Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

Iсторія, якій понад три тисячі років

Вкотре за кордоном виявили унікальний артефакт, імовірно, з України, проданий «чорними археологами». Як його повернути?
12 квітня, 2019 - 12:40
СКРІНШОТ З САЙТА ЛОНДОНСЬКОГО АУКЦІОНУ TIMELINE. НА СВІТЛИНІ ПОМІТНИЙ РЕМОНТ ШОЛОМА, ЗРОБЛЕНИЙ У ДОБУ БРОНЗИ. ЯК ПОЯСНЮЄ МАКСИМ ЛЕВАДА, ЦІ ЗАКЛЕПКИ «ІНДИВІДУАЛЬНІ, ЯК ВІДБИТОК ПАЛЬЦЯ», ОТЖЕ, ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ ВПІЗНАТИ АРТЕФАКТ

Неймовірну новину нещодавно закинув у інформаційний простір археолог Максим ЛЕВАДА. У Британії «сплив» шолом доби пізньої бронзи, і скидається на те, що так звані чорні археологи свого часу знайшли цей артефакт в Україні та продали через сумнозвісний аукціон Violity. «День» розповідає про суть справи і про те, що роблять, аби повернути унікальну знахідку в Україну.

УКРАЇНСЬКИЙ АУКЦІОН

Отже, як розповів Максим Левада у своєму матеріалі для ресурсу «Музейний простір», 9 липня 2017 року на аукціоні Violity людина під ніком Pislarij продавала бронзовий шолом. Початкова ціна складала 10 000 гривень, пішов він за 50 400 гривень.

За словами Левади, йдеться про унікальний артефакт, такі шоломи, знайдені в Європі, можна буквально перерахувати по пальцях. «Вони датуються періодом раннього Гальштату, тобто ХІІ — першою половиною Х ст. до Р. Х. Таким чином, цьому витвору древнього зброярства понад три тисячі років!» — пише археолог.

Таких шоломів немає в жодному музеї України. Професор Микола Бандрівський, який проконсультував Максима Леваду з приводу цієї знахідки, вважає, що артефакт могли знайти в ареалі Голіградської культури, в основному це — сьогоднішня Івано-Франківська область, південь Тернопільської, Львівської і західні райони Чернівецької областей.

Також Левада цитує опис лоту на Violity, який зробив Pislarij, і там зокрема зазначається, що коли шолом знайшли, на ньому були помітні поломки по низу тулії біля «прижиттєвого» ремонту. На світлині видні заклепки доби пізньої бронзи — той самий «прижиттєвий» ремонт. Крім цього, шолом відреставрував фахівець (з точки зору «чорного археолога»), який закрив поломки і для підсилення тулії вставив унизу сталевий обруч. Під час транспортування у шолома виламався фрагмент шишака, шматки якого турботливий Pislarij доклав у комплект до шолому.

СКРІНШОТ З САЙТА VIOLITY, ДЕ ЛЮДИНА ПІД НІКОМ PISLARIJ ПРОДАЛА РІДКІСНИЙ ШОЛОМ ВЛІТКУ 2017 РОКУ

Максим Левада акцентує, що заклепки доби пізньої бронзи надзвичайно важливі, бо «вони індивідуальні, як відбиток пальця». Оскільки підробити їх неможливо, це дає змогу впізнати шолом.

Археолог зауважив, що тему з обговоренням шолому на сайті Violity швидко видалили, як і архів з аукціоном цього лоту. Більше того, на Violity видалили майже всю інформацію, пов’язану з користувачем з ніком Pislarij, хоча він був активним учасником торгів і обговорень. Це виглядає доволі кумедно, бо відновити інформацію може будь-який грамотний користувач, не кажучи про правоохоронців.

БРИТАНСЬКИЙ АУКЦІОН

Через рік унікальний шолом виринув на лондонському аукціоні Timeline, і 4 вересня 2018 року його продали за 11 875 фунтів стерлінгів (це вже понад 414 000 гривень). Лот мав назву «Карпатський шолом бронзової доби».

«При перепродажі було зазначено, що це власність однієї дами, яка мешкає в Кенті, а шолом походить з колекції її дідуся, що він придбав у Німеччині після Другої світової війни. А ще там ішлося, що шолом має сліди древнього ремонту (!) у вигляді двох прямокутних пластинок з бронзовими кріпленнями, та що продаж супроводжується аналітичним звітом за №114371/570 доктора Брайана Ґілмора з Дослідницької лабораторії археології та історії мистецтв Оксфордського університету», — пише Максим Левада, цитуючи висновок Брайана Ґілмора в оригіналі.

На світлинах із британського аукціону видно, що цей давній ремонт ідентичний ремонту на шоломі, який продавали на Violity.

УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ?

Знахідку можна було би вважати безнадійно втраченою — як і багато інших цінних експонатів, що зусиллями «чорних копачів» наводнюють європейські аукціони. Але днями Максим Левада отримав листа від колеги з Центральної Європи, де той написав: «Я знаю, де зараз знаходиться шолом... Мені просто потрібно знати, до кого звертатися з української влади — може, ви можете мені допомогти?»

Практика змушує скептично оцінювати поривання української влади врятувати артефакт. Археолог публічно звернувся до народного депутата Дмитра Тимчука, чия швидка реакція допомогла у 2016-му повернути так званий «меч вікінга», який «чорні археологи» знайшли в Україні й намагалися через Росію вивезти до Естонії («День» підсумував цю історію в матеріалі «Шість боїв «меча вікінга»).

Дмитро Тимчук відреагував на заяву і вже підготував звернення до відповідальних структур. Крім цього, має з’явитися офіційне повідомлення про злочин, направлене до правоохоронних органів.

КОНТЕКСТ

«День» звернувся до спеціаліста зі зброї бронзової доби Маріанни МЬОДЛІНҐЕР (Marianne Modlinger, Австрія), щоб вона охарактеризувала такі артефакти, як згаданий шолом. Маріанна дала такий опис:

•  це перші і найдавніші європейські металеві шоломи, вони датуються XV століттям до н. е. (такі артефакти знаходили у Греції) — ХІІІ століттям до н. е. (знаходили у Центральній і Східній Європі);

•  більшість із них походять із Карпатського басейну;

•  такі шоломи ніколи не знаходили у могилах (єдиний виняток — артефакт, знайдений у Греції, у Кноссі), зазвичай їх знаходять у супутніх відкладеннях або у відкладеннях річок;

•  ці шоломи містять близько 9—10% олова, а також сліди свинцю, сурми, миш’яку та інших елементів;

•  до цього часу опубліковано інформацію про 12 таких шоломів, також відомо про п’ять таких артефактів у приватних колекціях (один із них точно походить з України, інший, про який ідеться в цьому матеріалі, — дуже імовірно, що походить з України) — тобто загалом 17 одиниць;

•  шолом такого типу, що точно походить з території України, був проданий через Violity у жовтні 2017 року і не з’являвся на ринку.

ОЧІКУВАНА ЗНАХІДКА

На ситуацію з шоломом відреагували у Всеукраїнській громадській організації «Спілка археологів України». Її голова, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Яків ГЕРШКОВИЧ поділився з «Днем» своєю думкою щодо артефакту: «Бронзові шоломи такого типу використовували воїни Центральної Європи наприкінці II тисячоліття до н. е., десь від ХІІ до Х століття до н. е. Вони відомі за публікаціями угорських, румунських, німецьких колег. На території сучасної України знахідок таких шоломів раніше не було відомо. Отже, я цілком згоден із думкою професора Миколи Бандрівського, що цей шолом — рідкісний артефакт. Тільки, на мій погляд, можливий ареал подібних знахідок має бути ширшим культури Гава. Справа в тому, що для того часу безпосередні контакти із західними культурами мало також населення всього Північного Причорномор’я, включаючи Подніпров’я (культури білогрудівська, чорноліська, білозерська). Це ми бачимо за характерними знахідками керамічних, кістяних, металевих виробів. Загалом це питання ми ще будемо вирішувати у науковому середовищі. Але головне полягає в тому, що знахідка цього шолома, хоч і перша на нашій території, але цілком очікувана, може бути пояснена через ту суму знань, що є у розпорядженні сьогодні».

Яків Гершкович акцентує, що, на жаль, точне місце знахідки навряд коли-небудь з’ясують, як це трапляється майже з усіма, якщо не всіма, археологічними речами, які були і ще будуть продані на аукціоні Violity. Тут нагадаємо, що, викопуючи і продаючи якусь пам’ятку нелегально, людина не лише краде артефакт, а й руйнує його історію: де він був знайдений, кому міг належати, чому опинився саме в цьому місці тощо.

«Те, що шолом було знайдено під час незаконних розкопок, на мій погляд, свідчать дані, надані його продавцем. У всякому разі, шолом точно не лежав у когось в шухляді та не був знайдений бабусею в городі, як про це нам часто кажуть приватні колекціонери», — додає Яків Гершкович.

На думку науковця, механізм повернення шолома буде таким самим, як із «мечем вікінга». «Цим будуть займатися СБУ та Міністерство культури, куди ми найближчим часом направимо відповідне звернення», — каже голова Спілки археологів України.

СКРІНШОТ З САЙТА VIOLITY

«ПИТАННЯ ТРЕБА ВИРІШУВАТИ КОМПЛЕКСНО»

«Як на мій погляд, вже давно питання щодо пограбування археологічних пам’яток треба вирішувати комплексно, тобто враховуючи те, що існує певний механізм пограбування: від звичайних землекопів-грабіжників до перекупників і скупників пограбованого. Допоміжними деталями цього механізму часто виступають і різноманітні аукціони. І це стосується не тільки України», — резюмує Яків Гершкович. 

Додаймо, що Violity регулярно дає приводи бідкатися про розкрадання української спадщини. Влітку 2017 року Міністерство культури зверталося до СБУ з проханням промоніторити сайт аукціону щодо законності проведення операцій із культурними цінностями та «вжити заходів з метою недопущення нелегального обігу предметів археологічної спадщини». Як бачимо, нічого не змінилося, хіба що поменшало агресивної реклами аукціону в інтернеті й на білбордах. Правоохоронці наче вдягли шоломи, в яких нічого не видно і не чутно.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День». Ілюстрації надані Максимом Левадою
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ