Княже місто існувало ще до 1030 року

У рамках проекту «Локальна історія» історики та археологи досліджують найдавніше місто на Львівщині — Белз, столицю однойменного князівства, перша згадка про яке у літописі датується 1030 роком.

Як стверджують археологи, це літописне місто було здавна відоме у середовищі науковців, зокрема тут, починаючи з 1930-х років було досліджено вал дитинця з дерев’яними конструкціями всередині, вулицю ХІ—ХІІІ століття, вимощену деревом і виявлено низку унікальних знахідок: свинцеву печатку новгородського князя Мстислава Володимировича (1096—1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством місцевого населення.

«Археологічні дослідження, які розпочалися нещодавно, мають на меті з’ясувати найдавніший період історії княжого міста», — каже кандидат історичних наук, науковий керівник проекту «Локальна історія» Віталій Ляска. — У південно-західній частині дитинця закладено розкоп, який уже за кілька днів приніс археологам сенсаційні результати. Тут на глибині більше 2 метрів дослідники натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, які попередньо датуються кінцем Х — початком ХІ століття».

За словами археолога з Белзького історико-культурного заповідника Остапа Лазурка, поблизу місця сучасних розкопок у 1930-х роках дослідження проводив Ярослав Пастернак. Тоді він виявив рештки частоколу, однак детальна інформація про ці укріплення відсутня, як і їх датування. В результаті теперішніх досліджень здобуто важливу інформацію про конструктивні особливості найдавніших оборонних споруд Белза та з’ясовано, що княже місто існувало до 1030 року, тобто до першої писемної згадки про нього.

Віталій Ляска вважає, що ці дослідження підкреслюють стратегічне розташування Белза на перетині торгівельних шляхів. «Під час розкопок віднайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів, які сюди також були привезені. Особливу увагу викликають знахідки горщиків з циліндричною шийкою, які притаманні для середовища північно-західних слов’ян з території Мазовії. Це підтверджує думку, що Белз був важливою ланкою відомого середньовічного шляху Київ — Краків — Прага — Реґенсбург, а також магістралі, що вела з Балтійського моря до Візантії».

Дослідження у Белзі уже завершуються, однак дослідники впевнені, що це лише початок системного вивчення княжого міста, яке ховає під землею чимало невідомих сторінок історії. Невдовзі археологи повернуться до Белза, аби спробувати віднайти тут фундаменти храмів княжої доби, зокрема монастирську церкву св. Климента та церкву св. Спаса.

Паралельно з працею археологів дослідники проекту «Локальна історія» проводять збір свідчень мешканців Белжчини — старожилів, які були сучасниками і очевидцями важливих історичних подій минулого століття, записують спогади про побут, повсякденне життя села в різні періоди та фіксують цікаві народні традиції його мешканців.