Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

Підтримали традицію

4 червня, 2010 - 00:00
АВТОР ЄДИНОГО ГОЛА У ВОРОТА НОРВЕЖЦІВ РОМАН ЗОЗУЛЯ (ЛІВОРУЧ) / ФОТО ЄВГЕНА КРАВСА

За майже сто п’ятдесят років свого існування у нинішньому вигляді футбол започаткував тисячі традицій. Кожна футбольна команда, починаючи із шкільної і закінчуючи національною, має таких традицій декілька десятків. Збірна України — не виняток. За 18 років існування нашої головної футбольної команди в неї склалися певні стосунки із цілою низкою суперників, одні із яких можуть вважатись «незручними», а інші — навпаки.

Вирушаючи до Норвегії на контрольний матч проти місцевої збірної, наші футболісти та тренери знали, що в трьох попередніх зустрічах із цією командою українці двічі мінімально перемогли — 1:0, і одного разу зіграли внічию — 0:0, не пропустивши від норвежців жодного м’яча. По дорозі й перед грою ніхто не думав, що, крім у черговий раз оновленої лінії захисту та 33-річного воротаря-дебютанта, наші ворота буде захищати й ця сама традиція. Але про це трохи згодом.

Тож приїзд українських футболістів не викликав у столиці Норвегії хоч якогось інтересу. Можливо, якби в складі команди був Андрій Шевченко, все було б не так, а на практиці концерт музичного ансамблю «Ганз енд Роузес», який мав пройти одночасно із футбольним матчем, обговорювався у місцевій пресі та на телебаченні більш активно. Та й народ, судячи з усього, обрав музику, бо невеликий двадцятип’ятитисячний стадіон не був заповнений навіть наполовину, причому частину глядачів — цілком у наших традиціях — становили організовані групи школярів.

На відміну від українців, які приїхали до Осло більш ніж експериментальним складом, норвежці виставили на гру практично найсильніший склад, за виключенням хіба що Джона Карью, кращі роки якого, здається, вже позаду. Так само, як і у Джона Рісе, який був не просто капітаном, а й найдосвідченішим і досить відомим гравцем у складі господарів. Нинішня Норвегія — далеко не найсильніша команда. Часи, коли норвежці обігрували Бразилію (було й таке), залишилися в минулому столітті.

Здавалося, що після впевненої гри із Румунією, у якій м’ячі в наші ворота влітали через непорозуміння, у поєдинку із менш майстерною командою наші зіграють краще. І навіть відсутність низки лідерів, здавалось, не повинна була цьому завадити. Загалом, у наших на поле вийшли лише три абсолютних дебютанти — воротар Андрій Дикань, півзахисник Олександр Яковенко та нападник Роман Зозуля. Усі інші вже вдягали жовто-синю футболку із тризубом на грудях. У захисті тренери довірили зіграти Дмитрові Чигринському, Андрієві Русолу, Олегу Гусєву та Ігорю Ощипку. За центр поля, крім Яковенка, відповідали Анатолій Тимощук, Ярослав Ракицький та Євген Коноплянка. У нападі Зозулі допомагав Андрій Ярмоленко.

Та це все була лише схема. У реальній грі господарі поля, які грали в примітивний варіант британського футболу, мали значну перевагу. Єдине, чим відзначалися наші, — точністю ударів і далекою відстанню. Ближче підходити не давали. А ось норвежці били по наших воротах в основному зблизька. Але то не влучали у ворота, то не могли обіграти нашого голкіпера. Врешті пощастило українцям. Після штрафного із далекої відстані, який пробив Коноплянка, м’яч відскочив від воротаря, а далі його добив у ворота Зозуля — 1:0. Оце, власне, й усе.

Таким чином наша команда зберегла традицію перемагати на виїзді Норвегію із рахунком 1:0 і не пропускати цій команді взагалі. Крім цього, нічого позитивного про гру казати не виходить. Якщо говорити про досвід, то такий досвід нам непотрібен. Хіба що тренер Мирон Маркевич зміг переконатися у тому, кого із футболістів точно не слід більше запрошувати до збірної. І це практично все. Тепер на нашу національну команду очікує набагато більш серйозний суперник — команда Нідерландів, яка два роки тому розтрощила нас у контрольному матчі в Роттердамі з рахунком 3:0 навіть не спітнівши. Тепер ці команди зустрінуться у Донецьку. І там бажано традицій не підтримувати.

Норвегія—Україна — 0 : 1. 2 червня. Осло. Стадіон «Уллевол». Гол: Зозуля (77). Україна: 1. Дикань, 4. Тимощук(К), 5. Чигринський, 6. Русол, 8. Зозуля (23. Ротань, 81), 9. Гусєв (21. Олійник, 84), 10. Ракицький, 11. Ярмоленко (20. Девич, 55), 15. Ощипко, 19. Коноплянка (3. Федецький, 90), 25. Яковенко (14. Кобін, 56). Запасні: 12. Каніболоцький, 2. Польовий, 16. Худобяк, 17. Степаненко. Норвегія: 1. Кнудсен, 2. Хеглі, 3. Вехлер, 5. Хангеланд(К), 6. Дж. Рісе, 7. Б.Рісе (15. Скьєлбред, 66), 8. Хаугер, 11. Педерсен, 16. Гриндхейм, 18. Хусеклепп (17. Мольдскред, 74), 17. Абдулайє. Запасні: 12. Ярстейн, 4. Демидов, 9. Бренне, 13. Хейланд, 14. Риндарей, 20. Рууд.

Микола НЕСЕНЮК, Осло—Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ