниками юстиції і ДМС з цього питання. Ми намагаємося знайти механізми вирішення проблеми. Питання сплати судових зборів стоїть дуже гостро для деяких ромів, бо 500 чи 700 гривень для них може бути непід’ємною сумою. Тому ми намагаємось звільнити їх від таких проплат або через рішення місцевих рад, або знаходячи можливість сплати цих внесків донорами. Краще, звісно, щоб це вирішувалося на системному національному рівні та не лише для ромів».

НЕБЕЗПЕЧНІ СПЕКУЛЯЦІЇ

До речі, Земфіра Кондур зазначає, що хоча з боку української держави є певні позитивні кроки стосовно ромів, за останні вісім місяців у країні траплялись і ромські погроми, і підпали ромських поселень, і вбивство ромського чоловіка у Харківській області, почастішало використання мови ворожнечі з боку представників влади. «В країні складна ситуація, ми у стані війни, соціально-економічний рівень дуже знизився, і соціальна криза дає такий результат, — вважає правозахисниця. — Конфлікт може виникнути на будь-якій підставі. Я це пов’язую з тяжким соціально-економічним станом у країні, з тим, що люди зараз практично на межі виживання».

Водночас Земфіра констатує, що на темі можуть спекулювати ворожі до України сили. «На жаль, є вплив російської пропаганди, роботи людей, які спеціально навчені, як розкачувати національні конфлікти. Ми знаємо, як Росія намагалась створити такі умови, щоб якось відібрати Одесу. І Росія може використовувати міжетнічні конфлікти для розхитування ситуації в Україні, — наголошує правозахисниця. — Мої думки підтвердилися під час Щорічної наради ОБСЄ (триває з 11 до 22 вересня у Варшаві. — Авт.). Там виступало багато людей, які нібито презентували різні національні меншини. Причому минулого року деякі з них виступали від імені кримських татар, цього року вони ж представляли болгарську національну меншину. Вони роблять заяви, що, наприклад, в Україні утискають їхні інтереси, і Росія не може залишити це без уваги. Це звучить наче попередження. Сподіваюся, що українські спецслужби це відстежують і роблять висновки».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВЛАДИ

У Комісії з боротьби з дискримінацією Ради Європи націлені на діалог з українським керівництвом. «Наша співпраця та відносини з українською владою доволі хороші. Її представники здатні до співпраці, вони відповідали на наші запитання, надавали запитувану нами інформацію. Звісно, ми не надто раді усьому, що побачили в Україні, але очікуємо на  дієву реакцію української влади», — коментує Крістіан Олунд.

Серед інших рекомендацій — надання повноважень щодо розслідування Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, поліпшення доступу біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи, вирішення питань житла та зайнятості внутрішніх переселенців й інвестування коштів в їхню інтеграцію. Також — створення незалежного від поліції та прокуратури органу для розслідування правопорушень, пов’язаних із расовою дискримінацією, з боку співробітників поліції.

Також звіт має пріоритетні рекомендації, щодо виконання яких через два роки ECRI презентує проміжну доповідь. Вони пов’язані, як згадувалося, з правами ромів і гендерними аспектами в законодавстві. Крістіан Олунд обіцяє: «Наступного року ми перевіримо прогрес у цих питаннях».