Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Кому стояти на постаменті?

Як незасвоєні уроки історії заважають з’явитися справді «рідним» для городян пам’ятникам та скульптурам
14 березня, 2013 - 12:46

В Україні сьогодні кожен пам’ятник — це не просто згадка певної епохи чи пам’ять про людину, а передусім — уособлення нинішніх суспільних проблем та протиріч. Не лише різні політичні та суспільні групи перебувають у певних протистояннях, а й пам’ятники так само ведуть своєрідну боротьбу. Якщо в Європі сьогодні в пріоритеті — міська скульптура, яка тішить око громадян та додає естетики в урбаністичний простір, то в Україні все ще не можуть позбутися пам’ятників Леніну і компанії. Ба більше — встановлюють нові.

В Охтирці, де у лютому представники ВО «Свобода» зрізали пам’ятник Леніну, нещодавно вночі знову з’явився новенький позолочений Ілліч на постаменті. Позбутися радянського спадку в прямому та ментальному значенні не можна за одну ніч.

Прикметно, що в цей час невідомі розбили меморіальну дошку лідеру ОУН Степану Бандері на будинку районної поліклініки у Здолбунові. Прийняти нових героїв та прийти до згоди з новою історією, відмінною від пропагованої СРСР чи сучасною Росією, — складно. Настільки складно, що українські платники податків змушені платити півмільйона гривень щороку за охорону пам’ятника імператриці Катерині ІІ. Імператрицю охоронятиме патруль УДСО на службовому транспорті. Двоє охоронців у бронежилетах і армійських шоломах будуть озброєні вогнепальною зброєю, гумовим кийком, гумовою палицею і матимуть при собі наручники. Тобто, теоретично можна отримати кулю чи кийком по нирках, якщо чимось образиш Її Величність, нехай і кам’яну. Міськрада почала замовляти охорону пам’ятника три роки тому — після того, як у лютому 2010 року невідомі облили його червоною фарбою і написали на постаменті слова «Катам України». З того часу на охорону пам’ятника вже витратили 1,43 мільйона гривень, пишуть наші «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель».

Натомість мешканці міст і містечок воліють бачити на площах і у скверах пам’ятники співгромадянам, які зробили відчутний внесок у культуру, історію чи науку. Пам’ятники видатним історичним постатям. Міську скульптуру. Але поки це втілити в життя вкрай складно — постаменти зайняті пам’ятниками «суспільним проблемам» та «незасвоєним урокам історії».

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: