Не вірте продавцям — вірте очам!

«Тижні зо два тому ми з мамою після важкого дня забігли до крамниці купити м’яса. Кілограм — 38 гривень, купили, начебто хороше м’ясо. Приїхали додому, дивимося — а з протилежного боку воно таке сіре, начебто йому вже не перший рік. Поїхали назад, давай розбиратися. Продавщиця у відповідь говорить — думала, що ми його собаці купуємо, і тому нічого не сказала. По-моєму, в нашій країні люди ще не на стільки добре живуть, щоб собакам м’ясо за 38 гривень купувати! — розповідає Тетяна, студентка університету легкої промисловості, а також, за сумісництвом, одна з мільйонів споживачів м’яса в нашій країні. — А взагалі неякісне м’ясо і мені попадалося, і знайомим моїм, і родичам. Від цього ніхто не застрахований».

Цей випадок не поодинокий, але незважаючи на старанну боротьбу ветеринарних експертиз із недоброякісними продуктами, ситуація залишається та ж: люди незадоволені, а зробити нічого не можна. Особливо актуальна проблема влітку, в спеку. Глава Департаменту захисту прав споживачів Олексій Никитюк розповів «Дневі», що скарг, які стосуються неякісного м’яса в торговельних точках м. Києва, цього літа ще не надходило. А ось із перевірених 2005 року 25,519 тонн м’ясопродуктів, у їх числі 7,954 тонн ковбасних виробів, було забраковано і знято з реалізації 21,508 тонн (81%), у т. ч. 5,624 тонн ковбасних виробів (70%). Можливо, люди просто не бачать сенсу скаржитися? Кореспонденти «Дня» вирішили самостійно довідатися побільше про цей продукт на ринках і в супермаркетах столиці.

ВИЗНАЧАЄМО ЯКІСТЬ

Доброякісність м’яса визначається за його зовнішнім виглядом, кольором, запахом і консистенцією. Свіже м’ясо, захололе і охолоджене, має червоний колір; консистенція м’яса — щільна; ямка, що утворюється від натиснення пальцем, швидко вирівнюється. Для свіжого м’яса кожного виду тварин характерний свій специфічний запах. Працівники лабораторії медсанекспертизи №2 Лівобережного ринку м. Києва Державного Департаменту ветеринарної медицини України твердять, що поганого м’яса на ринках взагалі немає: «Наш робочий день починається з перевірки продуктів, після якої кожен продавець отримує письмовий дозвіл на продаж м’ясних виробів. Тому продавець не може пустити в продаж недоброякісний продукт, але це не означає, що покупець не повинен звертати увагу на те, що він купує». І все ж «базарне» м’ясо лежить на відкритих тацях, де повзають мухи та інші комахи. З температурою взагалі погано, оскільки в павільйонах, де воно перебуває, дуже задушливо і жарко.

ФЕДЬКОМ ЗВАЛИ...

Лідером за «екстремальним» продажем м’яса є бабусі, які стоять зі своїм товаром прямо біля метро або пожвавлених перехресть. До однієї з таких бабусь, які торгують біля метро «Святошин», під виглядом звичайних покупців і звернулися наші кореспонденти. Відповідь на запитання про свіжість отримали комічну, але цілком показову для таких продавщиць: «Дочечко, у мене взагалі найкраще м’ясце в усьому Києві. Я стою в тіні й тут сонечко на нього не світить, тому воно й не псується. Мухи? Мухи на нього не сідають, я ж лопушком усіх відганяю, а якщо якась і сіла, то яка різниця, все одно смажити будеш, вся зараза заодно й висмажиться. Купуй, дуже хороший кролик був, я його Федьком звала...» «Федька» кореспонденти «Дня», звичайно ж, не купили, оскільки сумнівалися не лише в його справжньому імені, але й у тому, чи дійсно він належав до кроликів, а не кицьочок чи інших видів живності...

НА СКЛАД ВХІД ЗАБОРОНЕНО!

Все ж за купівлею вищезазначеного продукту відправлятися краще до супермаркетів, оскільки там м’ясна продукція перебуває виключно в холодильниках, тобто один із головних критеріїв зберігання (температуру) вже витримано. Хоча невідомо, як справи йдуть на складі, де зберігається основна частина м’ясних виробів, і звідки, природно, приносять м’ясо на розкладку. Не так давно в московських супермаркетах було виявлено розчини, в яких замочувалося м’ясо, яке зіпсувалося через неправильне зберігання, для надання йому відповідного вигляду і запаху. На склад кореспондентів «Дня» не пустили. Порадили звернутися спочатку до одних, потім до других, а потім до третіх. «Треті» ж попрохали оформити заявку, яку, якщо в «четвертих» буде час, вони розглянуть, натякаючи на те, що потрапите ви туди не скоро (якщо потрапите), так що можете навіть не старатися. Мабуть, там все ж таки є те, що абсолютно небажано виносити на громадський огляд... Так що доводитися задовольнятися тим, що в усіх крамницях завідуючі м’ясними відділами впевнено заявляють: м’ясо відмінної якості, на вітрині воно лежить не більше одного дня, а якщо його не куплять у перший день продажу, відправляється на переробку до кулінарії.

                                                           ***

Як бачимо, абсолютно всі продавці хвалять свій товар, чого й слід було чекати. Проте, цифри говорять самі за себе: щорічні перевірки виявляють різноманітні порушення на більшій половині точок продажу. Покупцеві в такій ситуації можна порадити одне: пильно дивитися. Запам’ятати характеристики свіжого м’яса, вказані вище, а також придивлятися до умов зберігання: зрозуміло, що коли м’ясо лежить на сонці біля проїжджої частини, фактично на землі, якщо не зважати на підстелену газетку, і ним повзають мухи — на колір і утворення ямок уже можна уваги не звертати...