На Дніпропетровщині сваряться гімнописці
Рівно рік тому завершився прийом заявок на участь у конкурсі із створення гімну Дніпропетровської області, який вирішила завести місцева влада. Комісія, що складається з діячів культури і чиновників, розкрила урну з конвертами і підрахувала кількість учасників. Виявилось, що свої варіанти гімнів надіслали 27 конкурсантів. Комісії належало прослухати і визначити найкращий з них. Гімн має бути затверджений на сесії обласної ради, а його «прем’єра» мала б відбутися ще 27 лютого 2012 року — на святкуванні 80-річча Дніпропетровщини. Минув рік, але офіційний гімн Дніпропетровської області досі не затверджено. Учасники конкурсу не знають про те, яка думка про їх твори склалася у членів конкурсної комісії. У зв’язку з цим з’явилися сумніви щодо прозорості роботи комісії і об’єктивності при підбитті підсумків конкурсу. Пристрасті довкола нього продовжують розпалюватися, тим більше, що обласні власті пообіцяли переможцям грошову премію. Сума в 10 тисяч гривень відносно невелика, але для місцевої творчої інтелігенції, не розбалуваної гонорарами і преміями, — досить спокуслива. Начальник управління культури і туризму Дніпропетровської облдержадміністрації Наталя Першина вважає, що звинувачувати організаторів конкурсу і комісію не варто. Усі пропозиції від конкурсантів подавалися анонімно, під спеціальним гаслом. У конвертах мають бути текст гімну і його музичний запис на компакт-диску. Проте комісія, розглянувши і прослухавши запропоновані проекти, вирішила підстрахуватися — аудіозаписи розмістили на сайті Дніпропетровської ОДА з тим, щоб будь-який мешканець області міг їх оцінити і взяти участь в інтернет-голосуванні. Підсумки цього «всенародного обговорення», а також висновки комісії, повідомила Н.Першина, будуть оприлюднені до кінця поточного року.
«Насправді, складнощі були, — визнав на прес-конференції член конкурсної комісії, народний артист України Анатолій Дудка. — Проекти на конкурс надійшли абсолютно різні. Один з них, наприклад, прийшов від 70-річної старенької. Виконує вона свою пісню дещо фальшиво, але з великим почуттям і любов’ю до рідного краю. Є маршеподібні гімни, проте, є і написані майстерно, дуже професійно. Ми не знали ким саме, але могли здогадуватися, судячи за голосом і з творчого почерку. Те, що ми виставили роботи конкурсантів на сайті облдержадміністрації — це набагато чесніше. Хай люди послухають і висловлять свою думку, тоді наш край матиме свій гімн, визнаний і схвалений його мешканцями. Після цього зроблять професіональну партитуру і гімн запишуть у виконанні симфонічного оркестру». А втім, такі пояснення з боку членів комісії влаштовують далеко не всіх. «В умовах конкурсу, — говорить один з конкурсантів, журналіст Микола М’якшиков, — вказано, що брати в ньому участь може будь-який охочий. Вважаю, що найбільшою помилкою, якої припустилася обласна влада, — є те, що участь у конкурсі можуть приймати самі члени конкурсної комісії. Таке абсолютно неприпустимо. Як можна при цьому бути об’єктивним?»
«Камінчик» у свій огород члени конкурсної комісії сприймають болісно. Ніхто навіть не здогадувався, завіряють вони, що один з варіантів гімну було написано відомою на Дніпропетровщині поетесою, яка, дійсно, виявилася членом конкурсної комісії. Яким чином з’ясувалося, що вона подала свою заявку — однозначно пояснити не можуть і висловлюють здогад про «авторський стиль», за яким можна визначити і впізнати роботи талановитого майстра. Щоб зняти зайві запитання, поетеса заявила про відставку. Претензії на адресу комісії висловлюють і інші конкурсанти і конкурсантки. Одна з них, співробітниця інтернет-видання, провела аналіз віртуального голосування на сайті ОДА. За її даними, кількість тих, що проголосували просто зашкалює, а свою думку нібито висловили більше 1 млн 800 тисяч користувачів — тобто, практично половина мешканців Дніпропетровщини. Такі факти, вважають учасники конкурсу, не викликають особливої довіри і наводять на роздуми, тим більше, що за рік ніхто не спромігся підбити підсумки конкурсу. Так або інакше, але Дніпропетровська область, яка за останній час встигла завести власний прапор і герб, досі залишається без офіційного гімну. Висловлюються думки, чи не краще затвердити як такого відому українську пісню, наприклад, «Ой, Дніпро, Дніпро», з чим члени конкурсної комісії категорично не згодні.
