Обережно, громхарч!

Через отруєння 38 людей у ресторанах столиці протягом останнього тижня поліція порушила кримінальну справу за статтею 325 Кримінального кодексу України («Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням»). Водночас Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів провела перевірку закладів громадського харчування щодо дотримання санітарно-гігієнічних норм. За інформацією Держпродспоживслужби, після рейду, який охопив 103 заклади, в 79 із них (78%) виявили порушення ветеринарно-санітарних вимог і вимог санітарного законодавства. Як наслідок, 30% перевірених ресторанів призупинили роботу. Не було порушень лише у... чотирьох закладах.

Це загрозлива ситуація, яка несе небезпеку життю і здоров’ю громадян, вважають експерти. За даними лабораторних досліджень, імовірно, збудником гострої кишкової інфекції є паличка сальмонели. Епідеміологи нагадують, що інкубаційний період кишкової інфекції, викликаної збудником сальмонельозу, складає 7 — 14 днів, тож не виключаються поодинокі випадки захворювання.

«ЧАСТО ЗАБЕЗПЕЧИТИ КОНТРОЛЬ НЕМОЖЛИВО»

Безвідповідальне ставлення підприємців до дотримання санітарних вимог на виробництві спонукало Кабінет Міністрів відреагувати посиленням контролю. Так, 4 липня уряд прийняв постанову «Питання посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження». У ній ідеться про створення мобільних груп у складі фахівця Держпродспоживслужби та представника поліції, які мають запобігати порушенням ветеринарно-санітарного законодавства на виробництвах і виявляти такі.

«Сьогодні, в рамках чинного законодавства, для того щоб ми як компетентний орган могли вийти на перевірку закладу чи продукції, на які поскаржився споживач, треба пройти багато процедур, — констатує голова Держпродспоживслужби Володимир ЛАПА. — Термін розгляду скарги — місяць-півтора. Спочатку її подають у наш територіальний орган, звідти — до нас, центрального апарату, а потім — до Мінагрополітики, яке дає дозвіл на перевірку. Зрозуміло, що такий термін позбавляє перевірку сенсу, оскільки виробник за цей час може усунути порушення. Тому в рамках такого законодавства забезпечити дієвий контроль надзвичайно складно, а в багатьох випадках — неможливо».

Саме спалах отруєнь у Києві дав можливість провести аудит ресторанів у короткі терміни. Кількість виявлених порушень — немислима. Ось основні: відсутність державної реєстрації закладу, незадовільний стан виробничих приміщень, приміщення не відповідають фактичній продуктивності закладу, неправильно зберігається сировина, напівфабрикати та готова продукція. Також виявили порушення вимог до зберігання інвентарю та місць мийки, проведення дезінфекції. А ще — відсутність супровідних документів і маркування сировини, порушення умов зберігання продукції (коли термін придатності вичерпаний, а сировина зберігається разом із готовою продукцією), старий інвентар, відсутність контрольних приладів, маркування на продукції та сировині тощо. Щодо персоналу — порушення стосувались відсутності медичних книжок і невчасного проходження медоглядів.

ПРО ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ — НЕ ДІЗНАЄТЕСЬ

«Однією з причин збільшення харчових отруєнь в Україні є скасування ряду документів, які мають засвідчувати якість і безпечність продукції. Це зумовило послаблення державного контролю і, відповідно, стало однією з причин поширення кишкової інфекції, — переконаний Борис КОБАЛЬ, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби. — Наразі в Україні супровідні ветеринарні документи на сировину та готову продукцію скасовані, декларація від товаровиробника замінена товаротранспортною накладною. Але вона не несе ніякого навантаження щодо показників якості та безпечності продуктів, адже в ній зазначається лише кількість товару, асортимент, продавець і покупець. Такий документ не передбачає наявності висновків державної чи відомчої лабораторії».

За словами Бориса Кобаля, як показали перевірки підприємств, що займаються, зокрема, переробкою риби, на таких виробництвах часто немає належного обліку температурних режимів, у документах не відображено терміни соління риби. Риба може довго зберігатися без видалення нутрощів, не контролюється температура в камерах, де проходить її в’ялення та зберігання, є й багато інших порушень.

СПРОБА ЗРОБИТИ «ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ»

Доброю новиною є те, що 30 червня Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», який має захистити споживачів. Зокрема перевірки операторів ринку здійснюватимуться без попередження, запровадять фаховий державний контроль.

«Ухвалення цього закону є важливим кроком у посиленні контролю у сфері харчової безпеки. Він має велике значення для реформування української системи державного контролю безпечності харчових продуктів, адже затверджує базові принципи європейської системи такого контролю в країні, — зазначає Володимир ЛАПА. — Ухвалений закон передбачає запровадження зовнішнього щорічного аудиту компетентного органу, тобто Держпродспоживслужби, до якого, зокрема, залучатимуться представники громадськості. Буде обмежено коло осіб, яким можуть делегуватися повноваження щодо здійснення державного контролю, запроваджується фіксований розмір штрафу за відповідний вид порушення».

Запрацює закон не раніше як за дев’ять місяців — у разі прийняття необхідних підзаконних актів. А сьогодні громадянам, які виявили порушення санітарно-гігієнічних і ветеринарно-санітарних норм законодавства, експерти радять звертатися на гарячу лінію Головного управління Держпродспоживслужби: (044) 486-95-85.