Ваші мертві обрали мене.
Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні

«Поліна» хоче допомогти…

Як поліція вчиться реагувати на домашнє насильство
11 листопада, 2017 - 11:09
Фото Руслана КАНЮКИ, "День"

Національна поліція України підбиває перші підсумки роботи проекту «Поліна», мережі протидії домашньому насильству, та розширює його на три області. З червня 2017 року «Поліна» працює в Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та Сєверодонецьку Луганської області. Мета – виявляти та протидіяти випадкам домашнього насилля.

Актуальність проблеми очевидна, адже, за даними доповіді Програми розвитку ООН «Безпека та правосуддя в Україні», 60% українських жінок постійно страждають від фізичного насильства в родинах.

До кінця цього року пілот розповсюдять на три райони в Дніпропетровській та Одеській областях і Маріуполь Донецької області. Протягом першого кварталу 2018 року проект запрацює в ще одному районі столиці, а також у Львові та Хмельницькому.

ДО ПРАВООХОРОНЦІВ ЙДЕ ДЕСЯТА ЧАСТИНА ЖЕРТВ

«Поліна» - структура, де працюють жінки і чоловіки-офіцери поліції з підрозділу превенції НПУ (це дільничні офіцери та співробітники ювенальної превенції) та слідчі карного розшуку. Робота груп базується на чіткому алгоритмі взаємодії з операторами лінії «102», патрульною поліцією та соціальними службами. Практикується персоналізований підхід у кожному окремому випадку. Одне з найважливіших завдань – підвищити довіру до поліції.

«За понад чотири місяці діяльності «Поліни» до територіальних підрозділів поліції, де працює проект, надійшло 1451 звернення щодо вчинення насильства в сім’ї, - розповідає Анастасія ДЄЄВА, заступниця міністра внутрішніх справ. – На виклики приїжджали представники поліції з соціальними працівниками. Проти кривдників порушили 22 кримінальних провадження».

За цими цифрами – долі людей, які бояться та страждають, адже заявити в поліцію на члена своєї родини є великим викликом. До речі, 83% постраждалих – це жінки, 11% - діти, решта – чоловіки. Загалом в Україні з початку року до поліції з цього питання звернулися 84 тисячі осіб. Експерти кажуть, що це – лише 10% від тих, хто страждає в домашньому пеклі. Причин багато: від економічної залежності від партнера до страху, що хтось про це дізнається. Але є й об’єктивні причини.

«Наші завдання на сьогодні – підвищувати довіру громадян до поліції, щоб більша кількість людей до нас зверталася, та покращувати міжсекторальну взаємодію поліції з соціальними службами, освітніми та медичними закладами. Також необхідно розширювати інфраструктуру для жертв домашнього насилля: збільшувати кількість центрів і притулків, піднімати рівень кваліфікації працівників, які допомагають постраждалим», - зазначає Анастасія Дєєва.

«ВАЖЛИВО ВИХОВУВАТИ У ДІТЕЙ ГІДНІСТЬ»

Створюючи проект «Поліна», ініціатори ознайомилися з багатьма ефективними світовими практиками протидії домашньому насильству. Так, в європейських країнах сьогодні існує спеціалізована поліція, яка займається саме випадками домашнього насилля, діють спеціалізовані суди та прокуратура. У Швеції активна кампанія розпочалася ще у 1997-1998 роках. Так само – у Великобританії, хоча там проблема досі є актуальною, бо насилля поширене. Проте процент звернень до поліції у Британії вищий, ніж в Україні – до 25%.

«Захист прав жінок і дівчат – один із основних пріоритетів державної політики у Великобританії, - акцентує Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні Джудіт ГОФ. – Основні напрямки роботи – превенція, допомога жертвам насилля, ресоціалізація порушників. Питання насильства важко обговорювати – із цим ми стикаємося як у Великобританії, так і Україні. Загалом, жодна країна ще не здолала цю проблему, ідеального рішення не знайдено. В Україні вже чимало зроблено, але і багато слід зробити. Тут існує багато гендерних стереотипів, котрі слід долати, поширене лояльне ставлення до насильства».

  Міжнародні експерти вважають, що зусилля треба вкладати саме в попередження домашнього насилля. «Також багато уваги варто приділяти освіті, соціалізації хлопчиків і дівчат, - переконаний представник Фонду Народонаселення ООН Каспар ПІК. – Тут є свої особливості. Хлопців тисячоліттями виховували так, що на удар треба відповідати ударом, культивувалося, що це – норма. Таким чином хлопці досі самостверджуються. Відповідальні тут і батьки: саме так вони соціалізують дітей, дають їм таку модель поведінки. По-друге, важливо виховувати у дітей гідність. Це чеснота, яка не дасть знущатися над іншими, а також – не дозволить терпіти насилля над собою. Ми маємо культивувати гідність, а не страх перед санкціями».

Проблема протидії домашньому насильству має різні рівні розв’язання. У парламенті сьогодні не хочуть розуміти актуальності проблеми. Йдеться про ратифікацію так званої Стамбульської конвенції, яку наші депутати не голосують кілька років, хоча ООН неодноразово закликала Україну її прийняти. Ця конвенція Ради Європи має на меті підняти стандарти запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та допомогти жертвам. Також відкладається друге читання законопроекту «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Тож у цьому питанні залишається сподіватися на активність та ініціативність поліції, соцслужб, представників медичних та освітніх закладів, громадських організацій, а ще – на самосвідомість громадян. Хоча, звісно, краще, щоб давно назрілі зміни відбувалися синхронно.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments