Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу.
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Місць немає

Київська міська державна адміністрація повідомляє: території столичних кладовищ вистачить усього на рік. Чи зможе Київ вирішити цю проблему самостійно?
18 грудня, 2013 - 10:25
Київський крематорій. Фото з блога interesniy-kiev.livejournal.com

За інформацією департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, зараз у Києві налічується 29 кладовищ. Відкрите для нових поховань лише Північне кладовище в Броварському районі столиці. Два кладовища — Старообрядне та Мишеловське — закриті, решта — напівзакриті та доступні для поховань лише на вже зарезервованих місцях.

«День» вирішив дізнатися, що планує зробити київська влада для вирішення цієї проблеми. Почали з нового Генплану, який діятиме до 2025 року. Там чітко позначено, що Київ залишиться в існуючих межах, тоді як щільність населення зросте в півтора разу.  Так само там прописано, що  найближчими 15-20 роками необхідно виділити 220,1 га землі для нових поховань, а вільна територія в межах  міста складає всього — 8,6 га. Межі міста при зростаючій щільності населення переносити не планують. Відповідно, головною надією киян є виділення землі областю.

«Проектом Генплану передбачені такі заходи з вирішення даної проблеми: проведення реконструкції існуючих кладовищ та будівництво колумбарних стінок,  заборона на поховання традиційним способом у межах міста, окрім випадків поховання або підпоховання в родинні могили. А також збільшення потужності існуючого крематорію на Байковому кладовищі та споруда нового на території  приміської зони», — пояснив «Дню» Сергій Петрик,  начальник відділу роботи з громадськістю комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва».

Крім того, за словами пана Петрика, Генпланом заплановано розширення Північного кладовища та будівництво нового крематорію на площі 68 га,  розширення існуючого Південного кладовища  — на 27,4 га, створення кладовища площею близько 50 га в Бориспільському районі при узгодженні з Вишенською сільською радою. Пропонується також використовувати резервну ділянку площею 80 га між селами Мироцьке Києво-Святошинського району та Блиставиця Бородянського району.

На питання «Дня» про те, яким чином буде збільшена потужність крематорію та чим це обґрунтовано, пан Петрик відповів наступне:  «Яким чином буде підвищена потужність крематорію — питання не до розробників Генплану, фахівців із містобудування, а відповідних фахівців, і здійснювати його будуть професіонали, які займаються крематоріями».

Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко дотримується іншої думки про методи  вирішення даної проблеми. «Заява КМДА про те, що через рік у столиці ніде буде ховати людей, питання виділення землі під кладовища, — це питання перманентне. Це чергова заява, мета якої — чинити тиск на область із вимогами про виділення землі під кладовища», — сказав він.

Експерт говорить, що спірним питанням є те, що місцеві громади висувають свої умови за «заподіяні незручності». Як приклад,  це було у випадку з п’ятим полігоном  (Полігон №5 для твердих побутових відходів знаходиться в селі Підгірці Київської області. — Ред.). Регулярно з бюджету Києва виділяються гроші на водопостачання, будівництво та реконструкцію доріг у зоні впливу Полігону №5. «Це цілком нормальний процес, але особисто я вважаю, що треба було б ліквідовувати такого роду компенсаційні угоди», — коментує Сергієнко.

Є думка, що питання з приводу нестачі місць на кладовищах столиці — це лише відгомін спроб вирішення серйознішого питання — проблеми Київської агломерації, об’єднання області та Києва в єдиний територіально-адміністративний округ. Як зауважує пан Сергієнко, область і місто нерозривно зв’язані між собою і є  «територіально-органічним організмом». Справді, багато людей їздять із області до Києва на роботу, багато людей  із Києва їздять в область на дачі, в заміські комплекси для відпочинку. І давно назріла необхідність упорядкувати взаємини області та Києва. Зробити це можливо, за словами пана Сергієнка, лише в один правильний спосіб, а саме:  створити єдину агломерацію Київського округу.  «Тобто треба вирішити це організаційне питання, і Генплан області та Києва мають бути не двома різними, а одним Генпланом. І стратегія розвитку має бути не окремо Києва й області, а  спільна. Тому що це історично та природно реальне об’єднання. Просто його треба формалізувати», — підсумовує Олександр Сергієнко.

Вікторія ОХРІМОВИЧ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments