Нове звучання
Першими відвідувачами будівлі Театру на Подолі стали люди з порушеннями зору
Концерт «Заговори, щоб я тебе побачив», присвячений Міжнародному дню білої тростини, відбувається у театрі вже втретє. Цього року свято особливе, адже трупа Віталія Малахова приймає гостей із групи «Творчі ініціативи» в новій домівці, яку нещодавно ввели-таки в експлуатацію.
МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ
Перед початком концерту гості збираються у холі, здають верхній одяг привітним гардеробницям. Частина розсідається на диванчиках та обговорює останні новини, інші потроху досліджують простір навколо. За кілька хвилин до початку в холі з’являється режисер Олександр Фоменко. Він вітає глядачів, коротко нагадує їм історію театру та його нової будівлі і запрошує усіх нагору.
Із першого поверху до зали, буфету та інших приміщень ведуть сірі бетонні сходи. Завдяки підсвічуванню та жовтим лініям на першій та останній сходинках слабкозорі крокують більш упевнено. Звичайно, охочі можуть скористатися ліфтом.
Нарешті глядачі входять до театральної зали, де вже у листопаді актори відіграють перший повноцінний спектакль. Оминувши ряди синіх крісел, слабкозорі та незрячі люди разом із супроводжуючими та режисером піднімаються на сцену. Олександр розповідає їм, як вона влаштована, запрошує доторкнутися до жорстких куліс, що вишикувалися двома рядами обабіч сцени, та зазирнути до скрині з реквізитом, яка стоїть на ній. Поки одні досліджують рушницю легкими доторками пальців, інші підносять книжку у візерунчастій обкладинці до самих очей, бачать усередині сторінки радянського технічного підручника та жартують про невідповідність форми та змісту. Сцена освітлюється добре, один із чоловіків навіть прикриває очі рукою та вголос жаліє акторів та співаків, які постійно засліплені світлом софітів.
Нарешті концерт починається. Учасники дійства займають свої місця в глибині сцени, а глядачі спускаються до зали.
КОЛЬОРИ ТА ГОЛОСИ
Першу частину заходу підготували учасники групи «Творчі ініціативи». Це креативні та позитивні люди, які проявляють свою майстерність у різних сферах — вчителювання, письменництво, журналістика, розробка та проведення екскурсій тощо. Вони по черзі виходять до мікрофона, декламують власні поезії або співають пісень. Світ у цих віршованих рядках — об’ємний, кольоровий, виразний, сповнений глибоких почуттів. Тут і присвяти солдатам та волонтерам, і ліричний сум та зізнання у вічному коханні. У програмі знайшлося місце і для сатири, жартів та дитячих віршиків.
Стіни та сходи у залі були тьмяно підсвічені, потужні голоси слабкозорих та незрячих звучали з легкою луною, що посилювало враження. На екран позаду сцени транслювали різні зображення. Олександр Фоменко, який зайняв місце за столиком із лампою у глядацькій залі, озвучував кожну візуальну зміну, яка відбувалася впродовж концерту.
Особливо важливою така аудіодескрипція була у другій частині програми. Поети та співаки спустилися до зали, а на сцену вийшли актори Театру на Подолі. Вони зіграли для гостей уривки з вистав «Мати» за п’єсою Карела Чапека та «Шоу про шоу».
ОТРИМАТИ МАКСИМУМ
«Багато людей із порушеннями зору не хочуть відвідувати театр, — розповідає Олена Василенко, голова незалежної координаційної дослідницької групи «Творчі ініціативи. — Коли звичайні люди реагують на рухи та вирази облич акторів, такі глядачі не розуміють, що відбувається, і частково випадають із театрального дійства. На слух вони сприймають виставу шматками, не можуть поєднати все у зв’язний сюжет, і це їх дуже розчаровує. Тифлокоментування дозволяє незрячій людині сформувати цілісне уявлення про дійство та отримати максимум від відвідування театру».
«Творчі ініціативи» вже понад шість років співпрацюють із Театром на Подолі на благодійній основі. Учасники групи задоволені новою будівлею, її оформленням та європейським рівнем доступності, вони дякували колективу театру за теплий прийом та пристосування приміщення до їхніх потреб.
Трупа Театру на Подолі теж рада такій співпраці. Там сподіваються, що скоро зіграють і першу виставу з повною аудіодескрипцією. «Після спеціального навчання актори розроблятимуть тифлокоментування для усіх вистав, — обіцяє Олександр Фоменко. — Коли люди із порушеннями зору захочуть відвідати наш театр, вони попередять нас, і ми запросимо коментатора, який буде описувати дійство із радіорубки, а глядачі чутимуть його голос у навушниках».
Колектив театру також планує запустити партнерські майстер-класи з акторської майстерності та сценічної мови, які додадуть людям із особливими потребами впевненості у власних силах.
