В літературі, як і в усьому іншому, талант означає відповідальність
Шарль де Голль, французький державний діяч, генерал, перший президент П'ятої республіки в 1958-1969 р.р.

Обпиляли липки

Знов про кронування дерев і — проблеми з комунікацією
5 грудня, 2018 - 10:53

Зранку 4 грудня, ковзаючи до редакції від станції метро «Житомирська», вдалося побачити візуалізацію виразу «обідрали як липку». Люди в жилетах з написами «КП УЗН Святошинського району» радикально кронували дерева, власне, липи. 

— На яких підставах ви здійснюєте кронування? — поцікавилась я, перед цим представившись.

— А у вас діти є?

Від такої несподіваної відповіді працівника комунального підприємства з управління зеленими насадженнями Святошинського району Києва я, звісно, розгубилась. Оскільки дітей у мене немає, то, напевне, і на відповідь по суті не заслужила. Чоловік пробурмотів щось про те, що коли є діти, треба їх годувати, і продовжив вантажити в кузов автівки спиляні гілки.

За цим спостерігає біотехнолог Тамара Неймет. Вона живе поряд, йшла на роботу і, оскільки цікавиться проблемою зелених насаджень (а ми знаємо, що хаотичне кронування у Києві люблять, «День» писав про це не раз), не змогла пройти повз таку чудасію.

— Уперше таке бачу, — каже Тамара. — Якби хоч кронували нормально. Комунальники кронують дерева «під свічку», після цього ті не будуть жити. Взагалі після кронування, як правило, виживає тільки тополя, а це липи. Це повністю здорові дерева, подивіться на зрізи — вони ж не дуплаві.

Тамара попросила комунальників показати документи на обрізку дерев і почула у відповідь, що жодних документів у тих немає і бути не повинно, «якщо щось не влаштовує, викликайте поліцію та йдіть до нашого начальства, розбирайтесь, а нас залиште в спокої».

Власне, у «білий будинок неподалік», тобто, до Святошинської райдержадміністрації, направили і журналістів «Дня». Перед цим вдалось домогтись від робітника з бензопилою пояснення, що йде омолоджування дерев.

— У робітників обов’язково має бути дефектний акт. Спеціальна комісія повинна скласти такий акт на ці дерева, і якщо вони справді потребують обрізки, цей документ має бути в комунальників. Вони мають показати його на першу вимогу, бо це публічна інформація, а ми у публічному просторі, — каже Тамара.

За кілька годин телефоную з небайдужій киянці, щоб дізнатися, чи приїхала поліція.

— Хвилин 20 тому мені перетелефонували з незнайомого мобільного номеру, чоловік сказав, що він поліцейський, дзвонив у «Зеленбуд», там розповіли, що все в порядку, тому сюди він не їхатиме. Представитися він, на жаль, відмовився. Я намагалася додзвонитися до районного відділу, але там не беруть слухавки.

У редакції розгорілася дискусія щодо дій поліції. Чи має поліцейський їхати на виклик, якщо йому сказали, що все в порядку? Чи достатньо — для того, щоб все було в порядку — просто сказати, що все в порядку? У нас так люблять бюрократію, але, бачите, інколи її не вистачає. А можливо, у поліцейського були важливі та термінові виклики, тож раз йому сказали, що все гаразд, він вирішив сконцентруватися на більш серйозних завданнях? Але тут повертаємось до ширшої теми захисту довкілля, згадаємо, наприклад, випадки жорстокого поводження з тваринами — часто це не достатньо серйозна справа для українських правоохоронців, тож вони можуть приїхати на виклик дуже нескоро або не приїхати взагалі. І от, до речі, це ще один привід згадати про спеціальну екополіцію, про яку торочать кілька років і ніяк вона не запрацює. 

Зрештою вдалось додзвонитися до КП УЗН Святошинського району.

— Це у нас планові роботи тривають, — повідомив Володимир Ілюк, перший заступник директора цього комунального підприємства. — Підстави для обрізки можуть бути різні. Буває, через ураження омелою. Це найчастіша причина: дерева вражені омелою, і для боротьби з нею їх обрізають. Буває, крона дуже розрослась і заважає, навіть становить небезпеку.

Щодо часу проведення обрізки Володимир Ілюк зауважив, що з цим усе гаразд — влітку цього не роблять, а зараз немає сокотоку.

— Такі роботи зараз робити не бажано, — вважає Тамара Неймет. — При низьких температурах робити це краще, ніж при теплі, коли ви створюєте умови для розвитку бактерій. Якщо на голий зріз, не прикритий корою, потрапляє волога і бруд, а на вулиці тепло, може початися гниль, яка власне і починається у більшості таких випадків. З цими деревами, думаю, така ймовірність десь 50 на 50. Якщо ці зрізи не замазати садовим варом, навесні це почне загнивати. Ще жодного разу не бачила, щоб «Зеленбуд» щось десь замазував. А найкраще проводити такі роботи ранньою весною і обов’язково зачищати і закривати рану, щоб на неї не потрапляла інфекція.

У редакції висували різні гіпотези про те, що змусило «зеленбудівців» у таку неприємну погоду — мжичка, сирість, слизота — обпилювати липи. Сподіваємось, точку тут поставить відповідь КП УЗН Святошинського району, куди ми надіслали запит. Заодно хочемо дізнатися, як подбають про здоров’я дерев. Зелені біля редакції мало, тож маємо тут серйозний інтерес.

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments