Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу і Європа
Драгоманов Михайло Петрович — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч.

Про активне використання власної історії

Творчі спілки підтримали «День», який оголосив 2013-й Роком Володимира Мономаха
17 квітня, 2013 - 13:13
«ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА» — СУПЕРАКТУАЛЬНО ДЛЯ СУЧАСНИКІВ. 1987. ГОБЕЛЕН (ВОВНА, РУЧНЕ ТКАЦТВО). 300 x 404. ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК / МАЛЮНОК ОЛЕКСАНДРА МЕЛЬНИКА
ФОТО З САЙТА VERTICALLY.SHISHIMORA.RU

Князь був обраний не лише тому, що він — один з найбільших державотворців Київської Русі і цього року ми відзначаємо 900-річчя його сходження на Київський стіл, а й тому, що сьогодні українці гостро потребують позитивних героїв і практик. І Мономах — саме такий. Голова Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко звернувся до творчої інтелігенції України — щоб об’єднати зусилля у гідному вшануванні цієї постаті та у спільному прочитанні і використанні на практиці його досвіду та поширенні знань про нього. Творча інтелігенція зреагувала оперативно. У листі-відповіді від Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки художників України йдеться: «Зважаючи на значущість особистості Володимира Мономаха в патріотичному вихованні українців, цінування власної історії та збереження ідентичності, заявляємо про підтримку ініціативи газети «День» та закликаємо своїх колег — журналістів, письменників, краєзнавців, художників — активно звернутися у своїх творах, матеріалах, наукових статтях, картинах до теми життя і діяльності Володимира Всеволодовича Мономаха — нашої людини ХІІ століття».

Така підтримка з боку митців не лише надихає, а й насправді окреслює кілька важливих, засадничих моментів. «День» щороку оголошує провідну тему, своєрідний інтелектуальний орієнтир на прийдешній рік — так, наприклад, «День» оголосив 2009-й Роком Івана Мазепи, а 2012 — Роком «Списку Сандармоху». Але ще жодного разу ми не мали такої суспільної підтримки, яку маємо у випадку з Роком Мономаха. Певне, тут вже варто говорити про нову якість суспільства, коли поняття солідарності стосується не лише політичного виміру, а історичних питань та критеріїв визначення справді успішних героїв. У свою чергу така солідарність природно призводить до нового розуміння і — що основне — активного використання власної історії.

Головний редактор «Дня» Лариса Івшина під час програми «Портрети» на «5 каналі» розповіла: «У країни була забрана її історія. І щоб відбулося велике «переформатування», треба було включити історичну пам’ять. Ми це робили, влада цим не займалася. Саме в той час ділили пострадянське майно. Від самого початку треба було встигнути написати концепт, який дозволяє українцям мати відчуття повноцінної нації. Завдання — взяти це і «рознести» по країні журналістам, активістам, усім тим, хто хоче бути озброєним справжньою історією. Наші сусіди дуже вміло користуються історією. Ось наприклад: ми цей рік назвали Роком Володимира Мономаха, одного з найбільш успішних князів Київської Русі. Це був неймовірний князь! Взагалі-то українці не відчувають, що ця історія до нас дуже близька і нею треба пишатися. Він ще в той час був проти смертної кари, коли в Європі про це ніхто навіть і не думав. А наші північні сусіди мають підводний атомний човен, який називається «Володимир Мономах». Про що це свідчить? Чи про знак великої поваги і любові до нашого київського князя, чи про вміння користуватися всією історією, коли вони інколи видають чужу за свою? Але ж енергетика цієї історії є, вона потрібна їм. І вони розуміють, що без цієї історії будуть, м’яко кажучи, не тою державою, якою хочуть себе бачити. А ми, маючи цю історію, не навчилися нею жити, не навчилися нею користуватися. Вона у нас лежить в архівах або десь на книжкових полицях, а повинна бути поряд із нами».

У випадку з Володимиром Мономахом можна говорити не лише про певні теоретичні історичні уроки, а й про те, як сьогодні можна досвід Мономаха максимально успішно імплементувати у наше непросте сьогодення. Дуже чітко основні здобутки князя окреслив автор «Дня» історик Олександр Палій: «Князь був надзвичайно успішним. Його правління і правління його сина Мстислава Великого — фактичний апогей могутності Київської держави».

НАМ СПРАВДІ ПОТРІБНА ОСОБИСТІСТЬ РІВНЯ МОНОМАХА — ОДНАКОВО АВТОРИТЕТНА ДЛЯ СХОДУ І ЗАХОДУ, ЯКА МОЖЕ ЗГУРТУВАТИ ДОВКОЛА СЕБЕ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ

На днях до редакції завітав художник-монументаліст Олександр Мельник. Редакція знайома з митцем ще з екскурсії, яку він організував для журналістів «Дня», це виставка історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», організатором якої є також. У редакції пан Олександр показав свої роботи, серед яких і гобелен «Повчання Мономаха дітям». У контексті Року Мономаха ми просто не могли не розпитати художника про цю роботу, Князя і нашу ініціативу.

«Я захоплююсь історією, а особливо історією Русі, і велика частина моєї творчості присвячена саме цьому періоду нашої історії», — розповів Олександр Мельник. Власне, ще 1977 року митець створив вітражі на давньоруську тему для Київського історичного музею. А Гобелен «Повчання Володимира Мономаха» спочатку було виконано для нового історичного музею в Переяславі, який урешті вдалося створити. Олександр Мельник говорить: «Я акцентую на цьому періоді свою увагу, спостерігаючи, як Росія намагається забрати цю історію собі, а наші митці більше зосереджуються на періоді козацького відродження, залишаючи Київську Русь поза увагою. Я працюю над тим, щоб не було цього розриву в нашій історії. Цей гобелен — не просто портрет, а саме «Повчання Мономаха», оскільки це один із перших творів, заповіт, настанови життя для кожного».

На думку Олександра Мельника, Володимир Мономах сьогодні як ніколи є актуальним, і для України необхідний лідер такого рівня. «Варто замислитись над тим, що у нас зараз відбувається в країні. У нас немає малих князівств і роздробленості, але є своєрідний — політичний — поділ на Схід і Захід. Очевидно, що сьогодні нам потрібно робити те, що свого часу робив Володимир Мономах, нам потрібна єдність. І, звісно, нам справді потрібна особистість рівня Мономаха — однаково авторитетна для Сходу і Заходу, яка може згуртувати довкола себе інтелектуалів. Гадаю, в певному сенсі щось подібне робить «День» — своїми публікаціями, книжками і численними акціями, які газета проводить у Луцьку, Львові, Донецьку та інших містах. Це чудово, що ви даєте слово донеччанам, аби вони могли показати нам інший Донецьк, відмінний від того стереотипу, який маємо нині. Разом із тим Донецьк теж відкриває для себе Західну Україну, Львів. Просто чудово, що ви обрали цей рік Роком Володимира Мономаха і робите, можна сказати, ту ж справу, що й він. Тут я вам дуже вдячний», — каже Олександр Мельник.

ЗНАННЯ ІСТОРІЇ — ЦЕ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОЗБУДОВИ НОВОЇ ДЕРЖАВИ

Зрештою, «День» закинув у суспільство ідею не лише гідного вшанування 900-річчя сходження Мономаха на Київський престол, а й використання його спадку — літературного, реформаторського, політичного — у практичній площині. Хіба не аргумент, що саме його правління було останньою добою розквіту й державної цілісності давньоукраїнських земель? А те, що вже у XII столітті він пропонував відмовитися від страти?

«Те, що робив Мономах, зараз також актуально для України. Це добре, що ініціативу «Дня» підхопили вже творчі спілки, бо якщо підхопили, то, напевно, з’являться нові твори про нього. Спілка художників робить бієнале історичного живопису, і завдяки такій ініціативі наші виставки також поповняться новими творами і їх побачать люди. Ми з колегами прийшли до такого висновку: щось роблять окремо письменники, щось роблять окремо ЗМІ, щось — художники, але немає чогось такого об’єднавчого, певної платформи, на якій ми могли би спільно працювати. Можливо, «День» візьме це на себе, стане саме тим об’єднавчим елементом. Ви приділяєте величезну увагу історії — і це надзвичайно важливо сьогодні. Знання історія — це інструмент для розбудови нової держави, яка зважатиме на помилки минулого, щоб не повторюватиме їх, і запозичуватиме успішні практики», — підсумував Олександр Мельник.

Зрештою, саме так і з’являється солідарність, про яку йшлося вище. Спільний пошук успішних героїв і практик у власній історії та формування шляхів, як найкраще скористатися цими знаннями. Саме так «наша» людина у XII столітті — Володимир Мономах — об’єднує довкола себе «наших людей» у XXI столітті.

КОМЕНТАРІ

Олександр РЕЄНТ, голова Національної спілки краєзнавців України:

— Як історики і краєзнавці можуть не приєднатися до цього процесу? Це річниця правління Мономаха. Під кутом зору тих реформ, які були проведені за Володимира Мономаха, важливо підтримати цю ініціативу і надати низку публікацій, які стосуються спадщини Мономаха і законів, що їх він ухвалював. Тим більше — в одній-єдиній патріотичній газеті України — «День». Коли читаєш її, розумієш, що ти живеш в Україні. Хоч у тій ситуації, що ми маємосьогодні, я як історик не розраховую, що це буде маса публікацій. Тому що в цьому ключі працює невелика кількість істориків, які досконало знають цей період: Олексій Толочко, Володимир Ричка, Тетяна Вілкул і деякі краєзнавці, які можуть до цього долучитися. Мені здається, що цілком досить публікацій, які стосуються його спадщини, реформ, об’єднавчих речей. Усі історики, які займаються цією темою, з ентузіазмом зустріли цю ініціативу. Можливо, варто провести круглі столи, присвячені спадщині Володимира Мономаха — на базі Спілки краєзнавців України або ж Інституту історії, — і найцікавіші речі опублікувати на сторінках «Дня». Можливо, варто провести невелику конференцію. Але, мабуть, краще методичний семінар чи круглі столи, щоб залучити людей, які знають цю тему досконало. Тоді ми матимемо більш розширену картину. Краєзнавці у «Дні» вже почали писати відповідні статті, наприклад Андрій Зиль із Борисполя («День» № 57 від 29 березня 2013 року. — Ред.). Ми можемо зібрати людей, які працюють у цій темі, і скласти разом із редакцією «Дня» та Фондом сприяння ініціативам газети «День» план наступних дій. Спілка — за!

«День» широко доносить до українців важливі історичні знання. Я навіть сказав би, що історикам і краєзнавцям треба рівнятися багато в чому на «День». Ваші історичні сторінки дуже глибокі, особливо з погляду національного питання, різнопланових постатей. Треба, щоб тираж «Дня» був більший, і все тоді буде гаразд. Я не думаю, що українці масово знають про Володимира Мономаха. На жаль, в Україні зараз дуже мало читають. Проблема читання — проблема всієї країни.

Володимир ЧЕПЕЛИК, голова Національної спілки художників України:

— Нам здається, що це надзвичайно цікава тема. Історична тема і видатна особистість — тим паче, що цього року ми відзначаємо ювілейні дати княжіння Володимира Мономаха. Чимало художників працюють в історичній темі, і ми могли б на це гарно відгукнутися тим, щоб організувати в наших залах спільно з газетою «День» художню виставку, присвячену цій постаті. Володимир Мономах заслуговує на таку роботу. І для митців це цікава тема. Ми маємо 25 обласних та 8 міських організацій, до яких ми донесемо наше звернення. Сподіваюся, люди відгукнуться на це звернення своїми творами.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: