Самоврядування в окремо взятій столиці:

"Статус Києва - столиці України" - так називався круглий стіл, проведений у столичному Будинку профспілок зусиллями Київради та низки громадських організацій. Під час роботи столу дискутувалися питання розподілу влади в Києві і власне статус міста як столиці незалежної держави з огляду на досвід розвинених країн.

Більшість проблем, що їх обговорювали учасники, цивілізована Європа давно вже проминула. Тим цікавішою для представників нашої республіканської, міської та районної влади виявилася участь у заході експертів Ради Європи й представників європейських столиць, хоча, за великим рахунком, на думку віце-президента НАНУ Петра Толочка, ідеальної форми столичного правління на сьогодні досі ніде не існує.

Попри те, що Київ формально виконує належні столиці функції та обов'язки, головне місто держави й досі не визначило власний статус де-юре. Мається на увазі необхідність прискорення ухвалення Закону про столицю, що, на думку голови Комісії ВР з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування Юрія Вороніна, значною мірою залежить від ухвалення Верховною Радою Закону про місцеве самоврядування. За спостереженнями агентства УНІАН, учасники засідання зійшлися на тому, що сам процес підготовки Закону про столицю на сьогодні є "занадто політизованим". На думку голови Київради Леоніда Косаківського, який керував роботою круглого столу, в багатьох проектах цього закону надано пріоритет питанням влади і не розглядаються фінансово-економічні питання. Зайве нагадувати, що й досі в столиці належним чином не скориговано функції місцевого самоврядування, тобто Київради і мера.

... А через день потому - вчора о п'ятій вечора - практично в тому ж складі нарада за участю зарубіжних фахівців зібралася вже "під прапорами" керівництва столичної міськдержадміністрації. Це, власне, ще раз підтвердило думку вищезгадуваного п. Толочка про те, що форма київського столичного правління з її протистоянням двох гілок влади є найменш прийнятною для розвитку нашого міста.