Єдине виправдання існування військової промисловості – це безпека народу.
Альфред Нобель, шведський хімік, винахідник динаміту, засновник Нобелівської премії

Що робити, якщо при вас б’ють дитину

Алгоритм дій для свідків насильства
16 травня, 2018 - 10:18

Слова «не залишайтеся байдужими» нам доводилося чути тисячі разів. І вони ніколи не втратять актуальності. Іноді мінімальне втручання може врятувати життя дитині.

Експерти Організації Об’єднаних Націй підрахували, що кожну сьому хвилину в світі гине дитина внаслідок скоєного проти неї насильства. Так,  близько 300 мільйонів дітей у віці від двох до чотирьох років піддаються тілесним покаранням або психічній агресії від батьків або інших осіб, наділених правом виховання. Крім того, майже 15 мільйонів дівчат у віці від 15 до 19 років стали жертвами зґвалтувань або їх змушували до інших сексуальних дій.

Найстрашнішими проявами насильства проти дітей є побиття, сексуальні домагання, нанесення ушкоджень. Але, крім них, ще маса інших чинників, які калічать вразливу дитячу душу. Приниження, зневага, знущання завдають ще не сформованій психіці дитини часом непоправних травм.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Декларація прав дитини, прийнята 1959 року, є першим документом міжнародного масштабу, що захищає права дітей. Батьки, громадські організації, місцева влада залучаються до визнання і дотримання прав дитини.

Так, наприкінці березня на Закарпатті від голоду помер трирічний хлопчик. Його мати пиячила на кошти, які отримувала на догляд за двома дітьми. Коли вона на кілька днів пішла з дому, п’ятирічна сестра просила їжу по сусідах. Найменший — Максимко — лежав у ліжечку і кликав маму.

А історія щодо вбивства дворічної Вероніки з села Мильники Ніжинського району Чернігівської області сколихнула всю країну. Розправу над малечею нелюд вчинив у присутності матері дитини, своєї співмешканки, та малолітніх дітей.

У Рівному семирічний хлопчик цілий день блукав містом, тому що дід вигнав його з дому. Він просив їжі та допомоги. Патрульні встановили, де живе хлопчик, і поїхали до нього додому. У помешканні поліцейські застали його п’ятирічну сестричку та нетверезих діда й бабу. Дівчинка просила забрати її з дому через побої родичів. Тільки небайдужість громади змогла врятувати цих беззахисних дітей від подальших тортур.

Це — гучні випадки, які, на жаль, не поодинокі. Щодня від насильства страждають діти по всій нашій країні.

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ НАСИЛЬСТВА щодо ДИТИНИ

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на захист від усіх форм насилля. Також вона має право звернутися особисто до Національної поліції, органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав. Крім цього, відповідно до пункту 4 статті 152 Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

У такій ситуації потрібно, якщо є можливість, з’ясувати в дитини, що з нею сталося, де її батьки, де вона проживає. Потім викликати працівників поліції (102) та, дочекавшись їхнього приїзду, простежити за розвитком подій, щоб дитина не залишилася без нагляду на вулиці. Після цього повідомити місцеву службу у справах дітей про факт, свідком якого ви стали. Навіть якщо в дитини немає візуальних ушкоджень, викликайте «швидку».

Якщо ви стали свідком насильства чи жорстокого ставлення до дитини, повідомте про це службу у справах дітей, заклади соціального захисту дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органи Національної поліції чи заклади охорони здоров’я. Ваша небайдужість може зберегти життя дитини і вберегти її майбутнє.

ПОВНОВАЖЕННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Притягнути до різних форм відповідальності можна як кривдників, так і педагогів, які нехтують своїми обов’язками і закривають очі на порушення прав дітей.

Дирекція навчальних закладів повинна проводити роз’яснювальну роботу з батьками та учнями, організовувати роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження.

Якщо дитина не потрапляла в поле зору працівника поліції, раніше не скоювала правопорушення, то першим про випадки жорстокості повідомляє учитель. Школа повинна повідомити поліцію при перших таких проявах. Якщо є такий інцидент, тоді правоохоронні органи мають долучатися до розв’язання проблеми. У разі замовчування подібних інцидентів ситуація лише ускладнюватиметься.

ЩО ЧЕКАЄ НА ТИХ, ХТО ВЧИНИВ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ

Закони України «Про охорону дитинства» та «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж ті, які вчинили насильство у сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.

1 Кримінальна відповідальність за насильство над дитиною у сім’ї або за її межами настає відповідно до Кримінального кодексу України за низку злочинів, серед яких — умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (стаття 117 ККУ); неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (стаття 137 ККУ); експлуатація дітей (стаття 150 ККУ); використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (стаття 150-1 ККУ); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (стаття 155 ККУ); розбещення неповнолітніх (стаття 156 ККУ); ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (стаття 164 ККУ); втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (стаття 304 ККУ); спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (стаття 323 ККУ); схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (стаття 324 ККУ).

2 Адміністративну відповідальність за насильство щодо дитини у сім’ї та поза нею передбачено не лише статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а й у разі вчинення таких адміністративних правопорушень, як:

•  нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, утворюють дрібне хуліганство і тягнуть за собою адміністративну відповідальність за статтею 173 КУпАП;

•  якщо під час насильства у сім’ї було допущено порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших громадських місцях у заборонений рішеннями сільських, селищних, міських рад час, то таке діяння тягне за собою відповідальність за статтею 182 КУпАП;

•  доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами охоплюється статтею 180 КУпАП;

•  ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну відповідальність за статтею 184 КУпАП.

3 Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення відповідних дій.

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Проте їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть це може стати причиною смерті.

Від кожного з нас залежить, чи повторяться страшні випадки дитячих смертей. Це гостре соціальне питання, яке вимагає від кожного з нас сили визнати його існування і не залишатися осторонь від його вирішення.

Станіслав КУЦЕНКО, начальник Головного територіального управління юстиції в Києві
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments