Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Коли їжа — не просто їжа

Досвід благодійної ініціативи «Тарілка»
9 жовтня, 2019 - 10:41

4 мільярди тонн продуктів щороку виробляють у світі. Але третина з них, 1,3 мільярда тонн, щороку йдуть у смітник. Такі дані ООН. Водночас багатьом людям у світі в ХХІ столітті бракує коштів, щоб купити собі їжу. Як поєднати ці факти й боротися з проблемою на локальному рівні? Над цим задумався творець громадської організації «Тарілка» Ростислав КОСЮРА.

ЩО ТАКЕ «ТАРІЛКА»?

«Тарілка» — це громадська організація, яка збирає в закладах харчування та супермаркетах Львова невикористану їжу та віддає її малозабезпеченим людям. ГО створив 29-річний Ростислав Косюра, громадянин Німеччини, який нині мешкає у Львові. В дитинстві він виїхав до Німеччини через хворобу батька, а зараз повернувся на Батьківщину, щоб долучитися до розвитку України. На створення «Тарілки» його надихнула німецька організація Die Tafel.

Die Tafel за своєю суттю — це продовольчий банк, організація, яка збирає їжу в ресторанах і магазинах та роздає її тим, хто цього потребує. Для цього в Німеччині потрібно заповнити анкету та вказати інформацію про себе, рівень доходів. Із цим «квитком» люди, прийшовши в Die Tafel, платять мінімальну суму (в деяких містах це 1 — 2 євро) і можуть взяти для себе та сім’ї продуктів на 30 євро і більше. Німецьке законодавство сприяє роботі продовольчих банків. Підприємствам, які роблять благодійні внески в Die Tafel, зменшують податки.

Із 1993 року в Німеччині відкрилося 947 центрів Die Tafel. Вони є майже в кожному місті. 2018 року працівники цих організацій врятували 264 мільйони тонн продуктів, які інакше потрапили б на смітник. Цією їжею харчується 1,5 мільйона людей, серед яких 500 тисяч дітей. 2019 року центрам Die Tafel допомагали 60 тисяч волонтерів.

ЩО ВДАЛОСЯ ЗА ДВА ТИЖНІ

«Тарілка» хоче створити продовольчий банк, який збиратиме невикористану їжу та ту, термін придатності якої скоро спливе. Таким чином можна зменшити рівень органічних відходів, які викидають львівські заклади харчування та супермаркети, та забезпечити щоденне харчування людей, що через безробіття, низьку зарплатню чи пенсію не можуть робити цього самі.

Водночас годувати тих, хто потребує, благодійники прагнуть у відповідних умовах. Тому громадська організація хоче створити чистий та комфортний простір, де люди зможуть поїсти не просто неба. Це ще одна ціль «Тарілки» — відкрити у Львові центр, який стане місцем комунікації між волонтерами, пенсіонерами, активістами, малозабезпеченими людьми.

Мер Львова Андрій Садовий уже дав доручення знайти приміщення для благочинної ініціативи. «Тарілка» хоче організувати простір для зберігання продуктів, їдальні та кухні. Водночас він буде місцем зустрічей та спілкування. До ініціативи хочуть залучити «Пласт», Українську академію лідерства та студентів різних університетів, щоб не лише роздавати їжу, а й створити простір для спілкування поміж старшими людьми та молоддю. До проекту уже долучилися ресторан «Леополіс», мережа супермаркетів «Близенько» та «Рукавичка», ресторан «Кумпель», кафе «Цукор». Стати волонтером або партнером «Тарілки» можна, заповнивши онлайн анкету: https://cutt.ly/XetUNwt

Проект існує трохи більше ніж два тижні. Команда активно шукає місце, де розташовуватиметься «Тарілка». Також проект планує розширюватися в регіони, найімовірніше, найперше він пошириться в містечка Стрий та Дрогобич, що в Львівській області. На додачу для «Тарілки» створюють мобільний додаток. Із його допомогою звичайні львів’яни чи партнери проекту можуть вказувати, що в них є зайва їжа, і команда її забере.

Ще одна з цілей благодійної ініціативи — запровадити програму відзнаки Green Company для підприємців, які віддають продукти малозабезпеченим, що стане показником екологічності підприємств, сформувати коло партнерів-підприємців, які відповідально ставитимуться до навколишнього середовища та робитимуть пожертви для малозабезпечених людей.

СУМНА СТАТИСТИКА

Україна — серед лідерів у Європі за кількістю сміттєзвалищ, які наполовину складаються з органічних продуктів. За даними Державної служби статистики, українці щороку викидають приблизно 7 мільйонів тонн придатних до споживання продуктів. Їх вартість — 5,5 мільярда гривень.

Водночас 30,5% українців мають доходи, які нижчі реального прожиткового мінімуму (в першому півріччі 2018 року Кабмін визначив реальний прожитковий мінімум на рівні 3233 грн). 30,5% — це майже 13 мільйонів українців.

2,1% українців мають доходи, нижчі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (це менше ніж 1700 грн). 2,1% — це майже 900 тисяч українців.

44,5% усіх родинних витрат у 2018 році за даними Держстату припадало на продукти харчування. Одне домогосподарство в середньому витрачало 3332 грн на продукти за один місяць.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

2 жовтня цього року Всесвітня продовольча організація ООН запустила кампанію раціонального споживання їжі. Вона розрахована найперше на власників ресторанів, торговельних мереж, мереж кав’ярень і фаст-фудів. Також — на звичайних покупців. Працівники й експерти закликають уважно та дбайливо ставитися до продуктів, не купувати занадто багато харчів, які ви потім не здужаєте з’їсти, не викидати їжу, яку ще можна «врятувати».

До кампанії залучили всесвітньовідомих шеф-кухарів. Ті показали, як можна з продуктів, які зазвичай люди вважають «сміттям», приготувати смаколики. Також у межах кампанії розробили низку спеціальних рецептів для продуктів, які хочуть викинути в сміттєве відро. У Всесвітній продовольчій організації ООН переконані: удвічі скоротивши масштаби продуктових втрат, можна суттєво покращити ситуацію в боротьбі з голодом.

Ірина ЛАДИКА, Львів, фото зі сторінки Tarilka.org у «Фейсбуці»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ