Маленькi кроки до глобальних змін

Активісти з різних регіонів у рамках Форуму організаційного розвитку громадянського суспільства, що недавно відбувся в Києві, поділилися досвідом щодо того, як поступово розвивають країну. Розповідаємо про найцікавіші проекти.

СПІЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Половина організацій є благодійними фондами громад. Вони визначають нагальні потреби та проблеми своєї спільноти і розподіляють кошти від міжнародних організацій, бізнесменів і небайдужих громадян між активістами, які вирішують, як їх використати.

Кожен фонд самостійно розставляє пріоритети. Зі спільного — часто приділяють увагу змінам в інфраструктурі та позитивному іміджу громади. Яскравим прикладом є «казкове село» Бобриця під Києвом. Ініціативна група сформувала концепцію розвитку «дружнього арт-села» до 2019 року і поступово реалізує її. Селяни вже розробили необхідні проекти реконструкції, оновили бібліотеку, регулярно організовують ярмарки місцевих виробників, арт-фестивалі та змагання з тріатлону. Вінницький Благодійний фонд «Подільська громада» веде інформаційну кампанію «Екологічне місто» і допомагає в організації загальноміських культурних заходів. Його колектив також створив Клуб донорів із власним аукціоном, де ініціативні групи отримують допомогу інвесторів.

Іноді фонди мають додаткову спеціалізацію. Наприклад, Фонд громад Луганщини «Хорс» підтримує внутрішньо переміщених осіб, «Центр громадських ініціатив» закарпатського містечка Перечин займається транскордонною співпрацею зі словацькими та угорськими організаціями. Громадський Фонд «Суми» опікується воїнами АТО — збирає речі та гроші, комплектує аптечки, ремонтує техніку. Колектив стрийського Благодійного фонду «Рідня» забезпечує нужденних одягом та їжею. Також завдяки їм у місті з’явилися греко-католицький дитячий садок і мультимедійний Центр розвитку для дітей з особливими потребами.

У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Є ОДРАЗУ КІЛЬКА АКТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. ВОНИ РОЗПОЧАЛИ РОБОТУ ЩЕ У МИРНОМУ ЛУГАНСЬКУ, А 2014 РОКУ БУЛИ ЗМУШЕНІ ПЕРЕЇХАТИ ДО СЄВЕРОДОНЕЦЬКА

Сьогодні ці фонди — одні з найактивніших учасників децентралізації та процесу створення об’єднаних громад. До цього вони долучаються і ділом, і словом, розповідаючи населенню про вигоди та перспективи таких речей. Крім того, їхні фахівці часто навчають місцевих громадських активістів комунікувати з владою та ЗМІ, писати грантові заявки, беруть участь у форумах та дискусіях.

ВІД СХОДУ ДО ЗАХОДУ

На Луганщині є одразу кілька активних організацій. «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону», «Східна правозахисна група», «Хорс» та кілька ініціатив Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля співпрацюють давно і плідно. Вони розпочали роботу ще в мирному Луганську, а 2014 року були змушені переїхати до Сєверодонецька. Експерти агентства працюють у сфері економічного та суспільного розвитку регіону, правозахисники захищають права персоналу місцевих підприємств і борються за визволення полонених, що перебувають на окупованих територіях. Студенти та викладачі університету займаються енергозбереженням, благоустроєм, розвитком молодіжних ініціатив, вивчають медіацію та організовують дебати. На думку активістів, нова громада не надто дружня до них і не поспішає допомагати — переселенцям усе доводиться влаштовувати самим.

Проте допомога надходить, хоча і з іншого боку. Обидві львівські організації, представлені під час форуму в Києві, деякі свої проекти реалізують на Донбасі. Представники «Львівської освітньої фундації» розповідають, що взаємодія виникла давно, проте особливо тісною вона стала за останній час. Спочатку молодь з усієї України відбудовувала пошкоджені під час обстрілів квартири, а потім не захотіли лишати нових друзів напризволяще та разом створили дві молодіжні платформи. Зараз краматорська «Вільна хата» та слов’янська «Теплиця» — осередки громадського життя, відомі далеко за межами своїх міст.

ТАК СТВОРЮЄТЬСЯ «КАЗКОВЕ СЕЛО». ЖИТЕЛІ БОБРИЦІ, ЩО ПІД КИЄВОМ, СФОРМУВАЛИ КОНЦЕПЦІЮ РОЗВИТКУ «ДРУЖНЬОГО АРТ-СЕЛА» ДО 2019 РОКУ І ПОСТУПОВО ЇЇ РЕАЛІЗОВУЮТЬ

А Західноукраїнський ресурсний центр у липні розпочав створення «Громадського поясу Донбасу». Його команда та сім організацій із Донецької та Луганської областей на своїй базі зроблять ресурсні центри підтримки громадських ініціатив. Їхня коаліція має стати рушієм демократичних змін у регіоні.

СОЦІАЛЬНИЙ «КОЛАЙДЕР»

В одеському Impact Hub місцеві інноватори знайомляться з представниками бізнесу і влади та разом реалізують свої ідеї. На базі хабу працюють інкубатори соціальних і бізнес-проектів. Його команда безкоштовно надає конференц-зали, робочі місця у коворкінгу та менторську підтримку важливим для громади ініціативам. Цей проект — частина глобальної мережі Impact Hub. Завдяки цьому одесити мають друзів і партнерів на різних континентах і забезпечують міжнародну підтримку своїм резидентам.

«Дивовижні» починали з невеликих акцій благоустрою київських дворів і налагодження добросусідських стосунків між їхніми мешканцями. З часом їхня географія розширилася, і тепер вони працюють з активістами Запоріжжя, Дніпра, Маріуполя, Сєверодонецька та Бердянська. Співзасновниця організації Марина Ткаченко каже, що до кожної громади треба підібрати свій «ключик», тому і заходи відрізняються. Активісти хочуть, щоб люди досліджували своє місто та відкривали щось нове у звичних вулицях і площах. Тому вони проводять громадські обговорення, де містяни визначають, які проблеми здатні вирішити самостійно та якої допомоги потребують.

Команда «Дивовижних» також створила свій «колайдер», тільки соціальний. Це навчально-практичний модуль, де «зіштовхуються» ідеї учасників і досвід менторів. Кінцевий результат — готові до реалізації проекти і зв’язки між організаціями, які з часом перетворяться на велику мережу. А гуртом, як відомо, світ змінювати легше.