«Концепція без грошей – порожня»

Рятуючи репутацію свого заступника Олександра Лінчевського, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що невдовзі МОЗ оголосить про ще два напрями медичної реформи. Такий анонс став відповіддю на інформаційну атаку в бік міністерства, пов’язану з необачними висловлюваннями Лінчевського щодо лікування тяжкохворих пацієнтів за кордоном. Уляна Супрун хотіла показати, що міністерство працює передусім на благо пацієнтів, тож жодні удари її команді нестрашні.

Перший напрям анонсованих змін — концепція професійного ліцензування лікарів.  З її впровадженням кожен практикуючий лікар повинен буде мати ліцензію. Для пацієнта це означатиме, що лікар склав незалежне тестування за міжнародними нормами, постійно вчиться та має право практикувати.

Інший напрям — реформа екстреної медичної допомоги. Про це пані Уляна казала ще два роки тому, коли тільки прийшла в МОЗ. Її ідею про те, щоб у каретах «швидкої» працювали парамедики, сприйняли критично. Лікарі радили спочатку взятися за зміни у самих лікарнях. Сьогодні в МОЗ переконані, що час для новацій у «швидких» настав, у відомстві закликають фахівців і громадськість долучатися до громадського обговорення обох анонсованих напрямів. На це дається місяць, а далі обидві концепції ляжуть на стіл прем’єр-міністра для погодження.

ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ, А НЕ СТАЖ

Обидві новації Уляна Супрун коментувала на спеціальному брифінгу, детально про зміни можна дізнатися і на сайті МОЗ. «Нинішня система атестації лікарів підтверджує стаж, а не професіоналізм та якість роботи. Водночас фактично відсутній дієвий механізм персональної відповідальності перед пацієнтом за якість наданої медичної допомоги, — пояснювала Уляна Супрун журналістам. — Професійна ліцензія ліквідує колективну безвідповідальність і впроваджує особисту відповідальність лікаря за лікування пацієнта. І так, за грубі порушення, ліцензія може бути призупинена».

Ті, хто вже ознайомився з новаціями, здебільшого в захваті. Принаймні застарілу систему атестації лікарів не підтримує більшість. Лише є прохання, щоб ліцензії видавали абсолютно інші фахівці та щоб зникли шпарини для корупції. Ліцензування по-новому має запрацювати з 2020 року.

Звісно, в ідеї є як переваги, так і мінуси. Наприклад, лікар-терапевт Інна Березюк у соцмережах прогнозує, що обов’язкова атестація раз на три роки (нині раз на п’ять років) нівелює ідею лікарського самоврядування. А Костянтин Надутий, керівник департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини, вважає, що МОЗ бере на себе дуже багато повноважень, змінюючи систему атестації. Бо відомство обиратиме членів ліцензійної ради, забезпечуватиме роботу онлайн-систем, а також акредитацію навчальних закладів для проведення ними безперервного навчання і присвоєння балів безперервного професійного розвитку.

ЮРИДИЧНА ПАСТКА

Головний плюс — посилюється відповідальність лікаря перед пацієнтом. «Кожен лікар іноді має помилки, але за це відповідає керівник закладу, а не він персонально, — зауважує Вікторія Івчук, керівниця Асоціації сімейних лікарів Житомирської області. — По-друге, це дисциплінуватиме самого лікаря, пацієнт знатиме, що лікар має його попередити про всі особливості лікування. Тож буде чітка відповідальність, якщо треба дати згоду на якісь процедури чи процес лікування, — то це згода, яка матиме за собою певні наслідки. Але в таких умовах може з’явитися багато судових позовів, і це мінус. Бо лікарі не дуже обізнані в правому полі і можуть потрапити в пастку юриста. Тому треба провести якісь курси, щоб вони розуміли всі ризики та відповідальність за правопорушення».

Вікторія Івчук каже, що не всі лікарі будуть готові до змін, бо мають шалене навантаження через підписання договорів із пацієнтами. Крім того, не всі готові до безперервного самостійного навчання та участі в семінарах. Дехто навіть хоче пройти атестацію зараз, щоб не потрапити в пілотну хвилю ліцензування.

ВИЩИЙ ПІЛОТАЖ «ШВИДКИХ»

Більш грандіозною видається реформа екстреної служби. За словами Супрун, на заплановані зміни знадобиться п’ять років, бо треба задіяти чимало ресурсів. Планується, що автомобіль екстреної допомоги, який перебуває найближче до місця події, виїжджатиме протягом кількох секунд після виклику. Також буде створена нова IT-інфраструктура, а саме центральний інформаційний вузол обміну даними, плюс усі автомобілі матимуть GPS-навігатори. Диспетчери знатимуть стан кожного виклику і місцезнаходження кожного автомобіля екстреної допомоги. Така система вже працює в Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, у тестовому режимі — у Вінницькій і Полтавській областях, тож згодом охопить усю країну.

Мінздоров’я обіцяє, що бригади екстреної допомоги пройдуть перенавчання, лікарі, парамедики і навіть водії матимуть навички порятунку. Буде введено зовнішнє незалежне тестування знань і навичок фахівців екстреної допомоги. На лікарні чекає перебудова приймальних відділень і нові протоколи дій у їхніх стінах. А ще в найбільш людних місцях з’являться дефібрилятори та джгути.

«ПЕРША ПРОПОЗИЦІЯ — ДОСТОЙНА ЗАРПЛАТА»

Директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Анатолій Вершигора пояснив «Дню», що такі зміни потрібні, але поки концепція без підзаконних актів — це просто порожні слова. До того ж раптом зміниться керівництво МОЗ, напрацьовані пропозиції зависають у повітрі.

«Ми концепцію схвалюємо, але концепція без грошей — порожня. Крім того, ми не бачили підзаконних актів до неї. Наша перша пропозиція — достойна заробітна плата, але про це ніхто не говорить, — коментує Анатолій Вершигора. — Скажіть, будь ласка, якщо переді мною постане вибір — іти працювати фельдшером на 3400 гривень чи кур’єром із двома вихідними за дев’ять тисяч, яка мотивація буде в медпрацівників? Ми підтримуємо диспетчеризацію, професійний розвиток та інші пропозиції. Ми за реформу. Але всі нарікають, що ми затримуємо виклики, пишуть нам скарги. Хоча зміни екстреної медичної допомоги почалися кілька років тому, з’явилися оперативні диспетчерські, були затверджені нові протоколи, оснащення бригад, форма. Але сьогодні кажуть, що сімейний лікар не буде ходити додому, а  наші громадяни не готові до цього, усі набиратимуть наш номер. Як на мене, треба робити все це більш послідовно».