Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Не відкладайте «на понеділок»

Вінничанка Ольга Бенда стала єдиною дівчиною із 42 000 учасників, яка пробігла Марафон морської піхоти США на протезі
8 листопада, 2019 - 11:03
ФОТО НАДІЇ ШАПОРИНСЬКОЇ

У останню неділю жовтня у Вашингтоні відбувся Марафон морської піхоти Marine Corps Marathon за участі українських воїнів. Усі вони зазнали поранень під час війни на Донбасі. Серед тих, хто біг дистанцію, була й Ольга Бенда, родом із Вінниці. Дівчина втратила ногу внаслідок вибуху під Авдіївкою, відтак 10 кілометрів шляху вона подолала на протезі. Ольга стала не лише першою дівчиною в складі команди, яка представляла Україну, а й єдиною учасницею серед бійців, які бігли марафон з протезом на нозі. Каже, що своїм відважним вчинком вона прагнула спонукати тих, хто у силу різних причин не наважується жити повноцінним життям, не відкладати його «на понеділок».

Ольга з багатодітної родини. Її батьки нині живуть у Вінниці. Коли почули про бажання доньки піти на службу, то вагалися, а рідні і друзі — відмовляли, як могли, адже на той час її маленькому сину Дмитрику було ледь більше року. Та жінка настояла на своєму і вже восени 2016 року поїхала в зону АТО. Служила у взводі матеріального забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади. По-простому, як вона каже: «готувала хлопцям їсти». Трагічний випадок із Олею трапився 14 травня 2017 року — на День матері. Тоді ворог вдосвіта почав обстрілювати українські позиції. Один із снарядів упав біля самісінької стіни будівлі, в якій перебувала дівчина. Ольга не пам’ятає, що далі відбувалося — дістала контузію, струс головного мозку, численні забиття м’яких тканин та втратила ногу. Але попри це дівчина не здалася. Вона почала підкорювати вершину за вершиною. Вийшла заміж, знайшла роботу в Києві, виграла конкурс краси Miss Military Fantasy, а тепер ще й зайнялася спортом. Першою її перемогою стало подолання 10 кілометрів у забігу «Ветеранська десятка», який відбувся в Києві на початку жовтня цього року. А тепер — вона підкорила Америку і подолала дистанцію 10 кілометрів під час 44-го марафона Морської піхоти США. Якою буде її наступна вершина, Ольга не каже, але зупинятися на досягнутому вона точно не збирається.

«Можна сидіти вдома і жалітися, а можна піднятися з колін і рухатися далі навіть без ноги. Життя точно вже не буде таким, як до поранення, але воно продовжується. Я дуже вдячна, що в мене є родина, яка підтримує, є друг Вадим Свириденко, який вже за пів року після травми подзвонив і сказав, що час, так би мовити, повертатися до строю, займатися бігом, — розповідає Ольга. — Я заповнювала анкету на участь у марафоні, не маючи протезу для бігу, але вже тоді мала надію, що впораюся. Як тільки його отримала, почала посилено тренуватися, бо хотіла довести, що навіть на протезі можна робити все — ходити, бігати, вигравати — як на власних ногах. Зараз я щаслива, що зважилася на цей вчинок, що зробила це саме в Америці і достойно представила Україну».

Загалом у марафоні взяли участь 12 українських ветеранів. П’ятеро тяжкопоранених армійців подолали забіг на 10 кілометрів, семеро легкопоранених пробігли повну марафонську дистанцію — 42 кілометри. Змагання відбувалися у Вашингтоні, маршрут пролягав через парки і меморіальні комплекси американської столиці та її передмістя. Вздовж усієї дистанції наших військових підтримували представники української діаспори. Оля каже, що підтримка була шаленою. Вигуки «Слава Україні!», «Ти — молодець!», «Гарна робота!», «Дякую за службу!» лунали гучніше за інші і це неймовірно підбадьорювало. Головною складністю змагань, особливо для спортсменів на протезах, стала злива. У день марафона пустився сильний дощ, але жоден учасник з України не зійшов з дистанції. Усі повернулися з медалями.

«Погода внесла свої корективи в наші плани. Та, попри дощ, ми не здалися, хоча й було нелегко. Після половини шляху протез почав натирати і доводилося знімати його, витирати куксу, знову одягати. Через це, звичайно, втрачався час, але я не зупинилася і фінішувала. Бігла заради хлопців, які загинули в російсько-українській війні, і заради тих травмованих людей, які відкладають усе «на понеділок». Хочуть займатися бігом, а не наважуються. У мене теж таке було, складно було себе змусити. Але мені дали можливість, дали протез і сказали: бери і бігай. Як можна було відмовитися? — ставить риторичне запитання Ольга. — Мій шлях до перемоги був нелегкий, лежав практично через Америку (усміхається. — Авт.). Але я не мала права підвести, бо вдома мене чекав чоловік, синочок, який мало не щодня ходив зі мною на «Олімпійський» бігати. Зараз зупинятися я не планую. Підтримуватиму себе в формі і подаватиму анкети на участь в інших марафонах, бо працювати над собою, жити і перемагати треба зараз, а не відкладати на потім».

44-й Марафон Морської піхоти США став четвертим забігом, у якому беруть участь ветерани українсько-російської війни. Цього року масштабна міжнародна подія зібрала 42 тисячі учасників з 60-ти країн світу. Українська група налічувала 12 учасників бойових дій, які зазнали поранення. Ще шестеро членів української команди супроводжують наших бійців.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ