«Калнишева рада»

Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева рада» традиційно відбулося на батьківщині останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського — у селі Пустовійтівка Роменського району Сумської області. Воно було започатковано ще 1991 року як районне з метою відродження духу патріотизму і національних культурних цінностей, а у 2005-му розпорядженням президента офіційно заснували щорічну «Калнишеву раду».

Нині відзначали 325-річчя від дня народження того, кого називають лицарем українського духу. Вшанувати пам’ять Калнишевського з’їхалися гості з усієї України. Численною була делегація Асоціації земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України» на чолі з її головою Віктором Ткаченком. Долучилися до урочистостей представники українського козацтва, захисники української державної незалежності — військові 27-ї Сумської реактивно-артилерійської бригади Збройних сил України, громадськість, місцеві жителі.

ФОТО З САЙТА WIKIWAND.COM

Розпочалося свято Божественною літургією у церкві Святої Трійці. Храм було збудовано 1773 року коштом Петра Калнишевського. Опісля гості свята урочистою ходою рушили до пам’ятника Петру Калнишевському, встановленому в Пустовійтівці 1991 року з нагоди 300-річчя від дня народження славетного кошового отамана. Споруджено пам’ятник було за проектом архітекторів Василя Бородая та Ростислава Синька. Нині ж його реконструйовано — за ініціативи голови Сумського земляцтва у місті Києві Івана Рішняка. Постать Калнишевського підняли на триметровий п’єдестал, адже раніше він стояв просто на узвишші.

«ІСТОРІЯ РОЗСТАВИЛА ВСЕ НА СВОЇ МІСЦЯ»

Саме біля підніжжя реконструйованого пам’ятника і розпочався урочистий мітинг. Зі словами привітання виступили керівники обласної та районної влади, представники Сумського земляцтва у місті Києві. «Це приклад для нас і гордість усієї України, — сказав, звертаючись до учасників події, голова Сумської обласної ради, учасник АТО Семен Салатенко. — Історія розставила все на свої місця. Російської імперії вже немає, а слава козаків, у тому числі Калнишевського, живе в їхніх нащадках і в тих, хто сьогодні зі зброєю в руках відстоює незалежність України».

Вітаючи присутніх зі святом, голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко провів історичні паралелі між подвигом Петра Калнишевського, який своїм прикладом довів, що український дух незламний, і героями сьогодення, котрі боронять рідну державу. Очільник області нагадав, що днями 27-му Сумську реактивно-артилерійську бригаду Збройних сил України поповнив 41-й мотопіхотний батальйон. Тепло привітав гостей свята голова Сумського земляцтва у місті Києві, голова та фундатор Всеукраїнського благодійного фонду ім. Петра Калнишевського Іван Рішняк. З його рук нагороди та відзнаки Фонду отримали ті, хто безпосередньо брав активну участь у створенні музейного комплексу в Пустовійтівці, облаштуванні території та дбає про пам’ятку щодня: голова Роменської районної державної адміністрації Валерій Білоха, двічі лауреат державної премії в галузі архітектури, співавтор проекту пам’ятника Петру Калнишевському архітектор Володимир Биков та інші.

«ДАВАЙТЕ БУДУВАТИ ЗДОРОВЕ, СИЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО...»

Потім відбулася посвята у козаки. До новобранців звернувся крайовий отаман українського козацтва у Сумській області Олександр Реута, батько загиблого в АТО Андрія Реути (позивний Медок): «Петро Калнишевський пройшов тяжкий шлях заради України, і сьогодні — час, коли Україну знову треба захищати. Для мене як козака Реути не порожніми є слова, що свій незламний дух Калнишевський передав нащадкам. Мої два сини одягли форму і сказали: «Батьку, нам пора, благословіть». Андрій не повернувся з поля бою, загинув, воюючи у добровольчому батальйоні «Донбас». Ми пишаємося своїми синами, такими козаками, як Іван Перерва, який, будучи сільським головою, пішов добровільно воювати у батальйон «Донбас», як громадський діяч, історик і письменник із Сум Олег Корнієнко, який теж добровільно пішов воювати. Все це нам надає дух козацтва, який ми увібрали. Тож давайте поважати одне одного і будувати здорове, сильне суспільство...»

Ще однією знаковою подією у рамках відзначення 325-річчя від дня народження Петра Калнишевського стала церемонія передачі координаційної місії Асоціації земляцтв України. За словами голови Асоціації Віктора Ткаченка, земляцтва різних регіонів створювалися у Києві з 1995 по 2000 роки. Вони об’єднали свої зусилля і, починаючи з 2000 року, кожне земляцтво по черзі, по півроку координує діяльність усіх інших, захищаючи спільні інтереси. Останні півроку координатором було Івано-Франківське земляцтво, відтепер на такий же термін воно віддає свої повноваження Сумському.

«ПАТРІОТИЗМ СЬОГОДНІ — ШЛЯХ ДО ВИЖИВАННЯ ДЕРЖАВИ»

Президент Національної академії педагогічних наук України, член Ради сумського земляцтва Василь Кремень під час спілкування з кореспондентом «Дня» розповів: «Мені було дуже приємно приїхати на відзначення 235-річя від дня народження Петра Калнишевського. Попереднього разу я приїздив сюди 15 років тому. Хоча «Калнишева рада» відбувається у порівняно невеликому селі Пустовійтівка, як на мене, подія має загальноукраїнське значення. По-перше, ми вшановуємо саму особистість Петра Калнишевського, людини героїчної, яка пожертвувала власним життям заради утвердження цінностей України. По-друге, ми віддаємо шану українському козацтву, яке було одним із найактивніших суспільних сил, що сприяли ідентифікації себе й округи як українських. Боротьба козаків справді сприяла утвердженню України, хоч це було складно і не завжди оптимальним чином. Сьогодні ми повинні ще більше усвідомлювати відповідальність кожного в умовах, коли є загроза не просто втратити частину території України, а втратити державність узагалі. І це вимагає ще інтенсивнішого формування патріотичної складової. Патріотизм сьогодні є не просто самоціллю, це шлях до виживання нації, виживання держави. 

Я уродженець цих країв, моє село входило свого часу до Конотопського, а згодом — до Кролевецького району. Я написав і випустив цього року книжку про своє село, називається «Любитове — моє рідне село». Тут ідеться і про історію Сумщини, і про історію Кролевеччини, Конотопщини, а також про сьогодення. Працюючи над цією книжкою, я ще раз зрозумів, який у нас потужний край, і його історія може слугувати, окрім усього іншого, національно-патріотичному вихованню української молоді.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати газеті «День» і особисто головному редакторові Ларисі Івшиній за те, що видання віддзеркалює національні інтереси в сучасному, не популістському дусі».