Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Сергій ШАХОВ: «Люди шукають те, що їх об’єднує, а не заганяє в окопи»

6 червня, 2014 - 12:46

Коли тільки почалися сепаратистські рухи, лідер Всеукраїнської громадської організації «Народна довіра» Сергій Шахов активно взявся обстоювати єдність України. Доки існувала можливість, для боротьби з терористами і бандитами він сприяв створенню в містах східного регіону народної міліції. Схоже, до Ігоря Коломойського він призначав грошову винагороду за складені стволи та полонених «зелених чоловічків». Та й нині Сергій Шахов сприяє українським силовикам, забезпечуючи солдат військовою амуніцією. Це його справа, бо ж він сам — із Луганської області.

Утім, примирення слід шукати в переговорах. Саме тому раніше за інших Сергій Шахов ініціював тематичні круглі столи «За єдину Україну», головна мета яких — із глибинки, з областей, знайти спільні живі проекти, які об’єднають країну. Тим паче, що після президентських виборів нова влада має всі шанси знайти і покластися на нових лідерів із громадянського сектору.

НОВИЙ ТРЕНД: ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ

Уже більше українців почало усвідомлювати, що є інтереси політиків, а є прагнення народу. І часто-густо ці вектори були супротивні.

— Втім, інтереси суспільства, пріоритети держави повинні бути вищими за цінності окремих політичних лідерів, — вважає Сергій Шахов.  — Тому ми і створили Всеукраїнську громадську організацію «Народна довіра», а не політичну силу. До неї можуть увійти люди протилежних поглядів, не схильні до чіткої партійної ієрархії, а отже, практично рівні. Саме рівність зумовлює атмосферу відповідальності за те, що відбувається, стимулює ініціативу, дає змогу зосередитися на спільній проблемі, а не на наявних протиріччях. Люди шукають те, що їх об’єднує, а не заганяє в окопи, люди вчаться толерантності до інакших думок, викорінюють у собі ворожість. Інакше кажучи, саме українське суспільство демонструє сьогодні абсолютно інший стиль, відмінний від колишньої манери українських політиків. Це стиль консолідації, солідарності, патріотизму і громадянськості.

Перші спроби пошуку мирного діалогу в новому форматі виявилися успішними. За кілька місяців Сергій Шахов організував і провів по всій Україні десятки круглих столів. У кожному регіоні до активістів звертались місцеві патріоти, пропонували допомогу: не за гроші, не за посади в партії, а задля того, щоби порятувати Батьківщину. Виявилося, що всюди люди прагнуть живого спілкування, жадають діалогу, адже, за великим рахунком, із народом ніхто не розмовляв двадцять років.

— У нас талановиті, чесні, працьовиті, мудрі люди, — ділиться роздумами Сергій Шахов. — Натомість більшість політиків бачить перед собою насамперед електорат. Та й то — лише тоді, коли на носі вибори. Чому ми ганебно зневажаємо мудрість українців — колективну та особисту? Не варто дивуватися, що довіра до сучасних політиків падає. Новим лідерам доведеться вибудовувати репутацію з нуля, в буденній роботі боротися за довіру простого народу. Відтепер завдання ускладнюватиметься тим, що на предмет сумління та відповідності суспільним інтересам національний політикум жорстко контролюватимуть громадські організації. Громадська думка більше не мовчатиме — суспільство має самостійно, без посередників захищати святая святих, державність України.

ЦІННІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ЄДНОСТІ

Нове у поступі українського сьогодення: президентські вибори виплекали легітимну гілку влади. Її потужно підживлює безпрецедентний кредит народної довіри. Пошуки лідера відбулися в один тур, і буквально в усіх регіонах Петро Порошенко здобув більш ніж переконливу перемогу. Це свідчить про те, що не політики, не партії, не об’єднання, а сама країна збагнула важливість і зрозуміла цінність громадянської єдності перед обличчям викликів, я якими зіткнулась Україна.

— Мене дуже тішить цей факт, — зізнається Сергій Шахов. — Сильний очільник, президентська влада, наділена повноваженнями від усіх регіонів, стануть рушієм позитивних змін у країні. І це — найбільше надбання, реальне завоювання кожного українця, хай би за кого він голосував на виборах-2014. Відтепер на реальній президентській владі триматиметься єдність України. Що надзвичайно важливо, цей здобуток громадянського суспільства не розбазарити, не заговорити до порожнього базікання, а щодня прищеплювати, підживлювати і примножувати. Сьогодні перед новим президентом України часом означені доволі непрості виклики. Адже масово віддані голоси на виборах     — то тільки аванс.

Справді, владну вертикаль, судову систему, армію, правоохоронні органи, баланс різних гілок влади, загалом — всю державу слід будувати заново, цивілізовано демонтуючи залишки тоталітарного фундаменту, а не рубаючи з плеча. Задля цього, лунає думка громадськості на круглих столах ВГО «Народна довіра», необхідно втілювати в життя демократичну, європейську політику, про яку багато говорять, але мало демонструють.

І президентові у цьому треба всіляко допомагати, оскільки кожен українець зацікавлений у тому, з того матиме і моральний, і матеріальний зиск. Так склалося, що нині для побудови процвітаючого суспільства в України є лише одна-єдина — воістину нова і свіжа — гілка влади: президентська. Віриться, що від неї відбрунькуються інші.

«АДМІНІСТРАТИВНИЙ КАРКАС ВАРТО НАПОВНЮВАТИ ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ»

22 роки новітньої історії країна діяла за кресленнями пострадянського стилю управління та економічного господарювання в ручному режимі: податки в Центр — дотації в регіони. Така суспільна модель породжувала кухонні суперечки: «Хто в хаті господар?» «Хто кого годує?». За подібної ситуації Центр, звісно, вільний маніпулювати цифрами чи й узагалі приховувати реальний стан справ. Таке необґрунтоване банківське перетікання величезних грошових потоків, природно, породжувало злісні та безсовісні корупційні схеми. Де вихід?

— Просто федералізація чи рішуче зменшення економічних зв’язків із Центром, — вважає Сергій Шахов — буквально означає делегування... корупційних схем із Києва у регіони. Ясна річ, подекуди місцева еліта тільки цього й бажає. Але... Чи полегшить це життя народові? Децентралізація не буде успішною, якщо адміністративно-територіальна реформа не ґрунтуватиметься на регіональній економічній кооперації. Я особисто вважаю, що адміністративний каркас варто наповнювати економічним змістом. Сьогодні в Україні слід нагально братися за розбудову європейської моделі економіки, а не виснажливо боротися за новий адміністративний переділ. Інакше ми вряди-годи реставруємо... бідну країну, підфарбуємо фасад, але матимемо територію, поділену на феодальні князівства. Це не лише призведе до глибшого зубожіння народу, а незабаром загрожуватиме цілісності самої країни. Тому я вважаю, що для єдності країни вкрай важлива економічна інтеграція регіонів, яку офіційний Київ до лютого 2014-го свідомо гальмував. Годі збирати понівечений урожай, жнивуючи лани бездумної політики.

* * *

Після відвідин круглого столу в Харкові, що відбувся 4 червня у конференц-залі готелю «Харків Палас», я переконалася: ніщо так не об’єднає українців, як загальна справа, загальний заробіток, загальна вигода. Саме заради цього й потрібні різноманітні програми економічної реінтеграції різних регіонів країни.

За всю нашу новітню історію Україна переживає найбільші труднощі. Але з’явився шанс гідно та успішно подолати ці поневіряння. Лише так, у єднанні ми зберемо державу заново.

Світлана ПИЛИПЕНКО, Київ — Харків — Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ