«Облога» Лаври
Існує як мінімум два будівельні проекти у буферній зоні пам’ятки архітектури ЮНЕСКО. Чому закон не може їх зупинити?На вулиці Лаврській, 6 (колишня Січневого повстання, 26) може з’явитися готельно-офісний центр з підземним паркінгом. За різними даними висота новобудови може сягати шести-дев’яти поверхів. Усе б нічого, якби не місце розташування запланованого комплексу: якраз напроти церкви Спаса на Берестові та Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». А це — буферна зона Києво-Печерської лаври, що під одним номером із Національним заповідником «Софія Київська» входить до Всесвітнього списку пам’яток ЮНЕСКО.
Наразі дочірнє підприємство «Оазис», яке формально виступає автором та замовником проекту, просить у Київської міської ради продовжити договір оренди земельної ділянки на Лаврській, 6. У грудні минулого року Київрада фактично підтримала таке рішення, врятувати ситуацію вдалося лише зривом засідання профільної комісії. Та це не єдина загроза для святині.
ПИТАННЯ «ЗАВИСЛО» У КИЇВРАДІ
Виділення землі недалеко від Лаври має кількарічну історію. 2005 року Київрада передала ділянку за вказаною адресою фірмі «Оазис» з терміном оренди на п’ять років. Однак 2010 року змінила умови договору і продовжила оренду до 15 років. У цей же час прокуратура Києва оскаржувала у суді процедуру землевідведення, вважаючи її незаконною: землю виділили без розробки та погодження проекту відведення ділянки. Київський апеляційний господарський суд позов прокуратури відхилив.
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
Тому «Оазис» намагається продовжити договір оренди через Київраду. У грудні минулого року депутати створили спеціальну робочу групу, щоб визначити, чи є для цього підстави. «День» знайшов на сайті Київради проект рішення про поновлення договору оренди, датоване 11 січням 2016 року, але без підпису столичного міського голови Віталія Кличка. Вочевидь, депутати час від часу повертаються до цього питання, проте сама робоча група свого вердикту досі не винесла.
«Мої колеги ігнорують робочу групу. Я не можу призначити дату наступного засідання, оскільки не головую, а голова зі складу групи вийшов, — пояснив «Дню» депутат Київради, член робочої групи Володимир Назаренко. — Призначатись голова має за чиєюсь ініціативою, але ніхто не хоче брати у цьому участь, питання «зависло» у повітрі. Проте поки немає рішення про поновлення договору, нічого не відбудеться».
МОРАТОРІЙ, ЯКИЙ НІ НА ЩО НЕ ВПЛИВАЄ
За словами депутата, «Оазис» через низку інших підставних фірм був пов’язаний з власниками «Терра Банку». Цей банк з 2014 року перебуває у стані ліквідації, серед його керманичів були бізнесмени Сергій Клименко, Руслан Циплаков, Юрій Копилов. Володимир Назаренко також підтвердив, що просування інтересів бізнесу в Київраді справді є, та перш, ніж оприлюднювати ці факти ЗМІ, хоче їх достеменно перевірити.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Щоб уберегти буферну зону від забудови, депутат пропонує просто не продовжувати договір оренди. На уточнення «Дня» щодо мораторію на будівництво висоток в охоронній зоні, ухваленого рік тому Київрадою, чиновник пояснив, що оскільки його приймала не Верховна Рада, по суті, він ні на що не впливає.
Нещодавно керівники кількох музейних та пам’яткоохоронних установ підготували спільне звернення до прем’єр-міністра, щоб прийняв постанову про заборону забудови та збереження історичного середовища архітектурно-містобудівного комплексу Києво-Печерської лаври та Києво-Печерської цитаделі. Своєрідний мораторій на рівні уряду. Наразі Кабінет Міністрів переадресував звернення Міністерству культури та столичній владі.
ЖИТЛО ЗА 300 МЕТРІВ ВІД ЛАВРИ
Лаврська, 6 — не єдина «гаряча точка» біля пам’ятки архітектури ЮНЕСКО. На вулиці Лейпцизькій, 13 готується ділянка для зведення житлового комплексу. Забудовник — «Київміськбуд». На сайті компанії новобудова рекламується на головній сторінці, поверховість обіцяють каскадну — від семи до 17 поверхів, з вікнами від стелі до підлоги та видом на Дніпро та Києво-Печерську лавру. Усі необхідні дозволи на будівництво компанія отримала, здача комплексу запланована на літо 2017 року. Експерти вважають, що «зелене» світло проекту дала розробка зонінгу для цієї історичної території.
Директор Центру пам’яткознавства НАН України Олена Титова (одна з підписантів звернення до уряду) припускає, що проблемних забудов може бути ще більше: «Ми хвилюємось щодо забудови на території взуттєвої фабрики. Це буферна зона, майже територія Лаври, але там ще вичікують. Зараз багато йдеться про зонінг. Саме на цю територію він розроблений, і, хоч і не затверджений, дозволяє забудову біля Лаври».
Щоб уникнути будівельної «облоги» пам’ятки, експерти радять дотримуватись законодавчих актів. Насамперед мораторію Київради, якого, на думку Олени Титової, на рівні міста цілком достатньо. Просто треба виконувати закони, а не голослівно їх декларувати.