Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Костел – у заручниках

Пам’ятка, яку ділять між собою релігійна громада та будинок органної музики, потребує негайної реставрації
11 червня, 2019 - 10:51
ФОТО З САЙТА UA.IGOTOWORLD.COM

«Коли я прийшов зранку на службу, побачив перед входом до храму величезний камінь. Це був шматок фасаду вагою 100 кілограмів. Таке відбувається не вперше за п’ять років, які я працюю настоятелем храму. Щороку падають камені, тріскається фундамент. Але вперше упав шматок фасаду такої величини», — розповідав нещодавно журналістам отець Андрій РАК, настоятель парафії святого Миколая в Києві.

Костел святого Миколая на вулиці Великій Васильківській руйнується просто на очах. Капітальний ремонт тут проводився майже 40 років тому. Храм розташований над лінією метрополітену, що шкодить його фундаменту. А через близькість ґрунтових вод стіни нищить грибок. При цьому храм має статус пам’ятки архітектури національного значення і вважається візитівкою Києва, оберігати яку, схоже, нікому.

КОСТЕЛ — ГРОМАДІ

Нині костел належить Міністерству культури, а балансоутримувачем визначено Національний будинок органної та камерної музики. Саме з ним релігійна громада ділить будівлю храму. Крім богослужінь, тут відбуваються концерти органної музики. Адже саме в цьому костелі — найбільший в Україні орган фірми Rieger-Kloss, створений у Чехії і встановлений у храмі ще 1932 року. Сам храм був збудований 1909 року. За радянських часів його використовували як складські приміщення. 1978 року було вирішено розмістити тут будинок органної та камерної музики.

Тепер в одній будівлі доводиться співіснувати культовій та державній установі. Проте релігійна громада не задоволена тим, як влада оберігає унікальний храм, тому просить передати його на свій баланс, щоб за меценатські кошти здійснити реставрацію. З такими клопотаннями парафія зверталася упродовж десяти років у різні інстанції, та марно.

Спочатку про це просили Київську міську державну адміністрацію, на балансі якої перебував храм. Як зазначив юрист та представник інтересів парафії в судових органах Володимир ТАРАСЮК, у КМДА не дали відповіді на звернення щодо повернення костелу громаді, навіть коли до цього міську адміністрацію зобов’язав суд. За уряду Юлії Тимошенко (2007—2010 рр.) костел було передано у державну власність. Тому тепер громаді потрібно узгоджувати всі протиріччя з Міністерством культури і Національним будинком органної та камерної музики.

«Раз на місяць чи квартал ми готуємо клопотання, звернення чи тексти до чиновників, щоб довести, що храм дійсно руйнується, — зазначає Володимир Тарасюк. — Нам страшно казати, що він в аварійному стані, бо наступними кроками стануть припинення його діяльності й неможливість правити там богослужіння. Але будь-яка будівельна експертиза визначить стан цього храму».

ПОДВІЙНЕ ОПІКУНСТВО

У Міністерстві культури громаді пояснювали, що не можуть передати храм у користування, оскільки не знайшли належного приміщення для переселення будинку органної музики. Це виправдання відомство повторює, немов мантру, вже давно. Приміром, у поясненнях заступника міністра культури Миколи Яковини ще за 2009 рік саме цю причину вказано як основну, чому не можна змінити балансоутримувача.

Директор Національного будинку органної та камерної музики Тетяна СТАХУРСЬКА розповіла «Дню», що якби справді держава запропонувала їм інше приміщення, то проблеми б як такої взагалі не було. Наразі в Києві працюють лише два потужних концертних майданчики — Національна філармонія та будинок органної музики. Упродовж 2011—2013 років при Мінкультури було створено робочу групу, яка розглядала питання створення багатофункціонального концертного комплексу. Безрезультатно.

«З релігійною громадою у нас толерантні стосунки, ми йдемо на взаємні поступки, але, звісно, віряни хочуть, щоб храм був храмом. Але так сталося, що ми співіснуємо. Вони кажуть, що дозволять проводити концерти органної музики. Але в нас працює цілий штат вокалістів, ансамблів, інструменталістів — що їм робити? Якщо храм має цілий день бути відчиненим, як органісту проводити концерти, як налаштувати орган, а це потрібно робити в цілковитій тиші? Поєднання культового і державного закладу — дуже проблематично. Але так склалося, що мусимо співіснувати», — констатує Тетяна Стахурська.

«ХРАМ ДЕГРАДУЄ»

Утім, обидві сторони згодні, що треба негайно вирішувати питання порятунку костелу. На сайті Міністерства культури повідомляється, що 2015 року було виконано найважливіший етап протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт пам’ятки. На це було надано 9,5 мільйона гривень. Тоді було підсилено й укріплено металеві конструкції даху, забезпечено вогнезахист металоконструкцій даху, замінені дерев’яні конструкції й забезпечено їхній вогнебіозахист, проведено облаштування черепичної покрівлі, здійснені роботи з реставрації слухових вікон, підземних прибудованих приміщень тощо.

Проте, як з’ясували парафіяни, в офіційних звітах Міністерства культури неодноразово зазначалося, що на розробку проектної документації, ремонт та реставрацію храму надавалися із бюджету мільйонні суми, а насправді роботи відбувалися мінімальні.

Віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України Георгій ДУХОВИЧНИЙ вважає, що роботи, які проводилися у храмі, — це радше створення видимості діяльності: «Мене вражає, як костел деградував за останній час, це при тому, що з ним нібито щось роблять. Але ж немає постійного реставраційного циклу, все це починає руйнуватися після того, як завершилися реставраційні роботи. Це викидання грошей на вітер. Потрібні фахова наукова реставрація».

ХТО ПРОФІНАНСУЄ РЕСТАВРАЦІЮ?

За прогнозами архітектора, якщо зараз терміново не зробити консервацію фасаду, найближчої зими елементи декору почнуть сипатися, а тріщини на арках і карнизах збільшаться. Це небезпечно не лише для будівлі, а й для людей під час їхнього там перебування.

З ініціативи будинку органної музики найближчим часом довкола костелу встановлять захисну огорожу, щоб відвідувачі не могли підходити до споруди занадто близько. Це тимчасовий захід, доки не почнеться реставрація. До речі, проектна документація на неї була готова ще півтора роки тому.

«Міністерство культури готувало пропозиції для включення у бюджет на цей рік 72 мільйонів гривень на перший етап — закупівлю матеріалів та початок ремонту. Взагалі документація готувалася на 127 мільйонів, що передбачає ремонт усіх фасадів, — пояснила директорка будинку органної музики. — Але в бюджеті наші потреби не були враховані. Як завжди, культура фінансується за залишковим принципом. Нещодавно на нараді у Мінкульті вирішили, що будемо готувати державний інвестиційний проєкт. Це ще один шлях, як можна отримати кошти на реставрацію».

Інна ЛИХОВИД, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ