У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Новий вимір радянської графіки

У дніпропетровській галереї «Артсвіт» відкрито незвичайну виставку: щодня о 15.00 експозиція змінюється
11 грудня, 2015 - 11:02
«КОЛЕКЦІЯ. ПЕРШИЙ КРОК»: УНІКАЛЬНА ФОРМА, УНІКАЛЬНИЙ ЗМІСТ

Галерея представила власну колекцію графіки 50—80-х років минулого століття. В експозиції — близько 200 робіт українських художників радянського періоду. Родзинка проекту «Колекція. Перший крок» у тому, що щодня о 15.00 виставка змінюється. Отже, навіть відвідавши галерею не один раз, глядач зможе віднайти нові смисли.

— Ідея проекту в тому, що колекція — це живий організм. Тому картини на виставці постійно циркулюють, — говорить куратор проекту, відомий художник Микита ШАЛЕННИЙ. — Ми популярно розповідаємо глядачеві про те, що таке графіка. Для цього біля кожної картини є позначення, які допомагають її «прочитати». Також у залі — шість аудіогідів. Відвідувач може надіти навушники і почути про саму особистість художника, його техніку і символіку картин. Переосмислити й відкрити цю графіку по-іншому. Адже ці художники хоч і працювали під гнітом тоталітарної цензури, шукали шляхи, щоб вийти з-під неї.

Так, у серії картин київської художниці Надії Лопухової «Сінокіс» ми бачимо жінок, які працюють у полі, відпочивають після важкого робочого дня. Але навіть у цих фігурах трудівниць проглядається бажання показати жіночність і приховану сексуальність. Жіночі образи — лейтмотив творчості Надії Лопухової. Її героїні — це і жінки, які пройшли жахи окупації під час Другої світової війни. Це й оспівані Тарасом Шевченком, Лесею Українкою і в народних піснях українські героїні, в кожній із яких — особливе чарівництво, кожна з яких сильна духом.

Українською історією й етнографією захоплювався і художник Георгій Якутович. У своїх творах він інтерпретував українські народні думи, проглядається в його графіці сильний вплив гуцульських мотивів. Саме він, до речі, оформляв епохальні українські фільми «Тіні забутих предків», «Захар Беркут». На виставці представлені його ескізи, ілюстрації до літературних творів.

Герої картин київського творця Миколи Попова — маленькі люди, які несуть на своїх плечах тягар бід цілої країни. Переважно в техніці літографії він змальовував монументальні фігури. Його надихали твори Кобзаря і філософа Григорія Сковороди. Як і багато художників свого часу, Микола Попов змальовував жахи окупації і післявоєнне відновлення країни. А ще його сміливо можна назвати мандрівним художником. З олівцем у руках він об’їздив усі країни колишнього СРСР, Європу, близький Схід і США. Щоденником мандрів слугували ескізи.

Промисловий світанок України — на картинах харківського художника Василя Мироненка. Його індустріальні пейзажі присвячені заводам Придніпров’я, Приазов’я і Донбасу 50—60-х років. Графіка сповнена енергії, сили й особливої урочистості. Літописцем «промислового» Придніпров’я називали і його учня, нашого земляка Миколу Родзіна, який змальовував ударні будівництва і заводські рекорди післявоєнного Дніпропетровська.

— Усіх цих художників об’єднує період, у який вони творили, і високий професіоналізм, — говорить куратор проекту «Колекція. Перший крок». — При цьому всі вони працювали в різній техніці і представляють різні регіони України.

Автори проекту також хочуть познайомити відвідувачів із культурою колекціонування. Адже саме колекція і стає основою зародження культурного простору, відправною точкою для створення галерей і музеїв. Найбільший арт-майданчик Дніпропетровська «Артсвіт» теж починався з колекції графіки. Про своє бачення колекціонування в галереї говорять арт-критики, культурологи, колекціонери. Інтерв’ю з ними аписали автори проекту. Тепер відео демонструють на виставці. Побачити колекцію і залишити свій відгук про неї можна буде до 9 лютого в галереї «Артсвіт» за адресою: Дніпропетровськ, вул. Січових Стрільців (кол. Артема), 4А. Галерея працює з вівторка по суботу з 11.00 до 19.00. Вхід вільний. 

Олена ДРИГА, спеціально для газети «День». Фото Миколи СЕМЕНИ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments