Михайлівський монастир – з «армією»!

За даними Міністерства оборони України, сьогодні вже понад 250 тисяч  українців взяли участь у воєнному конфлікті на сході країни. Повертаючись із зони АТО, вони стикаються з різними проблемами, починаючи від «війни» всередині себе, до боротьби за заслужені пільги та працевлаштування. Психологічна, духовна, юридична підтримка, а також допомога в працевлаштуванні військових — вкрай актуальні питання.

Щоб допомагати АТОвцям справлятися з викликами життя після війни, на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві нещодавно розпочав роботу Центр практичної допомоги захисникам України AXIOS. Його місія — допомогти демобілізованим військовим із працевлаштуванням, і взагалі — з тим, щоб побачити життєві перспективи, а також підтримати бізнес-ініціативи ветеранів. Фахівці Центру проаналізували досвід різних країн, громадяни яких брали участь у бойових діях. Виявилося, що швидкому повноцінному поверненню до мирного життя сприяють два фактори — розуміння й підтримка сім’ї та улюблена справа. Саме тому команда Центру сфокусувала зусилля саме на цих напрямах. Ініціатором проекту став бізнесмен і меценат Андрій МАЦОЛА.

«Сьогодні в Україні кожна компанія, кожен громадянин у тій чи іншій формі допомагає армії. Ми — одна з таких компаній, і я — один із таких українців. Але складність у тому, що, по-перше, така індивідуальна допомога не має системного характеру, а по-друге, ми не знаємо точно, що саме армії необхідно в цей момент. Створивши Центр, ми можемо отримувати актуальну інформацію про першочергові потреби від Генерального штабу, волонтерів, а також організацій, які допомагають армії. Наша мета — надати хлопцям можливість займатися улюбленою справою, щоб вони якомога швидше забули жах, який пережили. Як підприємець, я добре знаю, наскільки важливо займатись тією справою, котру любиш і до якої маєш хист. Коли займаєшся такою справою, сумні думки відходять, а день проходить цікаво та швидко. Ми намагатимемося визначити сильні сторони наших хлопців і прислухатися до їхніх побажань щодо працевлаштування. Друге завдання — психологічна підтримка та супровід, з військовими працюватимуть психологи та капелани», — розповів Андрій Мацола.

Місію Центру AXIOS схвалив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ. Він благословив справу і зазначив, що Українська православна церква Київського патріархату з перших днів воєнної агресії на Донбасі підтримує українських бійців: за два роки майже 400 капеланів УПЦ КП несли свою службу поряд з воїнами. Вони продовжують цю справу, і коли повертаються до своїх єпархій, допомагають колишнім бійцям та їхнім родинам.

«До воїнів, які захищали і захищають нашу українську землю, слід ставитися як до героїв, про яких Христос сказав, що «ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». Вони не тільки готові, а багато хто з них віддав своє життя... Сім’ю треба любити, захищати, Батьківщину теж треба любити й захищати. Треба любити одне одного, тому що суспільство, побудоване на правді та любові, міцне, а суспільство, побудоване на багатстві, на користолюбстві, на неправді — не встоїть», — наголошує Святійший Патріарх Філарет. 

Як зазначалося, Центр AXIOS спеціалізується на працевлаштуванні колишніх бійців — на підвищенні кваліфікації чи перекваліфікації, роботі над резюме, підготовці до співбесіди, супроводі при оформленні на роботу та адаптації на новому робочому місці тощо. Також допомогу ветеранам та їхнім рідним в Центрі надаватимуть юристи, психологи, психотерапевти, капелани. Для кращої роботи Центр підписав меморандум про співпрацю з Генеральним штабом: останній зобов’язався сприяти поширенню інформації про підтримку, яку Центр готовий надати колишнім бійцям.

«Це — хороший приклад того, як шляхом об’єднання зусиль державних органів та громадськості можна вирішувати важливі соціальні завдання в інтересах військових та членів їхніх сімей, — зазначає генерал-майор Олег ГРУНТКОВСЬКИЙ. — Для нас важливо, щоб захисники України, які з честю виконали свій військовий обов’язок, отримували можливість бути успішними в мирному житті та впевнено дивилися у завтрашній день».