«Щоб було гарно» чи автентично?
На Острожчині мур-огорожа церкви XVIII століття — в аварійному стані
Село Хорів Острозького району має давню історію. Перша згадка про нього датується 1564 роком. Тут міститься культурна пам’ятка — церква Петра і Павла XVIII ст. Храм у селі Хорів побудував коронний канцлер Станіслав Малаховський 1781 р. як греко-католицьку церкву. Як стверджує острозький краєзнавець Микола Бендюк, православним храм став у 30-х роках XIX ст. з приходом на Острожчину російської влади. Сьогодні храм є пам’яткою архітектури місцевого значення, що перебуває в користуванні релігійної громади села.
Про стан церкви турбуються самі парафіяни. Розповідають, що роблять усе своїми силами. Хто рушника купить, хто ікону — подарує церкві. Востаннє оновлення церкви робили 2011 р., оскільки тоді стіни храму вкривалися грибком.
Місяць тому парафіяни вирішили розібрати мур XVIII ст. з декоративними глухими арками, яким обгороджена церква, та збудувати на його місті нову огорожу. «Рано чи пізно, хай якого століття, він розвалився б», — так говорить про мур XVIII ст. настоятель церкви отець Яків Деркач.
Священик та парафіяни пояснюють: мур — в аварійному стані. Тиньк обсипається. Сам мур нахилений. А із заднього боку огорожі шар ґрунту сягнув майже половини муру. Парафіяни зазначають, що це створює небезпеку й для дітей, які тут граються під час церковних свят. Окрім цього, мур відділяє територію церкви та приватні території жителів села. Якщо б він завалився, це завдало б збитків власникам приватних територій. Громада церкви робила все, щоб підтримати його стан: і підштукатурювали, і білили, і накривали черепицею, але все одно мур руйнується.
«Усе ми робили. Але побачили, що сиплеться, вирішили з людьми, що треба зробити, щоб було гарно», — пояснює отець Яків Деркач рішення розібрати мур та побудувати нову огорожу.
Уже одну частину муру розібрали. Тепер тут — просто рів та стос цегли XVIII століття.
Настоятель церкви та парафіяни пояснюють, що не погоджували такі ремонтні роботи з представниками відділу культури та туризму Острозької районної держадміністрації, оскільки ніде не йдеться про те, що мур — це пам’ятка архітектури. «Нам сказали, що сама церква — архітектурна пам’ятка, а за огорожу нам ніхто нічого не казав», — говорить дружина настоятеля храму Ірина Деркач.
Начальник відділу культури та туризму Острозької районної держадміністрації Марія Кузьмінчук ситуацію коментує так: «Це не наші повноваження — визначати межі. Згідно з Законом «Про охорону культурної спадщини», це повноваження обласної адміністрації. На сьогодні ці межі не визначені ніде. Це проблема не тільки нашого району. Жодна сільська рада не має генерального плану забудови, в якому були б зазначені пам’ятки архітектури, їхні межі та правила забудови населених пунктів. Деякі сільські ради мають генеральні плани забудови 70-х років, ще радянських часів. Зараз питання стоїть про те, щоб знову виготовляти генеральні плани, де буде визначено, де пам’ятка, її охоронна зона, і що можна робити».
Також Марія Кузьмінчук зазначає: щойно дізналася про цю ситуацію, у той же день поїхала в Хорів і зустрілася із священиком та громадою. «Ми домовилися про те, що вони припиняють роботи», — говорить чиновниця. Окрім цього, пані Марія надіслала листа до сільської ради з проханням вирішити питання щодо припинення робіт у зоні охорони пам’ятки архітектури та погодити це питання з органом охорони культурної спадщини управління культури та туризму Рівненської держадміністрації.
На думку Марії Кузьмінчук, відділ управління культури та туризму Рівненської держадміністрації повинен направити спеціалістів, які з’ясують, чи підлягає мур реставрації.
«Якщо є можливість реставрувати — будь ласка. Але це повинен сказати спеціаліст», — говорить начальниця відділу культури та туризму райдержадміністрації.
Також вона зазначає, що на реставрацію потрібні будуть немалі кошти. На її думку, у першу чергу сільська рада повинна контролювати цю ситуацію, оскільки організувати реставраційні роботи відділ культури та туризму Острозької районної держадміністрації не зможе — не має на це фінансування.
На думку острозького краєзнавця Миколи Бендюка, вихід із ситуації такий: громада церкви повинна отримати дозвіл на проведення ремонтних робіт і відбудувати мур.
Парафіяни своїм коштом організували ремонтні роботи, щоб розібрати мур та зробити фундамент для нової огорожі. Кажуть, якою зроблять нову огорожу, ще не знають. Хочуть робити те, що подешевше. Однак якщо виділять кошти, то відбудують мур у такому вигляді, в якому він був раніше. Настоятель церкви Яків Деркач каже: «Якщо держава виділятиме кошти, і вони хочуть, щоб такий самий мур був, ми не відмовляємося — хай вже допомагають».
