Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Міста-невидимки

Чому люди мусять доводити владі, що їхні населені пункти фактично окуповані
7 вересня, 2017 - 10:14
ФОТО З САЙТА WIKIMAPIA.ORG

«Золоте-5 не контролюється українською владою десь із літа 2014 року. Я виїхала звідти у жовтні 2014-го і відтоді живу в Києві. Зараз у Золотому-5 немає не тільки української влади — там взагалі відсутні права і закони», — говорить Ганна Якимчук, наукова співробітниця Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи, яка є внутрішньо переміщеною особою.

Але чомусь Золоте-5, яке розташоване в Луганській області, відсутнє в урядових списках населених пунктів, що не контролюються українською владою або належать до лінії зіткнення (містяться у розпорядженні Кабінету Міністрів №1085-р). Ця бюрократична деталь влітку цього року вплинула на життя сотень переселенців — адже за постановою Кабміну №370 отримувати адресну допомогу можуть лише внутрішньо переміщені особи з населених пунктів, які є в цих списках, ті, чиє житло зруйноване, і ті, хто виїхав з окупованої території (юридично такою визнано тільки Крим). От і родина Ганни з червня 2017-го перестала отримувати адресну допомогу для переселенців.

ЗАГУБЛЕНИХ — ДЕСЯТКИ

Юристка громадської організації «Донбас SOS» Марія Красненко виокремлює кілька проблем. По-перше, списки з розпорядження №1085-р востаннє оновлювали у грудні 2015 року, тобто вони дуже застарілі. По-друге, в самому розпорядженні Кабміну передбачається, що Міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки за поданням Антитерористичного центру при СБУ мають щомісяця надавати інформацію по населених пунктах у зоні АТО до Кабміну. Але, як бачимо, це правило не працює.

«Із грудня 2015-го відбулося багато речей. По-перше, є великі зміни в адміністративно-територіальному устрої. Були змінені межі населених пунктів, створені військово-цивільні адміністрації, а це не врахували, — продовжує Марія Красненко. — Багато населених пунктів не включили як до одного, так і до іншого списку. Наприклад, місто Іловайськ — хоча ми всі знаємо, що там відбувалося».

«Донбас SOS» є однією з організацій, які ще у червні подали владі свій, уточнений, перелік населених пунктів, які не контролюються українською владою або розташовані на лінії зіткнення. «Ми отримали відповіді від Луганської та Донецької обласних військово-цивільних адміністрацій, вони підтверджують, що подання з переліком населених пунктів є. Але станом на сьогодні, за нашою інформацією, жодних подань до Кабінету Міністрів не внесено. Коли це відбудеться — невідомо. Тож зміни не прийняті і внутрішньо переміщені особи з населених пунктів, яких немає у даному переліку, допомогу не отримують або вимушені звертатися до суду для встановлення відповідного факту», — розповідає Марія Красненко.

За словами юристки, оцінити, скільки населених пунктів не потрапили у перелік, доволі складно. Адже, наприклад, є міста обласного значення, у підвідомчості яких є кілька інших населених пунктів (до речі, Золоте-5 якраз не має статусу окремого населеного пункту). «Складаючи наш список ми керувались таким принципом, щоб показувати, в тому числі, населені пункти, які належать до підвідомчості міст обласного значення, — пояснює Марія Красненко. — Взагалі в переліках відсутні з десяток міст, якщо казати і про підвідомчі населені пункти, таких понад 50».

«ХТОСЬ НЕ ЗРОБИВ СВОЮ СПРАВУ ВЧАСНО»

Ганна Якимчук надсилала запити до штабу Антитерористичного центру при СБУ та управління Служби безпеки в Луганській області. У відповідях ті просто повторюють інформацію з розпорядження Кабміну №1085-р.

Трохи більше надії у відповіді від Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. Там, зокрема, йдеться: «Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1276-р... місто Золоте-5 Попаснянського району Луганської області фактично розташоване на території, тимчасово не підконтрольній українській владі. Обласною військово-цивільною адміністрацією до центральних органів влади надані пропозиції стосовно доцільності внесення змін до чинних нормативно-правових актів, якими визначається перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень... з метою їх актуалізації та приведення до фактичного стану». Втім, скільки можуть розглядати такі пропозиції — відкрите питання.

Переселенцям, які опинилися в абсурдній ситуації, Марія Красненко радить звертатися до АТЦ при СБУ для отримання відповіді, що їхній населений пункт належить до тимчасово неконтрольованої території або на лінії зіткнення. Потім цю відповідь треба надати управлінню соцзахисту. Якщо там повторно відмовлять у призначенні допомоги, треба просити дати цю відповідь письмово і звертатися до суду.

Втім, приклад Ганни Якимчук показує, що Антитерористичний центр може надати формальну відписку з некоректними даними з урядового документу. «Тепер ми повинні збирати факти, фотографії, матеріали різних організацій з приводу того, що на території Золотого-5 немає української влади, — обурюється Ганна. — Це питання можна вирішити для себе — подати позов до суду, що фактична ситуація така, навести докази і намагатися відновити виплати. А ще може бути позов такого змісту, щоб задовольнити всіх людей, які звідти виїхали. Адже наші знайомі, які теж виїхали із Золотого-5, не отримують допомогу, у них такі самі проблеми. Наразі навіть не знаю, чи чекати, коли ухвалять зміни до переліку, чи вирішувати своє питання в суді. Якась дурна робота, яка не вирішує одного — того, що хтось не зробив свою справу вчасно».

Тим часом поетка Любов Якимчук, сестра Ганни, яка надала ситуації розголосу, днями запостила у Facebook новину з сайта «міністерства внутрішніх справ ЛНР» про те, що їх керівник побував у Золотому-5 з «робочою поїздкою». Чи приймуть це українські держоргани як доказ фактичної окупації?

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ