Лiки від «київського синдрому»

Слова «злобудови» та «злобудовники» давно увійшли в лексикон активістів, які захищають Київ від нещадного будівництва. Висотка на місці парку чи спотворена заради торговельного центру пам’ятка архітектури — це злочин. Відкриті кримінальні провадження проти порушників закону — не панацея. Забудовники виходять сухими з води. Яскравий приклад Анатолія Войцехівського, власника компаній «УКО» і «Сітігруп», який набудував десятки житлових хмарочосів без документації, був арештований, але врешті випущений під заставу 14 мільйонів гривень. Тим часом ошукані інвестори шукають підтримки в київської влади.

Тож боротьба активістів із протиправним будівництвом нагадує битву з вітряками. Так далі тривати не може, вважає активна громада. А для пошуку компромісу запросили «на килим» представників прокуратури Києва, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ і департаменту культури Київської міської державної адміністрації. Це чи не перший масштабний діалог між тими, хто мав би захищати інтереси киян та відстоювати архітектурне обличчя міста, і тими, хто насправді це робить.

НОВІ НОРМИ — СТАРІ ПОРУШЕННЯ

Голова громадської організації «Барви життя» Лідія ГОНЧАРЕНКО нарахувала, що на зустріч із чиновниками прийшли представники близько 25 гарячих точок. Ідеться не лише про Київ, а й про Вишгород, Обухів, Ірпінь, Бучу та інші населені пункти Київської області. Якби кожен із них узявся розповідати власну історію, розмова затяглась би на кілька годин. Лідія Гончаренко пообіцяла присутнім, що кожен отримає таку нагоду на ще одній зустрічі громади з чиновниками. А потім увесь цей клубок проблем хочуть озвучити на окремій зустрічі в Мінрегіоні.

До речі, на зустріч із громадою прийшов Андрій ПОНОМАРЬОВ, головний спеціаліст управління містобудування, архітектури та планування територій Мінрегіонбуду. Фахівці ДАБІ, НАБУ та САП запрошення проігнорували. Тож громада адресувала запитання, що робити з незаконними забудовами, саме Андрію Пономарьову.

22 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ. МЕШКАНЦІ СТОЛИЧНИХ ОСОКОРКІВ ВІДВОЙОВУЮТЬ ЗЕЛЕНУ ЗОНУ З ОЗЕРАМИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Традиційно чиновник попросив ставити запитання в межах його компетенції, далі почав перераховувати, які нові державні будівельні норми вже затвердило міністерство. Звісно, це добре, коментували активісти. Але який у тому сенс, якщо ні старі, ні нові норми ніхто не виконує? На це Андрій Пономарьов відповів, що проблеми незаконних будівництв мають розв’язуватися на рівні місцевих органів влади. А на майбутнє чиновник порадив активістам відповідальніше ставитися до виборів. Також зауважив, що контроль за виконанням державних будівельних норм покладено на ДАБІ. Для громади це не новина, принципи роботи інспекції та спектр її порушень вони знають доволі добре.

ЯКИЙ ІЗ ДАБІ КОНТРОЛЕР

Архітектор Віктор ГЛЕБА навів приклад, як ДАБІ контролює містобудівне законодавство. Експерт згадав відносно новий скандал через пожежу в елітному житловому комплексі «Новопечерські Липки». За будівельними нормами від садочка, що поряд із новобудом, до палаючого будинку має бути 25 метрів, а насправді — дев’ять.

«Безвідповідальність ДАБІ призвела до «київського синдрому», — констатує Віктор Глеба. — Ще один цьому приклад — урочище Покол, визнане пам’яткою природи, занесене в усі реєстри з тим, що це зелена зона. Але там розміщено об’єкт, який ДАБІ, КМДА та інші чиновники вважають законним, це житлові будинки (про це «День» писав у матеріалі «Прощавай, урочище Покол», №167 за 18 вересня 2018 року). Чи відповідає це цільовому призначенню? Це «урочище бетону», без соціальної та інженерної інфраструктури. Я не знаю, які ще документи потрібні прокуратурі, якщо є витяги з земельних та містобудівних кадастрів, де зазначено, що це зелена зона. До речі, на сайті ДАБІ доступні архіви документів, де чітко прописано цільове призначення урочища — готельно-офісно-торговельне... Це підробка документів, надання недостовірних відомостей, самоуправство — все це статті, прокуратура має це розслідувати».

«ЗЕМЛЮ ТА ЗЕЛЕНЬ НЕМОЖЛИВО ПОВЕРНУТИ»

Прокуратура не проти вивчати подібні порушення, подавати позови до суду, але і їй бракує кисню для боротьби зі «злобудовами». За словами заступника прокурора міста Києва Сергія РЕПЕЦЬКОГО, який прийшов на зустріч із громадою, перша перепона — нормативна. Бракує урядових постанов, які б надавали прокурорам можливість проводити перевірки сумнівних будівництв без попередження. Друга перепона — суди, які часто-густо захищають інтереси забудовників, а не громади. Приміром, київська прокуратура оскаржує у судах вісім детальних планів територій, із них лише по одній справі отримали вирок — і там вказано, що в прокурора відсутні повноваження представляти інтереси громадян.

«Ми можемо боротися з забудовниками лише цивільно-правовим шляхом. Ми подаємо в поліцію, а забудовник теж подає на нас заяви про перешкоджання в законній діяльності. Бо вона законна, адже в них є документи на землю, — констатує Сергій Репецький. — 2007 року Київрада масово приймала рішення про зміну цільового призначення земель. Хоча мало бути внесення змін у Генплан. На вулиці Миколайчука, 16 будують на місці зеленої зони, бо просто депутати прийняли таке рішення. Люди це розуміють. Але нам важко довести у судах ці обставини. Щодо Поколу теж були суди, але судді сказали, що Київрада свого часу правомірно вилучила ці землі з зелених зон та дозволила будівництво. І як можна впливати на забудовника? Лише за вже наявними будівельними порушеннями, але землю та зелень ми не можемо повернути».

ФОРМАЛЬНИЙ ЗВІТ ВІД МЕРІЇ

За тим, що коїться в місті, мали б стежити також у департаменті культури КМДА. Його представник Олександр НИКОРЯК запевнив громаду: роблять усе можливе, що не виходить за межі компетенцій департаменту. Зокрема, працюють над підвищенням штрафів для недобросовісних власників чи орендарів об’єктів культурної спадщини. Але це не єдина проблема Києва.

Останні потопи в центрі столиці є наслідком хаотичного та непродуманого будівництва «свічок». Ущільнення забудови створює транспортні проблеми, збільшує навантаження на існуючу соціальну інфраструктуру. Місто досі немає стратегії розвитку, відсутнє бачення, якою має бути столиця за 10 — 20 років. Таке враження, що кожен хоче відхопити собі шмат міського простору тут і зараз, а що буде далі — байдуже.

Як міські чиновники планують розв’язувати ці проблеми, активісти не мали в кого запитати. Після короткої доповіді пан Никоряк швиденько пішов на іншу зустріч. Це демонструє рівень інтересу чиновників до теми забудов. Активісти розуміють, що ходіння по кабінетах малоперспективні. Тож налаштовані рішуче — якщо їх знову не почують, розпочнуть безстрокову акцію протесту. Вимоги виклали у відкритому листі до президента та прем’єр-міністра: звільнити головних інспекторів ДАБІ, які погоджували незаконні будівництва, в Мінрегіонбуді скасувати усі дозволи на відхилення від ДБН та дати зелене світло прокурорським перевіркам, також звільнити головного архітектора Києва Олександра Свистунова. А ще зібрати підписи за відсторонення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Хоча останнє видається малоймовірним принаймні громада окреслила, чого хоче.

ЗАРУЧНИКИ ЕЛЕКТРИКИ

Коли готувався матеріал, до редакції звернулися мешканці житлового масиву «Патріотика», що поблизу станції метро «Осокорки». Описали ще одну проблему, пов’язану з надмірною забудовою Києва. В останні тижні в мешканців мікрорайону зникає електроенергія, на час від двох до восьми годин на день. Родини з дітьми чекають на вулиці, доки запрацює ліфт, годують дітей «сухпайками» і хвилюються, чи витримає таку гру побутова техніка.

Як пояснив «Дню» місцевий активіст Денис ЦЬОХЛА, будинки введені в експлуатацію ще понад рік тому, але забудовник (акціонерний комерційний банк «Аркада» зі своїми компаніями-підрядниками) не виконав зобов’язання щодо будівництва постійних теплових станцій. «Будинки другої та третьої черг досі «висять» на тимчасових електромережах. Мережі для постійного теплопостачання на даний час неготові. Питання про те, коли постійні мережі будуть побудовані та передані на баланс «Київенерго», ставилися забудовнику ще два роки тому», — каже Денис.

«День» раніше писав, що банк «Аркада» планує будувати поряд із цими будинками новий житловий масив «Патріотика на озерах». Нині це місце конфлікту з місцевою громадою, яка хоче створити тут екопарк «Осокорки». Для початку було б добре виконати усі зобов’язання для вже існуючих об’єктів. Натомість керівниця служби зв’язків з громадськістю «Аркади» Людмила ГОРІЦЬКА пояснила, що саме за вулицею Колекторною, тобто біля озер, за які точиться битва, має розпочатися спорудження нової електропідстанції. Але через блокування та постійні перешкоджання будівництву ці роботи призупинено.