Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Нещадний догляд

Що знов не так із озелененням Києва
7 листопада, 2018 - 12:10
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як можна дізнатися з відкритих джерел, вперше липи на Печерську з’явилися ще у ХVІІІ столітті біля Кловського палацу, згодом ними засадили всю сусідню вулицю, що нині зветься Липською. На початку ХІХ ст. липову алею вирубали через інтенсивну забудову району. Згодом тут знову насадили пахучі деревця — недарма ця частина київського середмістя здобула назву «Печерські Липки». А тепер тут ростуть екзотичні сакури і платани. Тільки киянам це не сподобалося.

Місцеву громаду обурило, що на цілком здорових липах обрізали гілки нижнього та середнього ярусів, а частину дерев взагалі викорчували. Так працівники комунального об’єднання «Київзеленбуд» провели санітарну обрізку дерев, хоча відповідних документів місцевим мешканцям не показали. Згодом на звернення активіста Олеся КРИЖАНІВСЬКОГО в комунальному підприємстві, яке займається утриманням зелених насаджень Печерського району, відповіли, що на вулиці Липській дерева потребували санітарної обрізки, а деякі, сухостійні та аварійні, повного видалення.

ЗАГРОЗА ДЛЯ ІСТОРИЧНИХ ДЕРЕВ

І це не єдиний огріх «київзеленбудівців». Киянин-арборист Ігор СІНГЕР розповів у соцмережах, що комунальники збираються лікувати історичну липу Петра Могили, що біля Національного музею історії України та підмурків Десятинної церкви. Лікувати планували не все дерево, а частини дупел, заливаючи туди певні суміші. Ігор Сінгер зазначає, що це шкідлива методика. На щастя, після розголосу комунальники пообіцяли узгодити план лікування історичної липи з відомим арбористом.

До речі, торік «зеленбудівці» зрізали з десяток фруктових дерев біля Національного музею історії України. Від кронування минулої осені постраждали і дерева на Пейзажній алеї. З останніх історій, що вразили киян, — вирубування столітніх ялин у парку Київського політехнічного інституту. А цього року осіннє кронування зачепило вулицю Нижній Вал, де так само провели нещадну санітарну обрізку дерев. Згодом кияни розповіли в соцмережах, що на території Національного експоцентру від деяких здорових дерев залишилися пеньки.

НЕ КРОНУВАТИ, А ЛІКУВАТИ

Кияни обурюються брутальним кронуванням останні кілька років і намагаються почути від комунальників — навіщо це робити, якщо дерева живі та здорові, як на вулиці Липській? Арбористи теж закликають «зеленбудівців» не кронувати, а лікувати. Тільки ця методика чомусь не приживається. Певно, не дає змоги заробити так, як на топінгу (інша назва кронування).

Жителька столиці Зоя ЗВИНЯЦЬКІВСЬКА створила на сайті Київради петицію з вимогою припинити необґрунтовану обрізку дерев у місті. За підрахунками Зої, якими вона поділилась на своїй фейсбук-сторінці, «Київзеленбуд» лише на одній алеї заробив чотири рази: на обрізці, закупівлі саджанців, висаджуванні та ліквідації великих дерев. І це ще не кінець. Адже висадили дерева у жовтні-листопаді, заздалегідь розуміючи, що вони мають мінімальні шанси на приживання.

«Висадили дерева двох видів: а) сакури (дуже дорогі саджанці), за півметра від краю доріжки, тобто їхнє коріння уже приречене, висадили так по-ідіотськи, тому що інша частина газону зайнята високими деревами та їхнім корінням; б) платани (дуже дорогі саджанці) — теплолюбні, нічого, що вже листопад, висадили їх посередині алеї, вочевидь, коріння їм не заважає, вони просто загнуться через місяць від холоду», — оповідала Зоя Звиняцьківська.

22 МІЛЬЙОНИ НА САДЖАНЦІ

Якщо проаналізувати на сайті ProZorro всі тендери, проведені «Київзеленбудом» від початку цього року, отримуємо цікаву статистику. Зауважмо, редакція вивчила лише документи, що стосуються закупівлі саджанців та проведення санітарної обрізки.

Так-от, за цей рік «Київзеленбуд» заробив на обрізанні дерев понад один мільйон 600 тисяч гривень. Але це мізер порівняно з тим, скільки підприємство витрачає з міського бюджету на закупівлю нових саджанців. Цього року на нові деревця витратили понад 22 мільйони гривень. І як насмішка — ще 2 мільйони 800 тисяч гривень пішло на послуги з коригування та моніторингу «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року» та концепції формування зелених насаджень у центральній частині столиці.

«У мене у дворі «замовили» з офісу здорові каштани почистити від непотрібних гілок, — писала у «Фейсбуці» киянка Світлана. — Як це можна зрозуміти, коли на гілках нема листя? І все з дозволу «Київзеленбуду». Ціна питання у моєму дворі — двічі по 80 тисяч гривень».

Тим часом 13 листопада комунальники проведуть ще один тендер на закупівлю 1218 дерев, ціна саджанців — 4 мільйони 266 тисяч гривень.

ПРО МОРАТОРІЙ НА ОБРІЗКУ

Як нарікав раніше «Дню» еколог Олександр СОКОЛЕНКО, комунальники створюють видимість роботи, постійно щось висаджуючи, вирубуючи й витрачаючи гроші київського бюджету, а треба просто доглядати за рослинами.

«Уже не перший рік проблема не в кількості висаджених дерев, а в якості догляду, — додає у «Фейсбуці» киянин Володимир КАРОЛЕВИЧ, ініціатор створення ботанічного саду на лівому березі Дніпра. — Кожне дерево має право отримати в спеку хоч через день по 10 літрів води. Як це забезпечать для нових дерев? Поділіться досвідом, бо у Дніпровському районі немає кому поливати. Поливають прадідусевим методом зі шланга».

Це лише один приклад того, як «доглядають» за міськими насадженнями. Власне, щоб змінити цю тенденцію, Зоя Звиняцьківська і зареєструвала на сайті Київради згадану петицію, де пропонує встановити мораторій на формувальне, санітарне та омолоджувальне обрізання дерев у столиці протягом двох років з моменту ухвалення цього рішення. Крім цього, потрібно створити робочу групу з незалежних фахівців-дендрологів і представників громадськості, яка розробить стратегію збереження та відновлення зелених насаджень у Києві. Станом на 6 листопада петиція зібрала понад 500 підписів, тоді як потрібно щонайменше 10 тисяч. Втім, є час підтримати ініціативу — збір підписів триватиме ще 79 днів.

 

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments